Рішення № 75426252, 11.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/777/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД»

про стягнення, -

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» заборгованість в сумі 65 911, 74 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором поставки №1-М від 01.07.2017р. в частині своєчасного та повного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2018р. справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи зі стадії підготовчого судового засідання; підготовче засідання призначено на 18 травня 2018 р. о 13 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 20.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/777/18 на тридцять днів до 26.07.2018р. Закрито підготовче провадження у справі № 916/777/18. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11 липня 2018р. о 14 год. 40 хв.

18.05.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» до господарського суду Одеської області було надано платіжні доручення про сплату основної заборгованості.

05.06.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем оплачено основну заборгованість, що підтверджується випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд», просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» суму пені, трьох відсотків річних у зв’язку з несвоєчасним виконанням умов договору та покласти судовий збір на відповідача.

19.06.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

02.07.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, представник відповідача у судове засідання 11.07.2018р. не з’явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД».

Відтак, даний спір судом вирішено по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.

01 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» (Покупець, відповідач укладено Договір поставки №1-М (Договір).

Відповідно до п. 1.1 даного Договору, Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, передати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість.

На виконання договірних зобов’язань ТОВ «Галіція-Трейд» було поставлено, а ТОВ «МОДЕРН-ТРЕЙД» було прийнято товар загальною вартістю 58 083,84 грн. з ПДВ згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна №1509008 від 15 вересня 2017 р. на суму 46 166,40 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №2209007 від 22 вересня 2017 р. на суму 11 917,44 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.6.4 Договору, оплата за Товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 60 (шістдесят) календарних днів з моменту прийняття Товару Покупцем.

Згідно п 3.6. Договору, перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця здійснюється в момент фактичної передачі Товару, тобто в момент підписання уповноваженими представниками Сторін товарної накладної.

Сторонами підписано та скріплено печатками товарно-транспортні накладні: №1509008 від 15.09.2017р. та №2209007 від 22.09.2017р.

Як зазначає позивач, всупереч умовам Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» вартість поставленого Товару своєчасно та в повному обсязі не оплатило, що, власне і стало підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Як вбачається з доказів поданих до матеріалів справи, ТОВ «Галіція-Трейд» належним чином виконало договірні зобов’язання та поставило на користь ТОВ «МОДЕРН-ТРЕЙД» товар загальною вартістю 58 083,84 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами а саме видатковою накладною №1509008 від 15 вересня 2017 р. на суму 46 166, 40 грн. з ПДВ, видатковою накладною №2209007 від 22 вересня 2017 р, на суму 11 91 7, 44 грн. з ПДВ, ТТН №1509008 від 15.09.2017р. та ТТН №2209007 від 22.09.2017р.

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» сплатило суму основної заборгованості що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: платіжними дорученнями №12135, №ПЛ-М010551 та випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд».

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем оплачено основну заборгованість в процесі розгляду справи провадження в частині стягнення основної заборгованості підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом.6.4 Договору, оплата за Товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 60 (шістдесят) календарних днів з моменту прийняття Товару Покупцем.

Згідно п. 10.5 Договору, у разі порушення термінів оплати Товару Покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за видатковою накладною №1509008 від 15 вересня 2017 р. на суму 46 166, 40 грн. з урахуванням положень статті 232 Господарського кодексу України, становить 5710,72грн. За видатковою накладною №2209007 від 22 вересня 2017 р. на суму 11917, 44 грн., становить 1421,28грн.

Отже, суд прийшов до висновку, що позивачем вірно розраховано суму пені, а тому позовні вимоги, в частині стягнення пені підлягають задоволенню в редакції позивача на суму 7132,00грн.

Крім цього, позивачем було нараховано три відсотки річних, розрахунок яких також було зроблено вірно, а тому суд прийшов до висновку, що відповідач повинен сплати на користь позивача 3% річних у сумі 695,90грн.

Суд зазначає, що період нарахування пені та 3% річних за видатковою накладною №1509008 від 15 вересня 2017 р. на суму 46 166,40 грн. складає з 16.11.2017р. по 11.04.2018р., період нарахування пені та 3% річних за видатковою накладною №2209007 від 22 вересня 2017р. на суму 11917, 44 грн. складає з 22.11.2017р. по 11.04.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд вважає таким, що підлягає задоволенню позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд».

Згідно ч. 3 статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Приймаючи до уваги, що відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості, однак наполягав на задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та судового збору у розмірі 1762грн, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача, згідно ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження по справі №916/777/18 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 58083,84грн.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» про стягнення - задовольнити

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ТРЕЙД» (вул.Болгарська,1, Одеса, Одеська область, 65007 ЄДРПОУ:40001607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» (вул.Львівська,274а, Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500 ЄДРПОУ: 38169055) пеню у розмірі 7132,00грн., 3% річних у розмірі 695,90грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 липня 2018р.

Суддя О.Ю. Оборотова