Рішення № 75426234, 17.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/889/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморенергоспецмонтаж” про стягнення пені в розмірі 20311,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморенергоспецмонтаж” про стягнення пені в розмірі 20311,84 грн., посилаючись на наступне.

03 липня 2017 року між ДП «НЕК «Укренерго» в особі ОСОБА_3 (замовник) та ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 20-6/1810-17, відповідно до п. 1.2 якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати послуги з « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська», згідно технічного завдання (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 5.1 договору строк (термін) надання послуг « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська» був встановлений до 25.12.2017 р.

У відповідності до пунктів 5.3, 5.3.1, 5.3.2 договору після завершення надання послуг відповідач надає позивачу акт здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідки, складеної за формою КБ-3 з доданням: 1) технічних висновків та рекомендацій (звіт про технічний стан трансформаторів (по кожному окремо), який включає: карту виявлених дефектів; протоколи вимірювань та випробувань; визначення причин утворення дефектів; рекомендації щодо термінів та режимів їх подальшої експлуатації; залишковий ресурс ізоляційних матеріалів трансформатора; перелік можливих обмежень режимного характеру); 2) висновку (згідно із формою, затвердженою наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.11.2014 р. № 823) уповноваженої організації, яка входить до «Реєстру уповноважених організацій» на проведення експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора.

Як вказує позивач, з боку відповідача встановлений договором строк надання послуг було порушено, у зв'язку з чим акт здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в підписаний лише 16.02.2018 року.

Згідно п. 7.3 договору, в разі порушення з вини виконавця кінцевого строку завершення надання послуг, який передбачений п. 5.1 цього договору, виконавець сплачує замовнику згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1% від ціни договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни договору.

Так, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» порушило своє зобов'язання щодо своєчасного виконання зобов'язань за договором, у нього виникає обов'язок сплатити передбачену п. 7.3 договору неустойку відповідно до наведеного у позові розрахунку, згідно якого розмір пені складає 8657,48 грн. (166490,77 грн. х 0,1% х 52 дн.), розмір штрафу за прострочення договірних зобов'язань понад тридцять днів - 11654,36 грн. (166490,77 грн. х 7%).

Відтак, позивач вважає, що оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, то останній зобов'язаний сплатити пеню на загальну суму 20311,84 грн.

Наразі позивач зазначає, що на виконання п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено дві претензії № 02/2958 від 24.01.2018 р. та № 02/9296 від 02.03.2018 р. про сплату пені за прострочене зобов'язання, однак будь-якої відповіді на претензію на адресу позивача не надходило.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2018 р. позовну заяву ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/889/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 червня 2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 р. у справі № 916/889/18 розгляд справи відкладено на 03.07.2018 р. з огляду на неявку відповідача у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2018 р. у справі № 916/889/18 розгляд справи відкладено на 17.07.2018 р. з огляду на неявку відповідача у судове засідання.

10.07.2018 р. відповідачем був наданий до господарського суду відзив на позов (а.с. 72-77), в якому відповідач вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та повністю заперечує проти заявлених позовних вимог. Зокрема, на думку відповідача, позивачем у позові не надано доказів того, що послуги не були надані до 25.12.2017 р. Так, відповідач зазначає, що належних та допустимих доказів порушення строку надання послуг пов'язаних з вимірюванням на трансформаторах підстанції, відповідних обстеженнях з боку відповідача, крім актів здачі-приймання наданих послуг (акти підписані 16.02.2018 року), позивачем суду не надано. За ствердженнями відповідача, останнім з метою проведення технічного обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська» необхідно було провести в узгоджену дату вимірювання, у тому числі з частковим відключенням трансформаторів, при цьому вимірювання пов'язано з допуском робітників відповідача, яке оформляв позивач та необхідністю скласти відповідний протоколи. Так, відповідач зазначає, що 03.10.2017 р. була складена обов'язкова письмова програма обстеження, а вже 06.10.2017 року були проведені обстеження з фіксацією вимірюваних показників, виключно на підстави яких у подальшому і були надані висновки державного підприємства „Вінницький експертно-технічний центр Держпраці” від 22.12.2017 р., що є кінцевим письмовим доказом своєчасного надання послуг з боку відповідача. Крім того відповідач вказує, що електронне листування працівників позивача та відповідача, яка надається відповідачем і про яку не заперечує позивач, свідчить про своєчасне надсилання ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» електронного листа з актами, а саме 18.12.2017 року з метою виконання умов договору відповідальна особа відповідача (інженер кошторисно-договірного відділу ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж») направила представнику позивача електронний лист з вкладенням - актами по ПС 750 кВ ОСОБА_3, що підтверджується електронними листами від 18.12.2017 року на адресу ОСОБА_3 Також відповідач зазначає, що 20.12.2007 року з метою дотримання термінів договору № 20-6/1810-17 («технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська») відповідач направив, але вже в письмовому вигляді, документацію, у тому числі відповідні акти, що підтверджується повідомленням службі доставки поштових відправлень «КСД» - квитанцією № 1264680 від 20.12.2017 р. Крім того, відповідач вказує, що з метою підтвердження своєчасного направлення актів замовнику для підпису після звернення до директора КСД ОСОБА_4В від 13.06.2018 р. відповідачем отримана письмова відповідь про те, що відправлення за № 1264680 від 2012.2017 р., направлене нами на адресу ОСОБА_3 (м. Запоріжжя, вул. Гребельна, б. 2), доставлено 21.12.2017 р. під печатку. Так, відповідач вказує, що приймаючи до уваги те, що п. 5.1 договору строк надання послуг встановлений до 25.12.2017 року, направивши у письмовому вигляді згідно супровідного листа документацію (крім висновків державного підприємства „Вінницький експертно-технічний центр Держпраці”), у тому числі акти до договору, відповідач у повному обсязі дотримався умов договору в частини строку (терміну) виконання зобов'язань. Наразі відповідач зауважив, що позивач протягом 5-ти банківських днів після отримання акту прийому-передачі послуг був зобов’язаний направити виконавцю у письмовому вигляді підписаний акт (акти) прийому-передачі послуг або письмову мотивовану відмову від приймання послуг, адже у разі мотивованої відмови замовника від прийняття послуг сторонами складається акт з переліком необхідних доробок та термін їх виконання. Натомість, як зауважив відповідач, з наявних матеріалів справи вбачається, що позивач фактично ухилився від своєчасного підписання наданих актів прийому-передачі робіт, чим порушив термін встановлений у п. 5.1 договору № 20-6/2033-17 від 03.07.2017 р. Також відповідач вказує, що письмовим доказом своєчасного надання послуг є також висновки експертизи на підставі вищевказаних протоколів експертного обстеження технічного стану та організації експлуатації силових трансформаторів 2АТ-В ТПР, 2АТ-С ТПР, що були складані державним підприємством «Винницький експертно-технічний центр Держпраці» 22.12.2017 року і логічним завершенням надання послуг по технічному обстеженню з боку відповідача, з яким погоджується позивач. Проте, як стверджує відповідач, позивач всупереч вищевказаних норм не надав жодних доказів на виконання вимог п. 5.4 договору. Відтак, з огляду на вищевикладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

03.07.2017 року між ДП «НЕК «Укренерго» в особі ОСОБА_3 (замовник) та ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 20-6/1810-17, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як виконавець зобов’язується протягом 2017 року надати послуги, які зазначені в п. 1.2, а замовник прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно п. 1.2 договору виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ "Дніпровська"», згідно технічного завдання (додаток №1 до цього договору).

Відповідно до п. 1.3 договору обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За умовами п. 2.1 договору виконавець надає послуги в діючих електроустановках напругою вище 1000В на ПС 750 кВ ОСОБА_3 ДП «НЕК «Укренерго» згідно «Методичні рекомендації з оцінки технічного стану силових трансформаторів напругою від 35 до 750кВ» (затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28.10.2014 року № 761) з дотриманням вимог ДНАОП1.1.10-1.01-97«ГІравила безпечної експлуатації електроустановок».

Пунктами 3.1, 3.1.1, 3.2 договору передбачено, що ціна останнього складається із загальної вартості наданих послуг за цим договором згідно договірної ціни (додаток № 2 до цього договору) та становить 166490,77 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 27748,46 грн. Договірна ціна тверда. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін або за умови настання обставин, викладених у п. 1.3 цього договору.

В п. 4.1 договору вказано, що оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки за надані послуги за цим договором замовник здійснює з відстрочкою платежу на строк до 25 банківських днів з дня підписання актів здачі-приймання наданих послуг на підставі виставленого рахунку та з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п. 4.3 договору замовник має право змінювати строки оплати, визначені в цьому договорі, з причини відсутності/затримки/зменшення фінансування витрат ДП «НЕК «Укренерго» у відповідному періоді.

Відповідно до п. 4.4 договору замовник та виконавець за цим договором мають статус платника податку на додану вартість, податку на прибуток за ставкою 18% (згідно п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України). У випадку зміни статусу платника податку будь-якої з сторін цього договору, ця сторона зобов’язана повідомити про зміну свого статусу платника податку іншу сторону у п’ятиденний термін.

За умовами п. 5.1 договору строк (термін) надання послуг « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ "Дніпровська" встановлюється до 25.12.2017 р.

Згідно п. 5.3 договору після завершення надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідки, складеної за формою КБ-3 з доданням:

5.3.1. Технічних висновків та рекомендацій (Звіт про технічний стан трансформаторів (по кожному окремо), який включає:

- карту виявлених дефектів;

- протоколи вимірювань та випробувань;

- визначення причин утворення дефектів;

- рекомендації щодо термінів та режимів їх подальшої експлуатації;

- залишковий ресурс ізоляційних матеріалів трансформатора;

- перелік можливих обмежень режимного характеру).

5.3.2. Висновок (згідно із формою, затвердженою наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.11.14р. №823) уповноваженої організації, яка входить до «Реєстру уповноважених організацій» на проведення експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора.

За умовами п. 5.4 договору замовник протягом 5-ти банківських днів після отримання акту здачі-приймання наданих послуг та звітних документів, зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг.

Відповідно до п. 5.5 договору у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття послуг сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термін їх виконання.

Згідно п. 6.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

В п. 7.2 договору зазначено, що якщо виконавець своєчасно не розпочав роботу за цим договором або надає послуги настільки повільно, що закінчення їх в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків.

У разі виявлення недоліків у якості матеріалів, що використовуються виконавцем або в обсязі та якості послуг, що ним виконуються, після складання комісією за участю представників сторін відповідного акту (при відмові виконавця від участі в спільній комісії акт складається комісією замовника), замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення наданих послуг іншій особі за рахунок виконавця.

Про відмову від договору замовник повідомляє виконавця письмово із зазначенням дати розірвання договору.

У цих випадках оплаті замовником підлягає лише фактичний обсяг наданих послуг, виконаний належним чином та з матеріалів належної якості, за відрахуванням збитків, понесених замовником. Протягом десяти робочих днів з дати розірвання договору сторони складають та підписують акт приймання фактично наданих послуг (за їх наявності). Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником протягом 25 банківських днів з дня підписання відповідних актів здачі-приймання наданих послуг.

За умовами п. 10.1 договору останній набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 20.02.2018 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір, предметом якого сторони визначили саме надання послуг, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.1 договору строк (термін) надання послуг « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ "Дніпровська" встановлюється до 25.12.2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору № 20-6/1810-17 відповідачем були надані обумовлені договором послуги, що підтверджується складеними між позивачем та відповідачем актами приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2) № 1/48-18, № 2/49-18, № 3/50-18 та № 4/51-18 за лютий 2018 року на загальну суму 68167,07 грн., які було підписано сторонами та завірено їхніми печатками 16.02.2018 року (а.с. 34-49). Крім того, на виконання договору сторонами 16.02.2018 року було складено, підписано та завірено печатками довідку про вартість виконаних робіт та витрати за лютий 2018 року (ф.КБ-3) (а.с. 32-33).

Так, вказане свідчить про виконання відповідачем як виконавцем прийнятих на себе зобов’язань за спірним договором № 20-6/1810-17, а також про прийняття замовником такого виконання.

Наразі слід зазначити, що положеннями глави 63 ЦК України безпосередньо не передбачено порядок оформлення результатів надання послуг у вигляді відповідного акту. У даному випадку сторони, користуючись принципом свободи договору за ст.ст. 627, 628 ЦК України, встановили на власний розсуд в оспорюваному договорі відповідний порядок надання послуг та оформлення їх результатів вигляді актів за примірною формою КБ-2в (з допомоги програмного комплексу) за аналогією як для оформлення результатів підрядних робіт, що не суперечить діючому законодавству.

Між тим, за ствердженнями позивача, згідно вищевказаних актів приймання виконаних робіт обумовлені договором послуги фактично виконані відповідачем 16.02.2018 р., що свідчить про порушення відповідачем строків виконання зобов’язання на 52 дні, що стало підставою для нарахування позивачем відповідно до п. 7.3 договору пені в розмірі 8657,48 грн. (166490,77 грн. х 0,1% х 52 дн.) та штрафу в розмірі 11654,36 грн. (166490,77 грн. х 7%).

Так, позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено претензії за вих. № 02/2958 від 24.01.2018 р. та № 02/9296 від 02.03.2018 р. щодо стягнення пені за порушення строків виконання зобов’язання за договором у розмірі 20311,84 грн. Проте, відповіді на зазначені претензії позивач так і не отримав від відповідача, що стало підставою для звернення ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” до господарського суду із заявленим позовом про стягнення нарахованої неустойки за порушення відповідачем зобов’язання за договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 7.3 договору в разі порушення з вини виконавця кінцевого строку завершення надання послуг, який передбачений п. 5.1 цього договору, виконавець сплачує замовнику згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1% від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни договору.

Відповідно до п. 7.7 договору для вимог про стягнення з виконавця штрафних санкцій застосовується строк позовної давності три роки. За прострочення виконання виконавцем зобов’язань за договором, нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (п. 7.8 договору).

Відповідно до п. 7.9 договору застосування штрафних санкцій до сторони, яка порушила зобов’язання за договором, не звільняє її від виконання зобов’язань, крім випадків, коли замовник відмовляється від прийняття виконання зобов’язань згідно умов договору.

При цьому невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В розумінні ст. 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 2, 3 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу та пені, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Згідно роз’яснень, наведених в п. 2.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14, штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Так, у даному випадку застосована позивачем до відповідача відповідальність у вигляді пені та штрафу згідно п. 7.3 договору узгоджується з положеннями ч. 2, 3 ст. 231 ГК України, що застосовуються саме у правовідносинах за допущення прострочення виконання лише негрошового зобов'язання.

Отже, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань з надання послуг за договором № 20-6/18410-17 від 03.07.2017 р. у встановлений договором строк, а саме до 25.12.2017 р., позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за період з 26.12.2017 р. по 15.02.2018 р., що становить 52 календарних днів.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти вказаних доводів позивача, посилається на те, що, приймаючи до уваги те, що п. 5.1 договору строк надання послуг встановлений до 25.12.2017 року, направивши у письмовому вигляді згідно провідного листа документацію (крім висновків державного підприємництва «Винницький Експертно-Технічний центр Держпраці), у тому числі акти до договору, відповідач у повному обсязі дотримався умов договору в частини строку (терміну) виконання зобов'язань. Так, відповідач зазначає, що 03.10.2017 р. була складена обов'язкова письмова програма обстеження, а вже 06.10.2017 року були проведені обстеження з фіксацією вимірюваних показників, виключно на підстави яких у подальшому і були надані висновки державного підприємства „Вінницький експертно-технічний центр Держпраці” від 22.12.2017 р., що є кінцевим письмовим доказом своєчасного надання послуг з боку відповідача. Крім того, відповідач посилається на електронне листування працівників позивача та відповідача, яке, на думку відповідача, свідчить про своєчасне надсилання ним електронного листа з актами. Зокрема, згідно електронних листів від 18.12.2017 року на адресу ОСОБА_3 18.12.2017 року з метою виконання умов договору відповідальна особа відповідача (інженер кошторисно-договірного відділу ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж») направила представнику позивача електронний лист з вкладенням - актами по ПС 750 кВ ОСОБА_3. Також відповідач зазначає, що 20.12.2007 року з метою дотримання термінів договору № 20-6/1810-17 («технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська») відповідач направив, але вже в письмовому вигляді документацію, у тому числі відповідні акти, що підтверджується повідомленням служби доставки поштових відправлень «КСД» - квитанцією № 1264680 від 20.12.2017 р.

Вказані доводи відповідача в обґрунтування заперечень на позов судом оцінюються критично з огляду на таке.

Як випливає зі змісту п. 5.3 договору, саме після завершення надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідки, складеної за формою КБ-3 з доданням Технічних висновків та рекомендацій (Звіт про технічний стан трансформаторів (по кожному окремо), який включає: карту виявлених дефектів; протоколи вимірювань та випробувань; визначення причин утворення дефектів; рекомендації щодо термінів та режимів їх подальшої експлуатації; залишковий ресурс ізоляційних матеріалів трансформатора; перелік можливих обмежень режимного характеру), а також Висновку (згідно із формою, затвердженою наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.11.2014 р. № 823) уповноваженої організації, яка входить до «Реєстру уповноважених організацій» на проведення експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора.

Між тим додані відповідачем до відзиву на позов документи, зокрема лист від 20.12.2017 р. № 07/1482, свідчать про направлення на адресу позивача лише актів виконаних робіт з підсумковими відомостями ресурсів і розрахунками загальновиробничих витрат. Доказів направлення відповідачем на адресу відповідача визначених в п. 5.3 договору Технічних висновків та рекомендацій, а також Висновку за встановленою формою уповноваженої організації, яка входить до «Реєстру уповноважених організацій» на проведення експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора, відповідач не надав. Більш того, у відзиві на позов відповідачем визнається факт ненаправлення позивачу разом з актами виконаних робіт висновків ДП „Вінницький експертно-технічний центр Держпраці” від 22.12.2017 р. Наразі слід зазначити, що направлення відповідачем позивачу лише актів виконаних робіт без вказаних висновків не може вважатись доказом своєчасного надання послуг у встановленому договором порядку. До того ж той факт, що висновки за результатами експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора були складені ДП „Вінницький експертно-технічний центр Держпраці” саме 22.12.2017 р. не свідчать про надання їх позивачу у визначений договором строк до 25.12.2017 р. Відтак, з огляду на вказане суд доходить до висновку про невиконання відповідачем зобов’язань за договором у визначений строк та у встановленому порядку, оскільки доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав.

Посилання відповідача на те, що позивач фактично ухилився від своєчасного підписання наданих актів прийому-передачі робіт, чим порушив термін встановлений у п. 5.1 договору № 20-6/2033-17 від 03.07.2017 р., суд вважає безпідставними з огляду на таке. Так, за умовами п. 5.4 договору замовник протягом 5-ти банківських днів після отримання акту здачі-приймання наданих послуг та звітних документів зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг. Виходячи зі змісту вказаного пункту договору у позивача як замовника зобов’язання підписати акт здачі-приймання наданих послуг виникає після отримання таких актів разом із звітними документами, перелік яких визначено в п. 5.3. договору. Однак, з огляду на те, що відповідач як виконавець послуг не забезпечив своєчасне надання актів здачі-приймання наданих послуг разом із звітними документами, передбаченими п. 5.3. договору, про що зачалось вище, то відповідно відсутні підстави вважати, що саме ухилення позивача від підписання актів стало підставою для прострочення оформлення результатів наданих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов’язання за спірним договором № 20-6/2033-17 від 03.07.2017 р., а саме щодо передачі позивачу наданих послуг у встановлений договором строк – 25.12.2017 р., на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу на підставі п. 7.3. договору неустойку у вигляді пені в сумі 8657,48 грн. за період з 26.12.2017 р. по 15.02.2018 р. (52 дн.) та штрафу в сумі 11654,36 грн., розрахунок яких відповідачем не оспорено.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморенергоспецмонтаж” про стягнення неустойки в розмірі 20311,84 грн. підлягають задоволенню. При цьому суд зазначає, що хоча у прохальній частині позовної заяви вказується про стягнення пені в загальній сумі 20311,84 грн., однак за змістом описової частини позову випливає, що мова у позові йде саме про стягнення загальної суми нарахованої неустойки в розмірі 20311,84 грн., яка складається з пені та штрафу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморенергоспецмонтаж” про стягнення пені в розмірі 20311,84 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморенергоспецмонтаж” (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, буд. 4; код ЄДРПОУ 31207130) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська електроенергетична система” (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2; код ЄДРПОУ 20517231; п/р 2600601753633 в філії ПАТ „Укрексімбанк” м. Запоріжжя) неустойку в загальній сумі 20311/двадцять тисяч триста тридцять/грн. 84 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 липня 2018 р.

Суддя В.С. Петров