Рішення № 75426226, 12.07.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року Справа № 915/220/18

м. Миколаїв

За позовом: Дочірнього підприємства “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Светолюкс-Электромонтаж”

про: стягнення 200000,00 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ковальжи А.І.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю б/н від 20.03.2018,

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

19 березня 2018 року Дочірнє підприємство “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 15.03.2018 (вх. № 3366/18) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Светолюкс-Электромонтаж” заборгованості в сумі 300000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі (в копіях): умов договору підряду № 126 від 19.05.2017; акту приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року від 31.08.2017; акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року (форма КБ-2в) на суму 724415,76 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року (форма КБ-3) на суму 724415,76 грн.; банківських виписок; претензії № 374/06 від 13.11.2017; норм статей 526, 610, 626, 837 (ч. 1), 853 (ч. 1) Цивільного кодексу України і статей 174, 179 (ч. ч. 1, 7), 193, 224 Господарського кодексу України та мотивовані таким: на виконання умов договору ТОВ “Светолюкс-Электромонтаж” 31.08.2017 перерахувало аванс в сумі 500000,00 грн.; відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року, ДП “Житомирська механізована колона” ПрАТ “Київсільелектро” виконало роботи в сумі 1120000,00 грн.; 13.11.2017 позивач направив на поштову адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи; згідно банківських виписок, товариство 29.11.2017 перерахувало 200000,00 грн., а 23.01.2018 – 120000,00 грн.; станом на 14.03.2018 ТОВ “Светолюкс-Электромонтаж” має заборгованість перед ДП “Житомирська механізована колона” ПрАТ “Київсільелектро” в сумі 300000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2018, після усунення недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/220/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 08 травня 2018 року об 11 год. 00 хв.; встановлено позивачу строк для надання суду доказів; встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву; постановлено ухвалу участь представника ДП “Житомирська механізована колона” ПрАТ “Київсільелектро” у судовому засіданні 08 травня 2018 року об 11 год. 00 хв. у режимі відеоконференції при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/220/18 та визначено судом, який забезпечує проведення відеоконференції під час судового засідання Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/220/18 08 травня 2018 року об 11 год. 00 хв., Господарський суд Житомирської області.

02.05.2018 до суду від позивача, на виконання ухвали від 16.04.2018, надійшла заява б/н від 26.04.2018 (вх. № 5196/18) про долучення документів до матеріалів справи.

08 травня 2018 року в судове засідання з’явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважається повідомленим належним чином.

Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2018 у справі № 915/220/18, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв’язку з відміткою причини повернення “інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення” (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132906820).

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду судом даної справи.

За результатами проведеного судового засідання 08.05.2018 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07 червня 2018 року о 09 год. 30 хв.

До суду від позивача надійшли наступні документи:

- 04.06.2018 – пояснення б/н від 01.06.2018 (вх. № 5178/18) з доданим доказом;

- 07.06.2018 – заява б/н від 04.06.2018 (вх. № 6765/18) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 200000,00 грн. у зв’язку з частковою сплатою останнім заборгованості в розмірі 100000,00 грн. згідно банківської виписки від 21.05.2018.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов’язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог відповідала вищевказаним нормам процесуального права, а тому була прийнята судом до розгляду.

07 червня 2018 року в судове засідання знову з’явилися лише представники позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважається повідомленим належним чином, оскільки копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2018 у справі № 915/220/18, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв’язку з відміткою причини повернення “за закінченням терміну зберігання” (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400133106967).

За результатами проведеного судового засідання 07.06.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 915/220/18 до судового розгляду по суті на 05 липня 2018 року об 11 год. 45 хв.

Водночас, ухвалою суду від 14.06.2018, з наведенням відповідної мотивації, призначено іншу дату судового засідання, а саме: 12 липня 2018 року о 14 год. 45 хв.

11 червня 2018 року від Дочірнього підприємства “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання б/н від 08.06.2018 (вх. № 6957/18), в якій позивач просить забезпечити проведення судового розгляду справи, що призначена на 05.07.2018 об 11 год. 45 хв., в режимі відеоконференції в Господарському суді Житомирської області.

14 червня 2018 року суд постановив ухвалу про участь представника Дочірнього підприємства “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” у судовому засіданні 12 липня 2018 року о 14 год. 45 хв. у режимі відеоконференції при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/220/18 та визначив Господарський суд Житомирської області судом, який забезпечує проведення відеоконференції під час судового засідання Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/220/18 12 липня 2018 року о 14 год. 45 хв.

12 липня 2018 року в судове засідання з’явився лише представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважається повідомленим належним чином, оскільки копії ухвал Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2018 та від 14.06.2018 у справі № 915/220/18, направлені на адресу місцезнаходження відповідача, повернуті до суду відділенням поштового зв’язку з відміткою причини повернення “за закінченням встановленого строку зберігання” (поштові відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400133383383 та 5400133451680 відповідно).

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких інших, крім вищевказаних, заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.

При цьому, відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

За приписами ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

12.07.2018 за наслідками розгляду справи суд, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Светолюкс-Электромонтаж” та Дочірнім підприємством “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” укладено договір підряду № 126 (далі – Договір), згідно з предметом якого позивач, як підрядник, зобов’язався за завданням відповідача, як замовника, на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи по реконструкції ПЛ – 10 кВ в двоколову ПЛЗ – 10 кВ від комірок № 16 – І с.ш. та № 12 ІІ с.ш. 10 кВ кВ ПС 35/10 «Біленьке» та перерозподілом навантаження між ПС «Біленьке» та ПС «Ілліча-2» для електропостачання «Перезавантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ СП «НІБУЛОН» за адресою: с. Біленьке, Запорізького району, Запорізької області, по вул. Шкільна, 7, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язався надати підряднику трасу лінії, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного Договору (п. 1.1).

За умовами договору:

2.1. Договірна вартість робіт визначена згідно кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 1179938,92 грн., включаючи ПДВ 196656,49 грн. Кошторис є твердим. Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів замовника .

2.2. Розрахунки по договору відбуваються у нижче викладеній послідовності:

2.2.1. До початку робіт замовник оплачує підряднику аванс в розмірі 50% від загальної суми договору. Остаточний розрахунок здійснюватиметься на підставі довідок про вартість виконаних робіт Форми КБ-2в і Форма-3 в будь-який момент протягом всього терміну дії договору та з урахуванням строків позовної давності.

3.1. Підрядник зобов’язаний здійснювати роботи відповідно дефектного акту, що визначає зміст та обсяг робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов’язаний виконати всі роботи, визначені в проектно-кошторисній документації.

3.2. Замовник має право вносити зміни до початку робіт, або під час їх виконання, за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, погоджуються з підрядником.

3.4. Роботи за даним договором повинні бути виконані в такі строки:

3.4.1. Початок виконання робіт – не пізніше ніж на 5 день з моменту передачі траси лінії від замовника.

3.4.2. Строк виконання роботи становить 30 календарних днів з моменту підписання даного договору. Підрядник має право на дострокове виконання зобов'язань за згодою замовника.

3.4.3. Матеріально-технічне забезпечення робіт покладається на замовника.

3.4.4. Замовник зобов'язаний в термін 5 робочих днів з моменту підписання даного договору надати всі необхідні матеріали для виконання робіт по даному об'єкту. Порушення строків поставки матеріалів впливає відповідно на термін виконання робіт.

3.4.6. Підрядник гарантує якість робіт на момент їх передачі замовнику. Результат роботи має бути придатним для звичайного використання протягом гарантійного строку, який визначається ст. 884 ЦК України.

4.1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт (етапу робіт), виконаних за договором, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Організація прийняття робіт здійснюється за рахунок замовника.

4.2. Замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що оформляється актом (Форма КБ-2в і довідка про вартість виконаних робіт Форма-3) протягом 5 днів. Обов'язок по складанню акта покладається на підрядника. В разі відмови замовника від прийняття робіт причини відмови обов'язково зазначаються в акті, при цьому підрядник зобов'язаний усунути обґрунтовані недоліки у погоджений із Замовником строк. У випадку не усунення недоліків в зазначений строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків. Акт прийняття виконаних робіт стає невід’ємною частиною цього договору з моменту його підписання.

До обов’язків замовника, зокрема, увійшли: повністю здійснювати оплату за виконані підрядником роботи в договірних цінах, відповідно до умов Договору (п. 5.1.2 Договору); прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до Договору (п. 5.1.4 Договору).

До переліку обов’язків підрядника, зокрема, увійшов обов’язок своєчасно та в повному обсязі виконати всі роботи відповідно до умов даного Договору (п. 5.3.1 Договору).

За умовами п. 8.6 даний Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині грошових зобов’язань – до повного виконання.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Договірна ціна, також скріплена підписами та печатками обох сторін, станом на 10 травня 2017 року становить 1179938,92 грн. (разом із ПДВ).

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як підрядника, про стягнення з відповідача, як замовника, заборгованості внаслідок порушення останнім договірних зобов'язань по своєчасній оплаті будівельних робіт.

Підставою – надані позивачем копії договору підряду № 126 від 19.05.2017, акту приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року від 31.08.2017, акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року (форма КБ-2в) на суму 724415,76 грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року (форма КБ-3) на суму 724415,76 грн. та застосування статей 526, 610, 626, 837 (ч. 1), 853 (ч. 1) Цивільного кодексу України і статей 174, 179 (ч. ч. 1, 7), 193, 224 Господарського кодексу України.

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про будівельний підряд.

Так, відповідно до змісту ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно ж до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, – етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Матеріали справи свідчать про таке:

Згідно наданих позивачем банківських виписок та виходячи з пояснень позивача:

- 17.05.2017 відповідач перерахував позивачу частину авансу в розмірі 300000,00 грн. (згідно рахунку № 156 від 17.05.2017, який у позивача, згідно наданих суду пояснень, не зберігся);

- 02.06.2017 відповідач перерахував позивачу частину авансу в розмірі 200000,00 грн. (згідно рахунку № 156 від 17.05.2017, який у позивача, згідно наданих суду пояснень, не зберігся).

ДП “Житомирська механізована колона” ПрАТ “Київсільелектро” виконало обумовлені вищенаведеним Договором будівельні роботи, про що свідчать наступні докази:

- акт приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року від 31.08.2017 на суму 395584,24 грн.;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року (форма КБ-2в) на суму 724415,76 грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року (форма КБ-3) на суму 724415,76 грн.

Усі наведені документи скріплені підписами та печатками обох сторін, що свідчить про прийняття відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт вартістю 1120000,00 грн. без зауважень і заперечень.

У подальшому, на підставі вищенаведених первинних документів, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури:

- № СФ-0000340 від 06.09.2017 на суму 224415,76 грн.;

- № СФ-0000354 від 13.09.2017 на суму 395584,24 грн.

Згідно наданих позивачем банківських виписок та виходячи з пояснень позивача, відповідачем були повністю оплачені роботи, виконані позивачем у відповідності до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року (форма КБ-3) на суму 724415,76 грн. (враховуючи сплачений двома платежами аванс у загальному розмірі 500000,00 грн.), а саме:

- 29.11.2017 відповідач перерахував позивачу 200000,00 грн. (оплата за монтажні роботи, згідно рах. № 340 від 06.09.2017);

- 23.01.2018 відповідач перерахував позивачу 24415,76 грн. (оплата за монтажні роботи згідно рах. № 340 від 06.09.2017).

Отже, відповідачем у повному обсязі оплачений рахунок-фактура № СФ-0000340 від 06.09.2017 на суму 224415,76 грн.

Згідно наданих позивачем банківських виписок та виходячи з пояснень позивача, відповідачем були частково оплачені роботи, виконані позивачем у відповідності до акту приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року від 31.08.2017 на суму 395584,24 грн., а саме:

- 23.01.2018 відповідач перерахував позивачу 95584,24 грн. (оплата за послуги автотранспорту, механізмів згідно рах. № 354 від 13.09.2017);

- 21.05.2018 (тобто після відкриття провадження у даній справі) відповідач перерахував позивачу 100000,00 грн. (оплата за послуги а/т та механізмів, згідно рах. № 354 від 13.09.2017).

Отже, відповідачем частково оплачений рахунок-фактура № СФ-0000354 від 13.09.2017 на суму 195584,24 грн., а тому в частині 200000,00 грн. рахунок № СФ-0000354 від 13.09.2017, а отже і акт приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2017 року від 31.08.2017 залишився неоплаченим.

Що ж стосується наданих позивачем видаткових накладних № РН-0000024 від 26.07.2017, № РН-0000025 від 26.07.2017 та рахунків-фактур № СФ-0000356 від 19.09.2017, № СФ-0000357 від 19.09.2017, то суд зазначає, що позивач в підставу пред’явленого позову ці докази не висував, жодним чином в позові їх не описав.

Суд оглянув вищезазначені документи, однак підстав для їх дослідження та аналізу, виходячи з предмету та підстав пред’явленого позову, не знайшов.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 179 ГК України передбачає, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1). Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів статей 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що 13.11.2017 позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи.

За інформацією позивача, претензія залишилась без належної реакції з боку відповідача.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що пред’явлені позивачем вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Светолюкс-Электромонтаж” на користь Дочірнього підприємства “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” 200000,00 грн. заборгованості та 3000,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Дочірнє підприємство “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” (10029, м. Житомир, пр. Незалежності, 106-б; ідентифікаційний код 00132405);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Светолюкс-Электромонтаж” (54055, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 131-В; ідентифікаційний код 30975988).

Повне рішення складено та підписано 23 липня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова