Рішення № 75425782, 23.07.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/376/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер", вул. Новокостянтинівська, 1В, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 25285050, адреса для листування: вул. Пекарська, 39/1, м. Львів, 79010,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 22186790,

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1 ПРАТ СК "Велтлінер" звернулося з позовом до ПРАТ СК "Галицька" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження від 22.05.2018).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

2.2 Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 24.05.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№787/18 від 30.05.2018).

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.05.2018 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня вручення даної ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач у встановлений строк відзиву та будь-яких доказів не надав. А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1 Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 29.11.2017 №КА048362 позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, в результаті чого набув право зворотної вимоги до ПРАТ "СК "Галицька", яка згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ2433011 застрахувала цивільно-правову відповідальності винної у ДТП особи. Враховуючи ліміт відповідальності страховика, просить стягнути з відповідача 100 000 грн. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 993, 1166 ЦК України, ст. 20, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

3.2 Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Між ПРАТ СК "Велтлінер", як страховиком, та ОСОБА_1, як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 29.11.2017 №КА048362. Умови договорі такі.

- Застрахований транспортний засіб: Mercedes Benz GLK, рік випуску — 2012, номер кузова — WDC2049021F968096, реєстраційний номер — ВС9997ЕР (п. 4).

- Розрахунок відшкодування на підставі розрахунків спеціалізованого СТО, без врахування зносу.

Франшиза при пошкодженні ТЗ — 0% (п. 8.8).

- Строк дії договору з 29.11.2017 по 28.11.2018 (п. 8.11).

4.2 В с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, по вул. Стрийській, 30, 15.01.2018 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

Вказані факти встановлені в постанові Жидачівського районного суду Львівської області від 16.04.2018 і не підлягають доказуванню (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

4.3 Страхувальник подав відповідні заяви на виплату страхового відшкодування від 07.03.2018 та від 03.04.2018.

4.4 Відповідно до висновку про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 15.02.2018 №ФД-00037, ремонтної калькуляції від 15.02.2018 вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу становить 150 197,50 грн; вартість ремонту без врахування фізичного зносу — 260 638,88 грн.

4.5 На виконання умов договору добровільного страхування ПРАТ СК "Велтлінер" відповідно до страхового акта від 07.03.2018 №025/18-КАСКО та платіжних доручень від 28.03.2018 №1371, від 30.03.2018 №1373 (рахунок від 05.03.2018 №12 на суму 185 880 грн), від 07.03.2018 №70 (рахунок-фактура від 06.03.2018 №ПП00001155) виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 206 151,34 грн, відповідно до страхового акта від 05.04.2018 та платіжного доручення від 06.04.2018 №85 (рахунок від 03.04.2018 №17) — 4 000 грн.

4.6 Згідно з витягом з МТСБУ, який долучений до позовної заяви, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки BMW 730, д.н.з. НОМЕР_3, за полісом обов'язкового страхування АМ №2434011 застрахована у ПРАТ "СК "Галицька". Даний поліс діяв станом на 15.01.2018 (дату вчинення ДТП).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.

Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено у ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

5.2 Враховуючи те, що ПРАТ СК "Велтлінер" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 210 151,34 грн, а цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПРАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача. В межах ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування АМ №2434011 до стягнення належить 100 000 грн.

6. Висновки суду.

6.1 Отже, позовні вимоги слід задовольнити і стягнути з відповідача ПРАТ СК "Галицька" на користь ПРАТ СК "Велтлінер" 100 000 грн страхового відшкодування.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

7.1.1 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762 грн. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

7.1.2 До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви ПРАТ СК “Велтлінер” вказало, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 4 400 грн. На підтвердження здійснених витрат позивач надав договір про надання юридичної допомоги від 27.04.2018, ордер на надання правової допомоги від 04.05.2018 ЛВ№108514, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 12.05.2012 №917, акт виконаних робіт від 04.05.2018 №04/05/2018. Як доказ оплати відповідних послуг надано виписку про рух коштів по рахунку від 07.05.2018.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд вважає, що з відповідача належить стягнути 4 400 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7.1.3 Таким чином, судові витрати становлять 6 162 грн і покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер" (вул. Новокостянтинівська, 1В, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 2528505) 100 000 (сто тисяч) грн страхового відшкодування та 6 162 (шість тисяч сто шістдесят дві) грн судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.07.2018.

Суддя О.В. Малєєва