Рішення № 75425565, 19.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2251/18

за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, 4-А, код ЄДРПОУ 35112619

про стягнення штрафу у розмірі 1 638 057,00грн. та пені у розмірі 1 638 057,00грн. та зобов'язання виконати Рішення ТАК Комітету від 23.12.2016 № 1-р/тк

Суддя Калиниченко Л.М.

При секретарі судового засідання: Бондаренко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№ 300-20.3/02-46 від 11.05.18р., Антимонопольний комітет України

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення штрафу у розмірі 1 638 057,00грн. та пені у розмірі 1 638 057,00грн. та зобов'язання виконати Рішення ТАК Комітету від 23.12.2016 № 1-р/тк.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення № 1-р/тк від 23.12.2016р. в частині повної та своєчасної сплати суми штрафу, припинення використання у господарській діяльності сукупності позначень в оформленні етикетки алкогольної продукції.

Ухвалою від 29.05.18р. господарський суд позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.06.2018 о 12:00год.

14.06.2018р. господарський суд відклав підготовче судове засідання на 19.07.18р. об 12:00год.

В судове засідання відповідач не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті, без участі представника відповідача. Просить суд врахувати додаткові пояснення за № 300-20.3/02-7905 від 27.06.2018р.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Маршала Малиновського, б.14-А, код ЄДРПОУ 35112619 порушено ухвалою господарського суду 07.09.2017р. відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон), судове засідання призначено на 14.09.2017р. о 09:50год.

14.09.2017р. господарський суд виніс постанову, якою визнано ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Маршала Малиновського, б.14-А, код ЄДРПОУ 35112619 - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці - до 14.01.18р., ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Офіційне повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Маршала Малиновського, б.14-А, код ЄДРПОУ 35112619 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано на веб-сайті Вищого господарського суду України №45936 від 14.09.17р.

Після публікації повідомлення до господарського суду Дніпропетровської області, 27.11.2017р. від Антимонопольного комітету України, м.Київ надійшла заява про визнання грошових вимог на суму 28 505 471, 89грн. та судового збору у розмірі 3 200, 00грн.

03.04.2018р. Верховний Суд України по справі №904/8185/17 виніс постанову, якою скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017р.

Справа №904/8185/17 про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Маршала Малиновського, б.14-А, код ЄДРПОУ 35112619 була передана на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Тобто, на теперішній час є недійсним офіційне повідомлення про визнання ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", м.Дніпро банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке було опубліковано на веб-сайті Вищого господарського суду України №45936 від 14.09.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

З вищезазначеного свідчить, що господарський суд має всі підстави для розгляду позовної заяви, яка надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 24.05.2018р.

Суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи №80/06-03-4/15 про порушення ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Рішенням від 23.12.2016р. № 1-р/тк було визнано, що ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" розмістив на етикетці товару "Напій алкогольний міцний "Солодовий ("Солодовий") Black Jack TM, написів "WHISKEY Old", "Scotch WHISKEY" та "WHISKEY", тоді як вказаний товар не є віскі, та поширення у такий спосіб неправдивих відомостей про споживчі властивості, характеристики цього товару, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, що передбачено ст.151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

За вказані порушення на відповідача по справі накладено штраф у розмірі 1 638 057грн., який останній повинен був сплатити у двохмісячний строк з дня одержання Рішення № 1-р/тк від 23.12.2016р. про накладення штрафу, що передбачено ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішення № 1-р/тк від 23.12.2016р. відповідач отримав 09.02.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З означеного свідчить, що строк сплати штрафу закінчився 10.04.2017р.

На день звернення з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області відповідач не надав доказів виконання Рішення № 1-р/тк від 23.12.2016р.

Позивач відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу нарахував пеню у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розрахунок пені наданий до матеріалів справи, сума якої складає 1 638 057грн.

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі, у тому числі стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 50 903, 71грн.

В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно зі статтею 51 цього Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 29 Господарського кодексу України визначає, що зловживанням монопольним становищем вважається, зокрема, нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов договору, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 7 ч. 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається, зокрема, створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Пунктом 15 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 15 роз'яснено, що у вирішенні спірних питань, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на певних ринках товарів, господарським судам слід мати на увазі установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища (підпункт 15.1 пункту 15). Також, обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 15, у розгляді справ зі спорів, пов'язаних із зловживанням монопольним становищем на ринку, господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у статті 29 ГК України перелік дій, що визнаються таким зловживанням, не можна вважати вичерпним. Згідно з приписом частини першої статті 41 ГК України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складаються з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів. До таких законодавчих актів належить і Закон України "Про захист економічної конкуренції". У застосуванні статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" господарським судам необхідно мати на увазі, що частина перша її містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб'єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Приписами ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що позивач надав відповідні докази в підтвердження заявлених вимог.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ч.ч.1, 3 ст.3, ч.ч.2, 3 ст.ст.13, 86, 232, 240, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Антимонопольного комітету України, м.Київ задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, 4-А, код ЄДРПОУ 35112619 штраф у розмірі 1 638 057 (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч п'ятдесят сім) гривень 00 копійок та пені у розмірі 1 638 057 (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч п'ятдесят сім) гривень 00 копійок за період з 11.04.2017р. по 12.04.2017р., з 03.06.2017р. по 26.04.2018р. в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, 4-А, код ЄДРПОУ 35112619 виконати пункт 96 резолютивної чатсини рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2016р. № 1-р/тк, а саме: припинити поширювати інформацію, визнану згідно з пунктом 95 цього рішення порушенням, шляхом приведення інформації про вид продукції, розміщеної на етикетках алкогольних товару "Напій алкогольний міцний "Солодовий" ("Солодовый") Black Jack TM, написів "WHISKEY Old", "Scotch WHISKEY" та "WHISKEY" у відповідність із властивостями цієї продукції, про що повідомити Антимонопольний комітет України у п'ятиденний строк з дати виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", 49000, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, 4-А, код ЄДРПОУ 35112619 на користь Антимонопольного комітету України, 03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767 судовий збір у розмірі 50 903 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот три) гривні 71 копійка.

Видати накази.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.07.2018р.

Суддя Л.М.Калиниченко