Рішення № 75425292, 04.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04 липня 2018 р. справа №820/2928/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Пєліхова О.І., представника відповідача - Квартенка О.Р.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.04.2018№ 00000431412; скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.04.2018 № 00000441412.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "НВП Лідіс" спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Рочняк Т.С. через канцелярію суду надійшли письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що відповідно до проведеного аналізу діяльності підприємств контрагентів - постачальників встановлено відсутність у підприємства основних фондів, штатного персоналу, невідповідність основного виду діяльності до задекларованих обсягів постачання ТМЦ. Також на підтвердження вказаних обставин представник відповідача посилалася на наявність узагальненої податкової інформації, а саме: ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 24.05.2016 №382/10-13-22-05/40044389 щодо ТОВ "Сінергія Профі" за звітні періоди декларування ПДВ за 01.01.2016 по 24.05.2016, відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг; від 07.02.2017 №65/10-13-14-04/40242029 щодо ТОВ "Крайт Сервіс" за звітні періоди декларування ПДВ за 29.01.2016 - 31.12.2016, відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг; від 01.02.2017 №41/10-13-14-05/40743880 щодо ТОВ "Мезіс" за звітні періоди декларування ПДВ за 01.11.2016 по 30.11.2016, відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг, а також представник відповідача посилається на те, що у видаткових накладних від ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд" у полі "від постачальника" відсутнє ПІБ, що не дає змоги ідентифікувати підписанта, водночас, наголошуючи, що згідно баз даних контролюючого органу щодо ТОВ "Лаконіс Трейд" міститься інформація щодо порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

Представник позивача - Пєліхов О.І. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Квартенко О.Р. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (далі - ТОВ "НВП Лідіс") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності ТОВ "НВП Лідіс" є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; неспеціалізована оптова торгівля; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво доріг і автострад; будівництво залізниць і метрополітену (т.2 а.с.45-50).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВП Лідіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Мезіс" листопад 2016 року, ТОВ "Лікітум" за листопад 2016 року, ТОВ "Лаконіс Трейд" за грудень 2016 року, ТОВ "Сінергія Профі" за березень 2016 року, ТОВ "Крайт Сервіс" за липень 2016 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 16.03.2018 №974/20-4014-12-11 (т.1 а.с.18-59), у висновках вказаного акту встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України , що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 808 133 грн., у тому числі за березень 2016 року на суму 440400,00 грн., за липень 2016 на суму 18000,00 грн., за листопад 2016 у на суму 349733,28 грн.; пп. «а» п. 198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 783 905 грн., у т.ч. за березень 2016 року на суму 405 398 грн., за липень 2016 року на суму 9 707 грн., за листопад 2016 року у сумі 342 960 грн., за грудень 2016 року у сумі 25 840 грн. Вищезазначені порушення призвели до заниження суми податку на додану сть, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 25 840 грн. за грудень 2016 року, чим порушено п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 06.04.2018 №00000431412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32300 грн., в. ч. за основним платежем - 25840 грн. та штрафними санкціями - 6460 грн. (т.1 а. с.61-62);

- від 06.04.2018 №00000441412, яким зменшено суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 808 133 грн. грн. та зменшено суму податкового кредиту в розмірі 758065 грн. (т.1 а. с.63-64).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 16.03.2018 №974/20-4014-12-11, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено про відсутність факту реального здійснення господарських операцій із придбання товарно - матеріальних цінностей та послуг позивачем у контрагентів - ТОВ "Мезіс" листопад 2016 року, ТОВ "Лікітум" за листопад 2016 року, ТОВ "Лаконіс Трейд" за грудень 2016 року, ТОВ "Сінергія Профі" за березень 2016 року, ТОВ "Крайт Сервіс" за липень 2016 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "НВП Лідіс" (покупець) та ТОВ "Мезіс" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 14.11.2016 №1411 (т.1 а.с.65-66). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець продає, а покупець купляє наступний товар: вал карданний ЛБУ -1200, Lp= 2640+-30мм (НГ100.00.000)(4062.96.600СБ) (т.1 а.с.65-66).

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: видатковими накладними, актами передачі - приймання на відповідне зберігання, платіжними дорученнями, податковими накладними (т.1 а.с.67-74).

При транспортуванні придбаного товару позивачем використовувалися послуги з перевезення у третіх осіб, про що до матеріалів справи надано товарно - транспортну накладну, акт приймання - передачі виконаних робіт, платіжне доручення (т.1 а.с.75-77).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "НВП Лідіс" (покупець) та ТОВ "ЛІКІТУМ" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 14.11.2016 №14116 (т.1 а.с.84-87). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно п.п. 1.2 вказаного договору купівлі - продажу - загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначається сторонами у Специфікації, що є додатком №1 до цього договору (т.1 а.с.84-87).

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікаціями, видатковими накладними, актами передачі - приймання на відповідальне зберігання, податковими накладними, тощо (т.1 а.с.88-96,99-104).

При транспортуванні придбаного товару позивачем використовувалися послуги з перевезення у третіх осіб, про що до матеріалів справи надано товарно - транспортну накладну, акт приймання - передачі виконаних робіт, платіжне доручення (т.1 а.с.96-98).

Суд зазначає, що вказані договори купівлі - продажу з ТОВ "Мезіс", ТОВ "ЛІКІТУМ" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації придбаного товару контрагенту - покупцю - ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" філія БУ "УКРБУРГАЗ", що підтверджується наданими первинними документами, а саме, відповідним договором поставки, специфікаціями, податковими, видатковими, товарно - транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, тощо (т.1 а.с.105-124).

Судом встановлено, що між ТОВ "НВП Лідіс" (покупець) та ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 23.12.2016 №231216 (т.1 а.с.125-128). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно п.п. 1.2 вказаного договору купівлі - продажу - загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначається сторонами у Специфікації, що є додатком №1 до цього договору (т.1 а.с.125-128).

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікаціями, видатковими накладними, актами передачі - приймання на відповідальне зберігання, платіжними дорученнями, податковими накладними (т.1 а.с.129-132,134-136).

При транспортуванні придбаного товару позивачем використовувалися послуги з перевезення у третіх осіб, про що до матеріалів справи надано товарно - транспортну накладну, договір про надання послуг, акт приймання - здачі послуг, тощо (т.1 а.с.133, 137-140).

Суд зазначає, що вказаний договір купівлі - продажу з ТОВ "ЛАКОНІС ТРЕЙД" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом виконання робіт для ПАТ "Українська залізниця", РФ "Одеська залізниця" Служба пасажирських перевезень Пасажирське вагонне депо станції Одеса - Головна, що підтверджується наданими первинними документами, а саме: договором про надання послуг, податковою накладною, довідкою про договірну ціну, відомостями ресурсів , локальним кошторисом, тощо (т.1 а.с.141-161).

Також судом встановлено, що між ТОВ "НВП Лідіс" (покупець) та ТОВ "СІНЕРГІЯ ПРОФІ" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 16.02.2016 №1602 (т.1 а.с.162-163). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець продає, а покупець купує наступний товар: вал карданний УМЗ 185.001-0771 для бурових установок типу БУ 5000,4000,3200 (т.1 а.с.162-163).

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковою накладною, тощо (т.1 а.с.164, 168-175).

При транспортуванні придбаного товару позивачем використовувалися послуги з перевезення у третіх осіб, про що до матеріалів справи надано товарно - транспортну накладну, рахунок - фактуру, акт приймання - передачі виконаних робіт, платіжне доручення, тощо (т.1 а.с.165-182).

Суд зазначає, що вказаний договір купівлі - продажу з ТОВ "СІНЕРГІЯ ПРОФІ" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом реалізації придбаного товару ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" філія БУ "УКРБУРГАЗ", що підтверджується відповідним договором, податковою накладною, платіжними дорученнями, товарно - транспортною накладною, тощо (т.1 а.с.183-200).

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "НВП Лідіс" (покупець) та ТОВ "Крайт Сервіс" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 25.07.2016 №250716 (т.1 а.с.201-203). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити вартість товару в кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в Специфікаціях до цього договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікацією, податковою та видатковою накладними, платіжними дорученнями, податковою накладною, тощо (т.1 а.с.204-205,207-209).

При транспортуванні придбаного товару позивачем використовувалися орендований автотранспорт у третіх осіб, про що до матеріалів справи надано товарно - транспортну накладну, відповідний договір оренди транспортного засобу, тощо (т.1 а.с.206, 210-214).

Суд зазначає, що вказаний договір купівлю - продаж з ТОВ "Крайт Сервіс" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом реалізації придбаного товару ПАТ "КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР", що підтверджується відповідним договором, податковими, видатковою накладними, довіреністю, платіжними дорученнями, тощо (т.1 а.с.219-246).

На підтвердження оподаткування придбаних ТМЦ позивачем до матеріалів справи надано витяги оборотно - сальдових відомостей по рахунку 281 (т.2 а.с.70-75).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "НВП Лідіс" прийняло послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "НВП Лідіс" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "НВП Лідіс" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідними договорами оренди різноманітного технічного оснащення, транспортних засобів для перевезення, тощо (т.2 а.с.53-69), персоналу, що підтверджується штатним розписом (т.2 а.с.51-52), свідчить про наявність умов. необхідних для здійснення основного виду діяльності - неспеціалізованої оптової торгівлі, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Виходячи з вимог п.п. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагентів ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: непеціалізованої оптової торгівлі, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними договорами, податковими, видатковими та товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані ТМЦ забезпечують умови для неспеціалізованої оптової торгівлі контрагентам - покупцям, що, в свою чергу, направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "НВП Лідіс".

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс", позивачем подано декларації з ПДВ та сум бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Посилання відповідача на податкову інформацію отриману від ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 24.05.2016 №382/10-13-22-05/40044389 щодо ТОВ "Сінергія Профі" за звітні періоди декларування ПДВ за 01.01.2016 по 24.05.2016 відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарнів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг; від 07.02.2017 №65/10-13-14-04/40242029 щодо ТОВ "Крайт Сервіс" за звітні періоди декларування ПДВ за 29.01.2016 - 31.12.2016 відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг; від 01.02.2017 №41/10-13-14-05/40743880 щодо ТОВ "Мезіс" за звітні періоди декларування ПДВ за 01.11.2016 по 30.11.2016 відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Щодо доводів відповідача щодо того, що у видаткових накладних від ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд" у полі "від постачальника" відсутнє ПІБ, що не дає змоги ідентифікувати підписанта, суд зазначає, що оцінюючи докази в їх сукупності, надані позивачем документи засвідчують факт продажу ТМЦ позивачу вказаним контрагентом.

З огляду на викладене, вказані доводи відповідача не впливають на висновки суду щодо реальності вказаних господарських операцій.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що згідно баз даних контролюючого органу ТОВ "Лаконіс Трейд" рахується інформація щодо порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України, суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду відповідачем не надано до суду будь - якого вироку суду за результатами вказаного кримінального провадження ані щодо ТОВ "Лаконіс Трейд", ані щодо його контрагентів, зокрема, позивача по даній справі.

Водночас, суд наголошує, що посилання контролюючого органу на кримінальні провадження, відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України відносно контрагента позивача - ТОВ "Лаконіс Трейд" не підтверджується документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Мезіс", ТОВ "Лікітум", ТОВ "Лаконіс Трейд", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Крайт Сервіс" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 06.04.2018 №00000431412, від 06.04.2018 № 00000441412 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.04.2018 №00000431412, від 06.04.2018 № 00000441412 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762 грн., що підтверджується квитанцією від 18.04.2018 №107 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.04.2018 №00000431412, від 06.04.2018 № 00000441412.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (код 2334100797 ЄДРПОУ 33605504, поштовий індекс 61099, м. Харків, вул. Єнакієвська, буд.1) у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.