Рішення № 75425194, 17.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/2921/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шийовича С.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 року №393104-13,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 року №393104-13.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень не враховано те, що вартість автомобіля позивача станом на 01.01.2017 року не складала 375 розмірів мінімальної заробітної плати, тому їх вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 року, в адміністративній справі №813/2921/17, позов ОСОБА_3 до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №393104-13 було задоволено повністю. Судом апеляційної інстанції було здійснено заміну відповідача на належного. Постановою Верховного Суду від 18.04.2018 року було задоволено частково касаційну скаргу відповідача, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.05.2018 року справа була надіслана Верховним Судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 31.05.2018 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №813/2921/17 передано на розгляд головуючому судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року прийнято до розгляду адміністративну справу №813/2921/17 та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та наголосив, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, ОСОБА_3 12.05.2017 року було зареєстровано легковий автомобіль AUDI Q5, 1984 куб.см. Позивачем автомобіль ввезений на територію України в пошкодженому стані, після ДТП, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 від 15.02.2017 року, відповідно до якої загальна вартість за рахунком становить 373396,62 грн.

30.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення №393104-13, якими на підставі п.п.54.3.3 пункту 54.3 статті 54, п.п.267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік.

Не погодившись з такими рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх до суду.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року позов ОСОБА_3 було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівській окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року у справі №813/2921/17 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2018 року касаційну скаргу Личаківської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, а саме: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 року скасовано, а справу №813/2921/17 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

У вищевказаній постанові Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення спору суду необхідно було надати належної оцінки обрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача, яка впливає на віднесення такого автомобіля до об'єкта оподаткування в розумінні п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України; витребувати у відповідача та отримати з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку інформацію, яка стала підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов'язання.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У відповідності до п.267.4 ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня встановлено у розмірі 3200 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 гривень (3200 грн. х 375).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 року №428), (далі Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403.

Відповідно до п.п.267.6.1 та п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року зобов'язано сторін подати до суду інформацію з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку про транспортні засоби, які були об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році та інформацію, яка стала підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 року №393104-13.

На виконання вищевказаної ухвали представником відповідача до суду надано роздруківку з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, в якій зазначена інформація про розрахунок вартості AUDI Q5, 1984 куб.см., 2016 року випуску, 2,0 внутрішнього згорання, бензин та роздруківку про перелік суб'єктів та об'єктів оподаткування транспортним податком. Представник відповідача не надав суду доказів того, що транспортний засіб мав вартість більшу, ніж та, що розрахована за методикою, затвердженою постановою КМ України №66.

Так, згідно наданої роздруківки вбачається, що середньоринкова вартість такого транспортного засобу становить 788230,80 грн., що не складає 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1200000 грн.).

Окрім того, суд приймає до уваги, що даний автомобіль внаслідок потрапляння в ДТП, отримав пошкодження, внаслідок яких його ринкова вартість суттєво зменшилась, на підтвердження чого позивачем надано суду копію експертного висновку.

Так, згідно висновку експерта, ринкова вартість автомобіля позивача марки AUDI Q5, 1984 куб.см., 2016 року випуску із врахування ушкоджень автомобілю становить 13500,00 дол.США.

У своїх усних поясненнях представник відповідача посилався на те, що розрахунок вартості транспортного засобу був здійснений з урахуванням офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, при цьому, модель автомобіля відповідачем було обрано AUDI Q5, 3,0 об'ємом двигуна, внутрішнього згорання, бензин, АТ до 1 року. Відповідно розрахунком вартості транспортного засобу визначено - 788230,80 грн. і це не перевищує суму понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, із наданих представником відповідача пояснень судом також з'ясувалось, що у контролюючого органу були узагалі відсутні відомості та інформація відносно середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу, наявність якої є необхідною для встановлення належності цього автомобіля до об'єкту оподаткування, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Тож, з огляду на вказане, суд приходить до переконання, що відповідачу на момент винесення оскаржуваних рішень середньоринкова вартість транспортного засобу відома не була.

Таким чином, із врахуванням досліджених судом доказів автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України.

У спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Шпачек s.r.o» проти Чеської Республіки (Љpaиek s.r.o. v.the Czech Republic), заява №26449/95, п.54, від 9 листопада 1999 року; «Беєлер проти Італії» (Beyeler v.Italy), [ВП], заява №33202/96, п.109, ECHR 2000-I; «Сєрков проти України» (Serkov v.Ukraine), заява №39766/05, п.п.34-35, від 7 жовтня 2011 року, які в силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають положенням податкового законодавства України, є протиправними та такими, що порушують охоронювані права та інтереси позивача, а відтак, підлягають скасуванню.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов належить задоволити.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 року №393104-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідент.номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 липня 2018 року.