Постанова № 75425120, 12.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4202/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіара Компані» про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя в першій інстанції Мандзій О.П., м. Тернопіль, повний текст складено 24.04.2018),

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» (далі - ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара Компані» (далі -ТОВ «Тіара Компані») про визнання протиправними дій Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 ВП №54578982; визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 ВП №54578982; визнання протиправними дій Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 ВП №54860539 за постановою про стягнення виконавчого збору; визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 ВП №54860539 за постановою про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП №54578982 по примусовому виконанню наказу №910/1308/16, виданого 15.09.2016 господарським судом міста Києва. У зв'язку з поданням ТОВ «Тіара Компані» заяви про повернення без виконання виконавчого документу, 09.10.2017 відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Позивач вказує, що в даному випадку примусового виконання рішення не відбулось, а відтак, в порушення ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» 09.10.2017 державним виконавцем безпідставно винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №54578982 у розмірі 23798,06 грн, за якою, цього ж дня, відкрито виконавче провадження ВП №54860539. За таких підстав, вважає оскаржувані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Одночасно, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом через його пропуск із поважних причин, зумовлених неодноразовими зверненнями до судових органів різних юрисдикцій через відсутність єдиної судової практики. Зауважено, що оскаржувані рішення на адресу боржника не надходили, про їх існування стало відомо лише 04.12.2017 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.

Із таким рішенням суду не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до позбавлення права на судовий захист. Так, ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» в апеляційній скарзі вказав, що оскаржував дії та постанови державного виконавця до господарського суду і цим судом було відкрито повадження, спір розглядався за правилами господарського судочинства. Зауважено, що оскаржувані рішення на адресу боржника не надходили, про їх існування позивачу стало відомо лише 04.12.2017 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Також апелянт зазначив, що безпідставними є посилання суду на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.01.2018, якою закрито провадження щодо розгляду скарги ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» на неправомірні дії Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі № 910/1308/16 у частині оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 № 54860539 про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 № 54860539 року про стягнення виконавчого збору як на доказ відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки цим судовим рішенням визначено лише те, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи. Поважних причин неявки наведено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП № 54578982 по примусовому виконанню наказу №910/1308/16, виданого 15.09.2016 господарським судом міста Києва, про стягнення з ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» на користь ТОВ «Тіара Компані» 237980,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2017 ВП №54578982, серед іншого, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 23798,06 грн (а.с. 83).

Постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 09.10.2017 ВП №54578982, також вирішено вивести в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 86-87).

Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 ВП №54578982 у розмірі 23798,06 грн (а.с. 89) та постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 ВП №54860539 по примусовому виконанню такої (а.с. 91-92).

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом 12.02.2018.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду і відсутність поважних причин, що зумовили таке порушення.

Однак, апеляційний суд з такими висновками не погоджується.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 КАС України.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні норми були вказані у ч. 2 ст. 181 КАС України (в редакції, діючій на час прийняття оскаржених рішень) - позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Як вбачається з матеріалів справи, постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 15), не надходили. Докази надсилання позивачу зазначених рішень виконавця у встановленому законом порядку за юридичною адресою відсутні.

Разом з тим, сам позивач стверджує, що зі спірними рішеннями він ознайомився 04.12.2017.

Отже, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, встановлений п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, оскільки позов подано до суду 12.02.2018.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2018 року до господарського суду міста Києва надійшов позов ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» про оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 ВП №54578982, та постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 ВП №54860539 у порядку господарського судочинства (справа №910/1308/16).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2018 було закрито провадження щодо скарги ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» на неправомірні дії Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі № 910/1308/16 у частині вимог про визнання незаконними дій Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 № 54860539 про стягнення виконавчого збору та про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 № 54860539 року про стягнення виконавчого збору. В іншій частині відмовлено в поновленні пропущеного строку для подання скарги та залишено в цій частині скаргу без розгляду (а.с. 104-106).

Однак, позивач не погодився з таким судовим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку.

Судове рішення набрало законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018.

Отже, позивач, вжив заходів для своєчасного оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору. При цьому, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про обов'язок подання позову до адміністративного суду в десятиденний термін з дня винесення господарським судом міста Києва ухвали про закриття провадження, так як позивач не погодившись із таким рішенням, скористався своїм правом на апеляційне оскарження.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, що позивач вжив належних заходів для оскарження постанов державного виконавця у встановлений законом десятиденний строк з моменту, коли дізнався про порушення його прав, і спір розглядався судом в порядку іншого судочинства, апеляційний суд вважає, що дана причина пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважною.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи наявна ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, якою вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду були визнані поважними, і ця ухвала є чинною.

Отже, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» задовольнити, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 819/274/18 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.