Рішення № 75425009, 03.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

03 липня 2018 р. справа №820/4306/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника відповідача - Борової О.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 березня 2018 року №Ф-39522-17, видану Головним управлінням ДФС у Харківській області, про сплату ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів, пені в сумі 7229,33 грн.;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області внести зміни у дані інформаційної системи органу доходів і зборів щодо обліку за ОСОБА_2 сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонером за віком, через що звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також позивач зазначила, що оскаржувана вимога була прийнята відповідачем на підставі помилково направленого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Додаток 5. Водночас, позивач зазначила, що після того як дізналась про виставлену їй податковим органом вимогу, звернулася до відповідача, повідомивши, що звіт, прийнятий Ізюмською ОДПІ ГУ ДФС, 07.02.2018 направлений позивачем помилково, на підставі вказаного просила не здійснювати нарахування чи облік сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік за ФОП ОСОБА_2 Проте, на час звернення до суду позивач не одержала жодної відповіді на звернення.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Борової О.В. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

В судове засідання позивач не прибула, про час, дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином, від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому позивач просила розглядати справу без участі позивача, а також зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача - Борова О.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець, перебуває на податковому обліку в Ізюмській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Водночас, судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням від 27.03.2014 №2343920169 (а.с.10).

Згідно матеріалів справи, 07.02.2018 позивачем направлено шляхом електронного зв'язку до податкового органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за 2017 рік, Додаток 5, який прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.11-14).

Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано щодо позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2018 №Ф-39522-17 в розмірі 7229,33 грн. (а.с.15).

Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, оскаржувана вимога сформована за результатами несплаченої позивачем суми ЄСВ, визначеної в Додатку 5 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за 2017 рік.

Як встановлено з копії звернення позивача до ГУ ДФС у Харківській області та Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 27.03.2018, після отримання вказаної вимоги позивач звернулася до податкового органу та повідомила, що звіт, що став підставою для формування вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки), направлено помилково, оскільки позивач звільнена від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування як пенсіонер за віком. З огляду на те, що позивач не є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також не здійснює добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному ст. 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач у вказаному зверненні просила направлений нею звіт Додаток 5, вважати поданим помилково, на підставі вказаного просила не здійснювати нарахування чи облік сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік за ФОП ОСОБА_2 Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем до суду копією звернення та копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16-17).

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Водночас, суд зазначає, що положеннями ч.4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", особи, зазначені, зокрема, у пункті 4 ч.1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених норм вбачається, що право не сплачувати єдиний внесок поширюється лише на пенсіонерів за віком або інвалідів, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Пенсія за віком є одним із видів пенсійного страхування, і здійснюється за рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до відповідних страхових фондів, які не зараховуються до Державного бюджету України. Саме з цих фондів покриваються витрати на медичні профілактично-реабілітаційні заходи, допомогу на поховання пенсіонерів за віком тощо.

Оскільки позивач є особою, якій пенсія за віком призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ще у 2014 році, має право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Крім того, суд зазначає, що вказана норма не містить жодних обмежень та умов щодо набуття фізичною особою-підприємцем статусу пенсіонера за віком.

Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.03.2018 по справі № 805/2195/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суд зауважує, що в ході судового розгляду відповідачем до суду не надано доказів того, що позивач здійснює добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному ст. 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 березня 2018 року №Ф-39522-17 є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДФС у Харківській області внести зміни у дані інформаційної системи органу доходів і зборів щодо обліку за ОСОБА_2 сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік, суд зазначає, що такі є передчасними, через що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 29.05.2017 №2339729 (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 07 березня 2018 року №Ф-39522-17.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, поштовий індекс 64305, АДРЕСА_1) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 липня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.