Ухвала суду № 75424673, 19.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 552/5130/17Суддя-доповідач Катунов В.В.УХВАЛА

19 липня 2018 р.м. Харків Харківський апеляційний адміністративний суд у складі

судді-доповідача Катунова В.В., суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від05.06.2018р. по справі №552/5130/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач), звернувся до Київського районного суду м. Полтави із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив :

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення на підставі довідки Полтавського ОВК від 06.06.2017 року №9/983 перерахунку, призначеної ОСОБА_2 пенсії протиправною;

- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 у справі № 552/5130/17 на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату від 06.06.2017 року № 9/983 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення у сумі 81275,74 грн. з розрахунку середньомісячного розміру шляхом ділення на 24, який становить 3386,49 гривень та виплатити недоплачену суму пенсії з 21.07.2016 року з урахуванням виплачених сум;

- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у здійсненому перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 з 21.07.2016 згідно рішення суду у середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у т.ч. зазначити матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби;

- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з моменту набрання ухвали законної сили звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2018 року відмовлено у задоволенні даної заяви.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Постановою Київського районного суду м.Полтави від 04.09.2017 року по справі №552/5130/17, зміненою в частині визначення строку перерахунку пенсії постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату від 06.06.2017 року №9/983 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та виплачувати пенсію з 21.07.2016 року,з урахуванням виплачених сум.

Згідно наданого Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Полтавській області Звіту про виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017, відповідачем здійснено перерахунок розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату від 06.06.2017 року №9/983 з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та виплачено пенсію з 21.07.2016 року, з урахуванням виплачених сум (а.с. 75).

В листі Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській від 04.04.2018 № 603/Д-03, зазначено, що середній розмір додаткових видів грошового забезпечення, що підлягає включенню до грошового забезпечення для перерахунку пенсії за рішенням суду становить 2789,67 грн. (зворот. сторона а.с. 135).

Позивач, не погоджуюсь з виконанням в повному обсязі відповідачем постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017, звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, посилаючись на те, що Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Полтавській області при розрахунку пенсії застосовується середній розмір додаткових видів грошового забезпечення у сумі 2789,67 грн., замість зазначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату - 3386,49 грн., що на думку позивача свічить про невиконання судового рішення у повному обсязі.

Заперечуючи проти даної заяви ОСОБА_2, відповідач посилається на те, що нарахування, перерахунок та виплата пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб здійснюються в програмному комплексі «Призначення виплата пенсій деяким категорій громадян». При цьому зазначив, що виконання рішення суду в «ПВП ДКГ» з урахуванням зазначених судом складових для обрахування грошового забезпечення технологічно неможливо, оскільки розробниками такі складові не передбачені. Власником зазначеного програмного комплексу є Пенсійний фонд України, якого не зобов'язано внести відповідні зміни. Тому у наданих суду відомостях є лише розмір та суми доплати (а.с. 142-144).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що така обставина, як програмне забезпечення відповідача не є підставою для визнання протиправності перерахунку пенсії позивачу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду по справі № 552/5130/17, яке набрало законної сили.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, постанова Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017, змінена в частині строку перерахунку пенсії постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Полтавській області виконана не в повному обсязі.

Проте, суд першої інстанції під час ухвалення спірного рішення, не врахував зазначені вище обставини.

При цьому колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що відповідач не надав ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б доводили виконання ним постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017.

Доводи відповідача про те, що виконання рішення суду з урахуванням зазначених судом складових для обрахування грошового забезпечення технологічно неможливо є безпідставними, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від обов'язку виконати судове рішення.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Зазначені обставини помилково не були враховані судом першої інстанції та їм не надано належної оцінки.

Відповідно до частини 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу.

Одночасно, вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області вчинити певні дії, зазначені в заяві в порядку ст. 383 КАС України, не підлягають задоволенню, оскільки ст. 383 КАС України не передбачає зобов'язання вчинення певних дій, в тому числі перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 243, 249, 321, 324, 325, 328, 329, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2018 по справі № 552/5130/17 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2018 по справі № 552/5130/17 скасувати.

Надіслати ухвалу на адресу Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про вжиті заходи повідомити Харківський апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця з дня надходження окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.