Постанова № 75424666, 20.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 654/74/18

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Данилевський М.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Бойка А.В., Осіпова Ю.В.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 звернувся із вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення 531/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17 від 04 січня 2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 55 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 грудня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганною Миколаївною (далі - Державний інспектор, відповідач) проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, за результатами якої складено акт перевірки за № 531-ДК/672/АП/09/01/-17 в якому, серед іншого, зазначено, що на момент перевірки на земельній ділянці наявні залишки сільськогосподарської культури - соняшника, а також проведені заходи з посіву сільськогосподарської озимої культури на площі 17,2548 га. На підставі акту перевірки відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2017 року № 531-ДК/0178П/07/а за п. «і» ст. 211 та ст. 55 КУпАП, а також 04 січня 2018 грудня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 531/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.. На думку позивача, постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 55 КУпАП, винесена незаконно та за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано постанову № 521/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17 від 04 січня 2018 року державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення за ст. 55 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. Закрито справу про адміністративне правопорушення.

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Повернуто позивачу сплачений судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Державний інспектор у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Г. М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державний інспектор зазначає, що позивач, як Орендар, при здійсненні господарської діяльності, без правоустановчих документів перевів пасовища в ріллю, з пошкодженням поверхневого шару дернини. Відповідач зазначає, що установлений законодавством України правовий режим використання сільськогосподарських угідь «сіножаті» та «пасовища» не передбачає можливість розорювання земель та вирощування на них сільськогосподарський культур. Крім того, відповідач наголошує, що позивача було ознайомлено зі змістом постанови про адміністративне правопорушення та вручено її копію, про що свідчить підпис ОСОБА_2.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 грудня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Г. М. проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки.

За результатами перевірки складено акт № 531-ДК/672/АП/09/01/-17 в якому, серед іншого, зазначено, що на момент перевірки на земельній ділянці наявні залишки сільськогосподарської культури - соняшника, а також проведені заходи з посіву сільськогосподарської озимої культури на площі 17,2548 га.

На підставі акту перевірки відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2017 року № 531-ДК/0178П/07/а за п. «і» ст. 211 та ст. 55 КУпАП, а також 04 січня 2018 грудня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 531/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..

Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 910-р функції і повноваження Державної інспекції сільського господарства України, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно ст. 4 названого Закону об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідно до статті цього 9 Закону здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб, розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, згідно яких державний інспектор має право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.

Отже, Державний інспектор, як суб'єкт владних повноважень та службова особа Головного управління (орендодавця в даному випадку), уповноважений самостійно та безперешкодно здійснювати заходи державного контролю.

Матеріалами справи встановлено, що державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Г.М. проведена перевірка в частині дотримання умов договору оренди землі, зареєстрованою службою Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області 07 липня 2015 року № 10310487 на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

В ході перевірки встановлено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 26 червня 2015 року № 21-271/43-15-СГ ОСОБА_2 надано в строкове платне користування на 7 років земельну ділянку площею 17,2548 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області - для випасання худоби.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24 грудня 2014 року № 21-2060/18-14-СГ ПП «Югземсервіс» у 2015 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивача для випасання худоби площею 17,2548 га на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

На момент перевірки на земельній ділянці наявні залишки сільськогосподарської культури - сояшника, а також проведені заходи з посіву сільськогосподарської озимої культури на площі 17,2548 га. Тим самим, ОСОБА_2 не дотримано вимог пункту 15 договору оренди землі, вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі», пункту «і» статті 211 ЗК України, за що передбачена відповідальність за статтею 55 КУаАП.

На підставі акту перевірки відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2017 року № 531-ДК/0178П/07/а за п. «і» ст. 211 та ст. 55 КУпАП, а також 04 січня 2018 грудня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 531/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП, а саме за відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою та накладено штраф у розмірі 170 грн.

Відповідно до ст. 111 Земельного кодексу України встановлено, що: « 1. Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

2. Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

3. Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

4. Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

5. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру».

Статтею 37 Закону України «Про охорону земель» передбачено, зокрема те, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо:

вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій;

розорювання сіножатей, пасовищ;

використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;

необґрунтовано інтенсивного використання земель.

З аналізу наведених вище норм випливає, що установлений законодавством України правовий режим використання сільськогосподарських угідь «сіножаті» та «пасовища» не передбачає можливість розорювання земель і вирощування на них сільськогосподарських культур.

Згідно ст. 18 Закону України «Про рослинний світ», використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначається в установленому земельним законодавством порядком. Використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може привести до деградації земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.

Закон України «Про рослинний світ» визначає, що заготівля сіна та випасання худоби є спеціальним використанням природних рослинних ресурсів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушено умови використання земельної ділянки (розпаханий поверхневий шар) передбачені наведеними вище вимогами законодавства та умовами договору оренди землі укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, оскільки вирощування сільськогосподарських культур на землях які є сіножаттями та пасовищами, є порушеннями вимог природоохоронного законодавства.

Діюче законодавство чітко дає зрозуміти, що вказані види сільськогосподарських угідь можуть використовуватись виключно для викошування сіна або для випасання худоби відповідно.

Крім того, на вимогу положень п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

До того ж, в ході судового засідання суду апеляційної інстанції представником позивача не заперечно той факт, що на спірній земельній ділянці проведені меліораційні заходи для поліпшення родючості землі.

Колегія суддів не бере також до уваги довідку про стан родючості ґрунту наданої представником ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, оскільки представником позивача не надані пояснення щодо поважності причини ненадання відповідної довідки під час розгляду справи до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що при здійснені господарської діяльності ОСОБА_2 без правоустановчих документів перевів пасовища в ріллю, з пошкодженням поверхневого шару дернини. Проведення на земельній ділянці заходів з посіву сільськогосподарської озимої культури, є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки відповідно до вимог природоохоронного законодавства та п. 15 договору оренди землі, земельна ділянка при цьому залишається земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та такою, що використовується для випасання худоби.

Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.134, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни - задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Осіпов Ю.В. Бойко А.В.