Постанова № 75424646, 20.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5121/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Заверухи О.Б., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

суддя в 1-й інстанції - Радченко В.Є.,

час ухвалення рішення - 14.05.2018 року, час не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення - не зазначена,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1068/20900/18 від 20 березня 2018 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень встановлених чинним законодавством України, факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу до митного органу призначення підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем жодними доказами. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що вчинене позивачем порушення митних правил є триваючим, притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання 20 липня 2018 року не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності позивача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 лютого 2018 року близько 22:02 год в зону митного контролю на в'їзд в Україну по смузі руху «Зелений коридор» пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, в якому громадянин України ОСОБА_1 перебував, як водій.

Під час перевірки бази даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 30 червня 2016 року через пункт пропуску "Грушів-Будомєж" митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки "MERSEDES-BENZ 210", реєстраційний номер НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_3, країна реєстрації транспортного засобу - ОСОБА_2, без письмового декларування та сплати усіх митних платежів.

Враховуючи наявність інформації в базі даних ПІК "Інспектор-2006" та АСМО з'ясовано, що даний транспортний засіб був ввезений для особистого користування з метою транзиту за спрощеною формою митного контролю "зелений коридор" через пункт "Грушів -Будомєж" Львівської митниці ДФС на митну територію України відповідно до ч.1 ст.381 МК України.

Станом на 12 лютого 2018 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим не поміщений.

Постановою заступника начальника митниці Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та МВ ОСОБА_3 від 20 березня 2018 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки містить закінчений склад адміністративного правопорушення та не може вважатись триваючим у зв'язку з тим, що позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України 30 червня 2016 року, останнім днем притягненням позивача до адміністративної відповідальності було 12 липня 2016 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Ст.95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст.381 МК України.

Ст.470 МК України встановлена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Ч.3 ст.470 МК України передбачає, що перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Ч.1 ст.494 МК України передбачає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2016 року через пункт пропуску "Грушів-Будомєж" митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки "MERSEDES-BENZ 210", реєстраційний номер НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_3, країна реєстрації транспортного засобу - ОСОБА_2, без письмового декларування та сплати усіх митних платежів.

Станом на 12 лютого 2018 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим не поміщений, будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили у відповідності до вимог ст.460 МК України позивач не надав.

Відповідно до ст.95, 192 МК України до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної дії.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Ч.1 ст.460 МК України передбачає, що вчинення порушень митних правил, передбачених ст.470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Судом встановлено, що доказів вивезення транспортного засобу за межі митної території України, чи неможливості його доставки до митного органу ОСОБА_1 не надав, як і не надав жодних доказів про повідомлення митного органу про неможливість вивезення транспортного засобу за межі митної території України, і судом таких не здобуто.

Крім того, позивач до митного органу із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до завершення строку тимчасового ввезення не звертався, а також під час розгляду справи про порушення митних правил відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, не надав.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на те, що правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України не є триваючим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Зміст вказаної норми не містить вичерпного переліку порушень митних правил, які є триваючими.

Колегія суддів звертає увагу на те, що триваючими є правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Правопорушення передбачене ст.470 МК України щодо невивезення автомобіля, що перебуває під митним контролем і щодо якого існує обов'язок вивезення за межі України, характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, тобто є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.

При цьому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково взято до уваги покликання позивача про те, що вказане порушення митних правил не є триваючим, як на підставу скасування оскаржуваної постанови, оскільки таке спростовується аналізом вищенаведених правових норм.

Матеріалами справи підтверджується, що факт перевищення ОСОБА_1 встановленого МК України строку доставки до митного органу транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ 210", реєстраційний номер НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_3 відповідач виявив 12 лютого 2018 року.

Враховуючи, що будь-яких інших даних щодо більш раннього виявлення вчиненого позивачем правопорушення судом не встановлено, тому саме з вказаної дати необхідно починати відлік строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2018 року, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення вчинення ОСОБА_1 правопорушення, Львівська митниця прийняла постанову у справі про порушення митних правил №1068/20900/18, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Таким чином, притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, і в задоволенні позову необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст. 229, 242, 243, 246, 250, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2018 року у справі № 461/2731/18 скасувати, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Головуючий- суддя О.І. Мікула

Судді: О.Б. Заверуха

А.Р. Курилець