Постанова № 75424071, 10.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3375/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2017, суддя Панченко О.В., (повний текст складено 15.09.17) по справі № 820/3375/17

за позовом Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича

до Головного управління ДФС у Харківській області , Харківської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Харківській області від 02.02.2017 №0000051401, №0000061401, №0000071401, №0000081401 та №0000101401.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 позов було задоволено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають приписам чинного законодавства та порушують права позивача, оскільки органами ДФС при обчисленні суми податку неправомірно застосовано коефіцієнт 1,2 до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2016 році, замість коефіцієнту 1.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильність (неповноту) дослідження доказів і встановлення обставин у справі та помилкове застосування судом норм права. Стверджує, що висновки акту перевірки №33/20-23-14-01-10/21229706 від 19.01.2017 про заниження ФГ Строгого О.Ф. єдиного податку четвертої групи за 2016 рік є правильними та вірними. Оскільки вказані порушення є об'єктивними, оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення від 02.02.2017 року є правомірними та обґрунтованими. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач стверджує про відповідність бази оподаткування на 2016 рік нормативній грошовій оцінці одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2015, відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (п.п.5 підрозділ 8 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу). При цьому звертає увагу на той факт, що правильність застосованого ним розміру коефіцієнту індексації (1) у 2016 році підтверджується отриманою податковою консультацією ГУ ДФС у Харківській області від 19.06.2017. Просить залишити подану відповідачем апеляційну скаргу без задоволення, а прийняте судове рішення без змін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої відповідачем апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

В ході судового розгляду було встановлено що за наслідками проведеної Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області виїзної позапланової документальної перевірки Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 та з питання правильності обчислення повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 30.09.2016 було складено акт №33/20-23-14-01-10/21229706 від 19.01.2017 (т.1 а.с.16-73).

Згідно висновків акту перевірки, позивачем було порушено вимоги п.п. 292.1.1, п.п. 292.1.2, п.п. 292.1.3 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено єдиний податок четвертої групи за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 на суму 167869,10 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 02.02.2017:

- №0000051401 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 2829,94 грн., з яких 2263,95 грн. - основний платіж, 565,99 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.10);

- №0000061401 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 8441,68 грн., з яких 6753,34 грн. - основний платіж, 1688,34 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т.1 а.с.11);

- №0000071401 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 67102,88 грн., з яких 53682,30 грн. - основний платіж, 13420,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.12);

- №0000081401 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 75562,74 грн., з яких 60450,19 грн. - основний платіж, 15112,55 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.13);

- №0000091401 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 16471,35 грн., з яких 13177,08 грн. - основний платіж, 3294,27 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.14);

- №0000101401 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, у розмірі 39428,56 грн., з яких 31542,85 грн. - основний платіж, 7885,71 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.15).

Зазначені донарахування податкових зобов'язань відповідач обгрунтовує виявленими під час перевірки порушеннями щодо помилкового застосування при визначенні єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників коефіцієнту індексації до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 1, замість 1,2, що призвело до донарахування єдиного податку за 2016 рік на загальну суму 167869,10 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи постанову про задоволення позову, виходив з того, що такі доводи податкового органу є невірними, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п.292.1.1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно п.п.292.1.2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Відповідач визнає за позивачем наявність статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2016 році, що підтверджується листом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 17.11.2016 №427/10/20-09-12-40 (т.1 а.с. 111).

Виходячи з цього статусу позивачем у податкових деклараціях (№9021270735 від 22.02.2016, №9020573411 від 19.02.2016, №9020592438 від 19.02.2016, №9020621431 від 19.02.2016, №9021209781 від 20.02.2016, №9021209799 від 20.02.2016, №9021209880 від 20.02.2016), поданих в розрізі сільських рад, та одній загальній було задекларовано єдиного податку в сумі 888743,38 грн. (т.1 а.с.122-147, 149-152, 154-158, 160-162, 164-177, 179-186, 188-195).

За уточнюючими податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи, у зв'язку з реєстрацією нових земельних ділянок, позивачем було збільшено річну суму податку на загальну суму 920800,27 грн. (а.с. 2- 92 т. 2).

При цьому зауважується, що між сторонами відсутній спір щодо розміру наявних у користуванні позивача земельних ділянок, відображених у довідках з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем станом на 01.01.16 р.), які знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.115 - 121), та відображені у податкових деклараціях за 2016 рік.

Також, відповідачем не заперечується правильність застосування позивачем розміру нормативної грошової оцінки 1 га ріллі станом на 01.01.2015, визначену у листі Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області від 03.02.2015 №01-15.1/296. (т.1 а.с.116).

Таким чином, предметом спору є лише правильність визначення та застосування позивачем величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь, який розраховується станом на 1 січня поточного року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин щороку за індексом споживчих цін за попередній рік ( п.289.2 ст. 289 Кодексу).

Згідно вимог п.п.5 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, база оподаткування для платників податку на 2016 рік відповідає нормативній грошовій оцінці одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2015 відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу

На підтвердження того, що у 2016 році індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей визначення бази оподаткування єдиного податку четвертої групи не передбачена, позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області з приводу надання індивідуальної податкової консультації, яку було надано листом від19.06.2017 №721/ІПК/20-40-12-03-21 (т.1 а.с.114).

Згідно такої податкової консультації, у 2016 році індексація грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей визначення бази оподаткування єдиного податку четвертої групи не передбачена і у своїх розрахунках позивач може застосовувати коефіцієнт індексації -1,00.

Приймаючи до уваги положення п.п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України, щодо використання індивідуальної податкової консультації платником податків, суд першої інстанції правильно констатував протиправність здійснених відповідачем податкових донарахувань за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного перегляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було спростовано висновки своєї ж податкової консультації та не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог поданої податковим органом апеляційної скарги про скасування постанови суду першої інстанції.

Підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, згідно положень ст. 139 КАС України, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 по справі № 820/3375/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя М.І. ГуцалСудді А.П. Бенедик Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 19.07.2018.