Постанова № 75424067, 10.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Рубан В.В.

10 липня 2018 р. Справа № 820/431/18

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

24.01.2018 року позивач приватне акціонерне товариство «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (подалі - ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про зміну предмету позову /т. 1 а.с. 135-137/, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган, відповідач) щодо зарахування протягом періоду з 28.07.2016 року по 30.08.2017 року грошових коштів, сплачених ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» в сумі 99742,43 грн. - в рахунок пені за грошовим зобов'язанням орендна плата з юридичних осіб;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2017 року № 0071111211, складене ГУ ДФС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2017 року № 15013/20-40-12-11-09/00372307.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДФС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2017 року № 15013/20-40-12-11-09/00372307 винесені податкові повідомлення-рішення від 26.10.2017 року № 00710811211 та від 26.10.2017 року № 00711101. Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із зміни; доповненнями) (подалі - ПК України), а саме: несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб (плата за землю), у зв'язку з чим контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач у встановлені законом строки відповідно до положень ст. 56 ПК України оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України. Однак рішенням ДФС України оскаржувані рішення залишені без змін, а скарга ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» - без задоволення.

Позивач вважає, що дії ГУ ДФС у Харківській області щодо зарахування протягом періоду з 28.07.2016 року по 30.08.2017 року грошових коштів, сплачених ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» в сумі 99742,43 грн. в рахунок пені за грошовим зобов'язанням орендна плата з юридичних осіб та рішенням відповідача про зобов'язання позивача сплатити грошові кошти в розмірі 107615,22 грн. є протиправними.

Заперечуючи проти позову ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що дії щодо зарахування протягом періоду з 28.07.2016 року по 30.08.2017 року грошових коштів, сплачених ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» в сумі 99742,43 грн. в рахунок пені за грошовим зобов'язанням орендна плата з юридичних осіб та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

За наведених обставин, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року (рішення у повному обсязі виготовлено 10.05.2018 року) у задоволенні адміністративного позову ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» відмовлено.

Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що позивач не здійснював своєчасну плату нарахованих податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, чим порушував вимоги, визначені п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 ПК України.

При виставлені платіжних доручень про сплату податкових зобов'язань орендної плати з юридичних осіб, строк сплати яких минув, погашення боргу здійснювалося згідно з черговістю його виникнення, у зв'язку з чим частиною грошових коштів здійснювалося погашення пені за попередні податкові періоди, яка не відображається в акті камеральної перевірки.

Так, грошові, кошти, які зазначені в позовні заяві як «заниження» суми сплати, на яке посилається позивач, не впливає на правильність розрахунку сум штрафних санкцій, оскільки при складанні акту камеральної перевірки враховувалось лише суми, якими погашено суми боргу за податковими зобов'язаннями нарахованими податковими деклараціями з плати за землю за звітній період 2016-2017 рр.

Суд визначився, що ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» систематично не здійснював своєчасну сплату нарахованих податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, чим порушував вимоги визначені пп. 57.1 ст.57, п. 287.3 ст. 287 ПК України, що є підставою згідно ст. 111 ПК України для притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені.

У зв'язку з тим, що сума орендної плати ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», яка нарахована податковими деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9086136317 від 27.05.2016 року за 2016 року та № 9019931588 від 15.02.2017 року за 2017 року не сплачені позивачем в строки передбачені п. 287.3. ст. 287 ПК України, а сплачені із затримкою 90 календарних днів платнику податків нарахована пеня згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Сума пені нарахована, згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, засобами програмного забезпечення в ITC «Податковий блок», в строки і в порядку передбаченому податковим законодавством.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окру4жного адміністративного суду від 26.04.2018 року, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги підприємства.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково та необґрунтовано, за відсутності жодного належного допустимого доказу визнав наявність у позивача податкового боргу - пені, зазначеної в Інтегрованій картці платника податків (ІКП), на погашення якої відповідач самостійно спрямовував грошові кошти позивача.

Суд не надано правової оцінки доводам позивача щодо суперечливості та помилковості нарахувань пені, зазначених в ІКП, з якої вбачається, що нарахування пені, на погашення якої відповідач спрямовував грошові кошти позивача у всіх випадках здійснювалося за «невизначеними» та неідентифікованими документами, а період пені включає майбутні (такі, що не настали) періоди, розрахунок цих сум відсутній.

Висновок суду першої інстанції щодо правомірності нарахування пені за простроченими зобов'язаннями (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9086136317 від 27.05.2016 року за 2016 рік та № 9019931588 від 15.02.2017 року за 2017 рік) не відповідає обставинам справи з огляду на зміст оскаржуваного рішення контролюючого органу, яким нараховано штраф за затримку сплати грошового зобов'язання. Відповідно, суперечливими та помилковими є висновки суду першої інстанції щодо застосування в цій частині (нарахування пені) норм ст.111, пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України стосовно порядку, періоду розрахунку пені та її розміру.

В порушення вимог норм процесуального права, судом першої інстанції не повністю встановлено обставини та зміст спірних правовідносин, та не прийнято до уваги доводи та докази позивача, на підставі яких ґрунтувалися його вимоги, врахування яких зумовило б прийняття іншого судового рішення (щодо задоволення позовних вимог). За відсутності належних та допустимих доказів правової позиції відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судом першої інстанції помилково надано перевагу його доводам.

Спростовуючи позицію апелянта, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст.31 ПК України).

ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» систематично не здійснював своєчасну сплату нарахованих податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, чим порушував вимоги визначені п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 ПК України. У зв'язку із чим, ГУ ДФС у Харківській області складено акт, яким зафіксовано, що протягом граничних строків несвоєчасно сплачено самостійно визначні податкові зобов'язання із сплати орендної плати з юридичних осіб визначені податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9020481287 від 19.02.2016 року, № 9086136317 від 27.05.2016 року за 2016 рік та № 9019931588 від 15.02.2017 року за 2017 рік на загальну суму 552742,26 грн., в т.ч. на суму 29332,31 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів та на суму 523409,95 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів. Згідно вимог податкового законодавства, в акті камеральної перевірки не відображається сума боргу, яка виникла за рахунок нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Контролюючий орган зазначає, що ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» при обґрунтуванні апеляційної скарги не враховано, що згідно п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається і зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При виставлені платіжних доручень про сплату податкових зобов'язань орендної плати з юридичних осіб, строк сплати яких минув, погашення боргу здійснювалося згідно з черговістю його виникнення, у зв'язку з чим частиною грошових коштів здійснювалося погашення пені за попередні податкові періоди, яка не відображається в акті камеральної перевірки.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які і характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відтак, є необґрунтованою позиція позивача стосовно того, що дані ІКП неможна вважати доказами, які підтверджують розрахунки позивача перед бюджетом та наявності у нього заборгованості або переплати.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом встановлено, ГУ ДФС у Харківській області на підставі п.п. 19-1 та п.п. 19-1.1.2 п. 19-1. ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 рік, податкової декларації з плати за землю за звітні періоди 2016-2017 роки ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД».

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2017 року № 15013/20-40-12-11-09/00372307 /т. а.с. 110-114/.

Перевіркою установлено, що протягом граничних строків несвоєчасно сплачено самостійно визначні податкові зобов'язання із сплати орендної плати з юридичних осіб визначені податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки І державної або комунальної власності) № 9020481287 від 19.02.2016 року, № 9086136317 від 27.05.2016 року за 2016 рік та № 9019931588 від 15.02.2017 року за 2017 рік на загальну суму 552742,26 грн., в т.ч. на суму 29332,31 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів та на суму 523409,95 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення:

- від 26.10.2017 року № 00710811211 - на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України, яким за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в сумі 29332,31 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 2933,23 грн. /т. 1 а.с. 119-120/;

- від 26.10.2017 року № 0071111211 - на підставі п.126.1. ст. 126 ПК України, яким за затримку на 149, 169, 140, 170, 182, 160, 172, 181, 184, 130, 273, 336, 306, 275, 300, 269, 291, 261, 261, 230, 238, 208, 242, 211, 213, 182, 154, 123, 93, 62, 32 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 523409,95 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 104681,99 грн. /т. 1 а.с. 116-118/.

Рішенням ДФС України від 10.01.2018 року № 616/6/99-99-11-03-01-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу залишені без змін, а скарга ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» залишена без задоволення /т. 1 а.с. 35-36/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст.31 ПК України).

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше и30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Матеріалами справи посвідчується, що протягом граничних строків позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначні податкові зобов'язання із сплати орендної плати з юридичних осіб, визначені податковими деклараціями з плати за землю № 9020481287 від 19.02.2016 року, № 9086136317 від 27.05.2016 року за 2016 рік та № 9019931588 від 15.02.2017 року за 2017 рік на загальну суму 552742,26 грн., в т.ч. на суму 29332,31 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів та на суму 523409,95 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів.

За несвоєчасну сплату означених податкових зобов'язань контролюючим органом платнику податків нарахована пеня згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Сума пені нарахована, згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, засобами програмного забезпечення в ITC «Податковий блок», в строки і в порядку передбаченому податковим законодавством.

З урахуванням тієї обставини, що узгоджені суми податкових зобов'язань набули статусу податкового боргу, при виставленні платіжних доручень про сплату податкових зобов'язань орендної плати з юридичних осіб, строк сплати яких минув, погашення боргу здійснювалося контролюючим органом згідно з черговістю його виникнення - частиною грошових коштів здійснювалося погашення пені за попередні податкові періоди.

Пеня та штрафні санкції згідно ст. 111 ПК України є самостійними видами фінансової відповідальності, а враховуючи, що затримка в сплаті орендної плати з юридичних осіб становила більше 30 днів, розрахована згідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня не вплинула на розмір штрафної санкції, що становить 20% від суми узгоджених податкових зобов'язань, які нараховані податковими деклараціями з плати за землю за звітні періоди 2016-2017 року.

Відповідно до положень п. 1 та 2 підрозділу 2 «Відображення в ІКП надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску» розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (подалі - Порядок № 422), після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @В та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім'я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @В, інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; не рознесені платежі; виключені з обробки платежі.

Рознесені платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року №666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 року за № 974/27419.

Положеннями абз. 2-4 п. 4 підрозділу 2 розділу III Порядку № 422 передбачено, що після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, зазначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно по положень підрозділу 7 розділу III Порядку № 422, норми якого кореспондуються з ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших нападках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної хвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Судовим розглядом установлено, що підприємству позивача нарахована пеня у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань орендної плати з юридичних осіб, суми якої відображені в ІКП.

При цьому, колегія суддів зауважує, що незалежно від причин, з яких платником податку несвоєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що аналіз відомостей, зазначених в ІКП підприємства, вбачається, що нарахування пені, погашення якої частково зараховувалися оплати підприємства, у всіх випадках здійснювалось «невизначеними» та неідентифікованими документами, а період пені включає майбутні (такі, що не настали) періоди.

Колегія суддів зазначає, що перевірка доказів є елементом доказування. Така перевірка проводиться для вирішення питання про достовірність, доступність, достатність та взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, рівень активності позивача також має бути достатнім і необхідним для встановлення дійсних обставин справи, а отже, винесення законного й обґрунтованого рішення у справі.

Колегія суддів зауважує, що поняття «невизначений документ № AUTOREN» в електронному ресурсі за допомогою якого обслуговується «Інтегрована картка платника податків» посвідчує факт обробки уповноваженою особою контролюючого органу вхідних даних про зменшення суми попереднє нарахованої пені у зв'язку зі сплатою платником податків сум зобов'язань. Обробка (перевірка, внесення змін) інформації в ІКПП проводиться щоразу як за фактом визначення податкових зобов'язань (самостійним або за ППР), так і за фактом їх погашення. Витяг з ІКПП, що мається в матеріалах справи, сформований і наданий до суду після дати звернення ПрАТ «Куп'янський машинобудівний завод» до суду з позовом, що розглядається.

Судам першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано даних, які б безспірно посвідчували наявність помилок в проведених відповідачем розрахунках, як сум нарахованих, так і погашених підприємством податкових зобов'язань, так і сум та строків, що впливають на визначення розміру штрафу.

З урахуванням тієї обставини, що штрафні санкції контролюючим органом нараховані ПрАТ «КУП'ЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» у відповідності до вимог діючого законодавства України через несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги підприємства і скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення &lі; &?н; суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не підлягають новому розподілу.

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Куп'янський машинобудівний завод» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Постанова у повному обсязі складена і підписана 20 липня 2018 року.