Постанова № 75424053, 18.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

18 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5096/16

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Донець Л.О., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (суддя Спірідонов О.М.) від 11.06.2018 р. (повний текст ухвали складений 11.06.2018 р.) по справі № 820/5096/16

за позовом ОСОБА_2

до Управління патрульної поліції у м. Харкові, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник, ОСОБА_2, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила роз'яснити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 р. в частині, що стосується визначення суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а саме середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2016 р. до 05.12.2016 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 р. по справі № 820/5096/16 вказані вимоги задоволено в повному обсязі: роз'яснено, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 р. в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2016 р. до дня поновлення на роботі, а саме за період з 01.09.2016 р. по 05.12.2016 р. включно (вересень 2016 року - 22 робочих дні, жовтень 2016 року - 20 р/д, листопад 2016 року - 22 р/д, грудень 2016 року - 3), тобто за 67 робочих днів у розмірі 17553,63 грн. підлягає виконанню шляхом стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ) на користь ОСОБА_2 (61037, АДРЕСА_1) суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 17553,63 коп.

Позивач не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити шляхом викладення другого абзацу спірної ухвали в наступній редакції: «Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код 40108646) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2016 р. по 23.11.2016 р. у розмірі 25151,04 коп.», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Харкові, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено в повному обсязі. Скасовано накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2411 від 22.08.2016 р. та наказ № 220 о/с від 01.09.2016 р., яким ОСОБА_2 було звільнено зі служби в Національній поліції України у відповідності до п. п. 1,2,3 ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» п.п. 1,6 ч. 1, ч.2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 5 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді поліцейського роти № 3 батальйону № 4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 01.09.2016 р. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01.09.2016 р. до дня поновлення на роботі.

Враховуючи те, що в рішенні суду не було зазначено суми, яку необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу, позивач звернулася із заявою про роз'яснення рішення суду першої інстанції в цій частині.

Задовольняючи заяву позивача суд першої інстанції дійшов до висновку, що за час вимушеного прогулу позивача, а саме: за період з 01.09.2016 р. по 05.12.2016 р. включно (вересень 2016 року - 22 робочих дні, жовтень 2016 року - 20 р/д, листопад 2016 року - 22 р/д, грудень 2016 року - 3), тобто за 67 робочих днів, з відповідача на користь позивача слід стягнути грошове забезпечення у розмірі 17553,63 грн.

В свою чергу, в доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначила, що час вимушеного прогулу за період з 01.09.2016 р. по 05.12.2016 р. складає 96 днів, у зв'язку з чим, стягненню на користь позивача підлягає сума у розмірі 25151,04 грн.

Колегія суддів зазначає, що аналіз ст. 254 КАС України вказує на те, що судове рішення може бути роз'яснено, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, позивач розуміє зміст постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 р., але вважає, що рішення суду є незрозумілим виключно в частині визначення розміру грошового забезпечення, суми та фактично просить роз'яснити не зміст постанови, а порядок її виконання, оскільки вважає, що відповідачем рішення суду апеляційної інстанції виконується неправильно, а тому вважає, що рішення суду є незрозумілим в частині визначення розміру грошового забезпечення, сума якого підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу.

В свою чергу, зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що при задоволенні позовних вимог в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2016 р. до дня поновлення на роботі, судом не визначено конкретної суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, що свідчить про те, що роз'яснивши позивачу постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 р. шляхом стягнення такої суми, суд першої інстанції фактично змінив зміст свого рішення, що є недопустимим в розумінні приписів ст. 254 КАС України.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до безпідставного задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.

Враховуючи те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 р. по справі № 820/5096/16 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 р. по справі № 820/5096/16.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 р. по справі № 820/5096/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 р. по справі № 820/5096/16 - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 р. по справі № 820/5096/16 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) Л.О. Донець О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складений 20.07.2018 року.