Постанова № 75423779, 18.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/885/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Гінди О.М., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

суддя в 1-й інстанції - Гулкевич І.З.,

час ухвалення рішення - 13.12.2017 року, 16:45 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 07 листопада 2016 року №2737 в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ; наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 06 грудня 2016 року №484 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; поновити його на посаді начальника ізолятора Самбірського відділу Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 07 листопада 2016 року №2737 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06 грудня 2016 року №484 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ізолятора Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 06 грудня 2016 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 85217,76 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6986 ( шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень) 84 коп. звернено до негайного виконання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що матеріалами службового розслідування вина позивача в грубому порушенні службової дисципліни доведена. Зазначає, що основною причиною надзвичайної події (втеча з Ізолятора тимчасового тримання Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області трьох осіб), що мала місце, є грубе порушення вимог ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" щодо неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та невиконання вимог Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20 січня 2005 року №60дск, а саме: невиконання вимог п.17.4.3 Інструкції начальником ізолятора тимчасового тримання капітаном поліції ОСОБА_1 в частині проведення щоденного огляду камер та здійснення обшуку осіб, які в них утримуються, а також огляду інших приміщень ІТТ з метою підтримання обладнання й технічних засобів охорони у справному стані, а також п.4.1 цієї Інструкції в частині неналежного розміщення п'ятьох арештованих в камері, розрахованій на чотирьох осіб, чим порушено вимоги ізоляції. Таким чином, вважає, що підстав для скасування оскаржуваних наказів не має, оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України. Просить скасувати оскаржувану постановута прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідач порушив норми Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України, оскільки при звільненні позивача керувався лише фактом несправності технічних засобів та неналежного розміщення заарештованих осіб. Разом з тим, ч.9 ст.14 Дисциплінарного статуту передбачає, що при визначенні дисциплінарного стягнення мають враховуватися: тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї винип, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації. Таким чином, одним з елементів, що є умовою накладення дисциплінарного стягнення є доведена вина працівника по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на нього трудових обов'язків, має бути доведено, що працівник бажав чи свідомо допускав настання несприятливих наслідків. Крім того, зазначає, що станом на день видачі наказу №2737 від 07 листопада 2016 року доказів про визнання ОСОБА_1 винним у інкримінованому порушенні службової дисципліни не було, оскільки відсутній причинно-наслідкового зв'язок між втечею трьох арештованих осіб, які перебували в ІТТ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його діяльністю. Зазначає, що в день коли сталася втеча заарештованих осіб, ОСОБА_1 не перебував на службі, так як повністю припинив виконувати свої службові обов'язки, здав табельну вогнепальну зброю, тому втеча вищевказаних заарештованих сталася не під час виконання ним своїх службових обов'язків, і ця обставина підтверджується висновком за результатами службової перевірки. Крім того, позивач проводив перевірку технічного стану камер відеоспостереження ІТТ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області на предмет виявлення несправностей та пред'явив акт перевірки технічного стану камер відео спостереження ІТТ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області на предмет виявлення несправностей від 16 березня 2016 року. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року призначено справу до апеляційного розгляду на 11 квітня 2018 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року зупинено провадження у цій справі у зв'язку з проходження позивачем стажування у підрозділах поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області на підставі Наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №644 від 22 лютого 2018 року на час такого стажування позивача.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року поновлено провадження по справі та призначено до апеляційного розгляду на 18 липня 2018 року.

Учасники справи в судове засідання 18 липня 2018 року не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову змінити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 25 жовтня 2006 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

16 жовтня 2016 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про втечу з ІТТ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області трьох осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17 жовтня 2016 року №2500 "Про призначення службового розслідування" за фактом втечі з ІТТ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області трьох осіб призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 01 листопада 2016 року, яким встановлено, що 16 жовтня 2016 року близько 00:45 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в камері №3 ІТТ Самбірського ВП ГУНП, розібравши фрагмент стіни та розпилявши металеву решітку вказаної стіни камери, через утворений отвір, який виходив у внутрішній двір відділу поліції, покинули приміщення камери та перелізши через горожу опинилися на волі. 16 жовтня 2016 року близько 20:00 год. арештований ОСОБА_5 через указаний вище отвір у стіні аналогічним шляхом вчинив втечу з камери №3 ізолятора тимчасового тримання.

16 жовтня 2016 року СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області розпочато кримінальне провадження №12016140290001329 за ч.2 ст.393 КК України, за фактом втечі з місця позбавлення волі або з-під варти, вчиненої групою осіб.

Вжитими заходами розшуку працівниками Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області 16 жовтня 2016 року о 22:30 год. по вул.Бандери, м.Самбора, затримано ОСОБА_5, 17 жовтня 2016 року о 00:30 год. в с.Дешичі, Старосамбірського району, Львівської області затримано ОСОБА_3, котрих доставлено в Самбірський ВП ГУНП, а 26 жовтня 2016 року у м. Київ працівниками ЛПНЗ затримано ОСОБА_4

Крім того, 17 жовтня 2016 року слідчим відділом прокуратури Львівської області розпочато кримінальне провадження №42016140000000204 за ч.2 ст.367 КК України - за фактом службової недбалості, вчиненої службовими особами Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, що спричинило тяжкі наслідки.

У процесі проведення службового розслідування встановлено, що в період з 15 жовтня 2016 року по 16 жовтня 2016 року на службу в Самбірському ВП ГУ НП у Львівській області заступали: 15 жовтня 2016 року з 08:00 до 20:00 год: начальник СРПП № 3 капітан поліції ОСОБА_6, старший інспектор-черговий СРПП № 3 майор поліції ОСОБА_7, на пост в ІТТ поліцейський СРПП № 3 сержант поліції ОСОБА_8; з 20:00 15 жовтня 2016 року до 08:00 16 жовтня 2016 року: начальник СРПП №4 майор поліції ОСОБА_9, інспектор СРПП № 4 капітан поліції ОСОБА_10, на пост в ІТТ поліцейський сержант поліції ОСОБА_11; 16 жовтня 2016 року з 08:00 до 20:00: інспектор СРПП №2 капітан поліції ОСОБА_12, старший інспектор-черговий СРПП № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_13, на пост в ІТТ поліцейський старший сержант поліції ОСОБА_14; з 20:00 16 жовтня 2016 року до 08:00 17 жовтня 2016 року: начальник СРПП № 3 капітан поліції ОСОБА_6, інспектор СРПП № 3 лейтенант поліції ОСОБА_15, на пост в ІТТ поліцейський СРПП № 3 сержант поліції ОСОБА_8

З метою з'ясування всіх обставин вище описаних подій, під час службового розслідування було опитано начальника СРПП № 3 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_16, старшого інспектора-чергового СРПП № 3 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_7, поліцейського СРПП № 3 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_8, поліцейського Самбірського ВП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_11, начальника СРПП № 4 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_9, інспектора СРПП № 4 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_10, іспектора СРПП № 2 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_12, старшого інспектора-чергового СРПП № 2 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13, поліцейського Самбірського ВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_14, інспектора СРПП № 3 патрульної поліції Самбірського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_15, начальника ІТТ Самбірського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1

Згідно з поясненнями позивача, він заперечував факт вчинення ним правопорушення у зв'язку з відсутністю у його діях вини, наголошував про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між втечею трьох арештованих осіб, які перебували в ІТТ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Пояснив, що в день коли сталася втеча заарештованих осіб, він не перебував на службі, так як повністю припинив виконувати свої службові обов'язки, здав табельну вогнепальну зброю, втеча вищевказаних заарештованих сталася не під час виконання ним своїх службових обов'язків. Також, пояснив, що проводив перевірку технічного стану камер відеоспостереження ІТТ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області на предмет виявлення несправностей та пред'явив акт перевірки технічного стану камер відео спостереження ІТТ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області на предмет виявлення несправностей від 16 березня 2016 року.

У процесі проведення службового розслідування здійснено перегляд відеозаписів з відео-реєстратора DVR-25-201311860277 камер відеоспостереження Самбірського ВП ГУ НП України у Львівській області, в ході якого встановлено, що згідно з записом відеокамери спостереження №5, яка встановлена в приміщенні ІТТ Самбірського ВП та за допомогою якої здійснюється відеоспостереження за коридором та вхідними дверима в камери ІТТ, за період з 08:00 15 жовтня 2016 року до 23:00 16 жовтня 2016 року встановлено, що перезмінка поліцейських в ІТТ відбулась 15 жовтня 2016 року: о 07:30 та о 19:42, а 16 жовтня 2016 року о 07:20 та 19:43. Під час перезмінки і заступлення на чергування службовими особами СРПП 15 жовтня 2016 року о 08:00 та 20:00, а також 16 жовтня 2016 року о 08:00 та 20:00, виводка заарештованих з камери №3 не проводилась, як і не проводились технічні обстеження камер і службових приміщень; згідно з записом відеокамери спостереження №6, яка встановлена в приміщенні холу при вході в Самбірський ВП та за допомогою якої здійснюється відео спостереження за період з 12:00 до 13:00 15 жовтня 2016 року встановлено, що о 12:47 інспектором-черговим СРПП майором поліції ОСОБА_7 від невідомої громадянки отримано передачу (два пакети темного та світлого кольорів), яку о 12:49 він передав поліцейському сержанту поліції ОСОБА_8, що ніс службу на посту в ІТТ та яку він передав в камеру №3; згідно з записом відеокамери спостереження №5 установлено, що перевірка службовими особами СРПП Самбірського ВП несення служби поліцейськими на внутрішньому пості №1, біля камер 1,2,3 ІТТ, у період з 08:00 15 жовтня 2016 року до 21:00 16 жовтня 2016 року не здійснювалась.

Згідно з долученими до матеріалів службового розслідування копій постових відомостей ІТТ Самбірського ВП ГУ НП встановлено, що в період з 08:30 15 жовтня 2016 року до 21:00 16 жовтня 2016 року старшими нарядів: капітаном поліції ОСОБА_6, майором поліції ОСОБА_17 та капітаном поліції ОСОБА_12, а також черговими інспекторами: майором поліції ОСОБА_7, капітаном поліції ОСОБА_10, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 та лейтенантом поліції ОСОБА_18 систематично проводились перевірки несення служби поліцейськими на внутрішньому пості №1, біля камер 1,2,3 ІТТ, про що свідчать підписи та відповідні записи про відсутність зауважень до несення служби, що спростовується вказаним вище відеозаписом.

Крім того, у вказаних постових відомостях зазначено, що 15 жовтня 2016 року близько 20:00 майором поліції ОСОБА_17, майором поліції ОСОБА_7, капітаном поліції ОСОБА_10, а також поліцейськими сержантами поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_8, які несли службу на посту в ІТТ; 16 жовтня 2016 року близько 08:00 капітаном поліції ОСОБА_12, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13, капітаном поліції ОСОБА_10, а також поліцейськими сержантом поліції ОСОБА_11 та старшим сержантом поліції ОСОБА_14, які несли службу на посту в ІТТ; 16 жовтня 2016 року близько 20:00 капітаном поліції ОСОБА_6, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13, лейтенантом поліції ОСОБА_18, а також поліцейськими старшим сержантом поліції ОСОБА_14 та сержантом поліції ОСОБА_8, які несли службу на посту в ІТТ, були проведені виводки арештованих, обшуки камер, перевірка технічного стану будівлі ІТТ, що засвідчується підписами останніх, однак спростовується вказаним вище відеозаписом.

Також, до матеріалів службового розслідування долучено копії книги актів щоденних технічних оглядів камер та службових приміщень ІТТ, згідно з якими при заступанні на чергування 15 жовтня 2016 року близько 20:00 майором поліції ОСОБА_17, майором поліції ОСОБА_7, капітаном поліції ОСОБА_10, а також поліцейськими сержантами поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_8; 16 жовтня 2016 року у період з 07:00 до 08:00 капітаном поліції ОСОБА_12, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13, капітаном поліції ОСОБА_10, а також поліцейськими сержантом поліції ОСОБА_11 та старшим сержантом поліції ОСОБА_14; 16 жовтня 2016 року у період з 17:30 до 18:30 капітаном поліції ОСОБА_6, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13, а також старшим сержантом поліції ОСОБА_14 та сержантом поліції ОСОБА_8 було проведено технічний огляд будівлі ІТТ та прогулянкового дворика, огляди 1,2,3 камери, стану дверей, замків, запорів, решіток, стін, вікон, ліжок, матраців, подушок, підлоги, систем сигналізації та опалення, проводилась покамерна виводка арештованих, під час чого здійснювався неповний їх обшук та огляд їх речей. Під час проведення оглядів порушень не встановлено, заборонених предметів виявлено не було, про що свідчать підписи вказаних вище службових осіб, однак спростовується вказаним вище відеозаписом. При цьому, у всіх вказаних актах зазначено, що в камері ІТТ № 2 знаходився затриманий ОСОБА_3, а в камері № 3: ОСОБА_4, Петров, Худик та ОСОБА_5, що спростовується поясненнями самих вищевказаних працівників поліції, котрі в поясненнях вказали, що всі п'ятеро арештованих знаходились в одній камері ІТТ № 3.

Згідно з долученою до матеріалів службового розслідування копією журналу приймання передач, посилок, купівлі продуктів харчування та предметів першої необхідності ІТТ Самбірського ВП ГУНП (інв. №1508) встановлено, що останній раз, до моменту отримання вказаної копії (17 жовтня 2016 року), передача була здійснена 14 червня 2016 року затриманому ОСОБА_19, однак під час огляду відеозапису з'ясовано факт отримання передачі від невідомої громадянки інспектором-черговим СРПП майором поліції ОСОБА_7 15 жовтня 2016 року о 12:47, яку о 12:49 останнім передано поліцейському сержанту поліції ОСОБА_8, який ніс службу на посту в ІТТ та яку він передав в камеру № 3 без належного обліку процедури здійснення передачі та в порушення графіку прийому передач затриманим та взятим під варту особам, затвердженого начальником Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, згідно з яким передачі приймаються щоденно з 10:00 до 17:00, крім вихідних (субота, неділя), лише начальником ІТТ капітаном поліції ОСОБА_1, або особою, яка його замінює.

Таким чином, відповідачем у висновку службового розслідування встановлено, що втеча вищевказаних арештованих з ізолятора тимчасового тримання Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області стала можливою внаслідок безвідповідального ставлення працівників відділу поліції до виконання покладених на них службових обов'язків по забезпеченню надійної охорони спецконтиненту, а в окремих випадках внаслідок їх свідомого ігнорування та злочинної недбалості. Основною причиною цієї надзвичайної події стало грубе порушення співробітниками Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області вимог ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" щодо неухильного дотримання нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції та невиконання вимог Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20 січня 2005 року 60 дск, а саме: грубе порушення вимог п.17.4.3 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, в частині проведення щоденного огляду камер та обшуку осіб, які в них утримуються, а також огляду інших приміщень ІТТ з метою підтримання обладнання й технічних засобів охорони у справному стані, а також п.4.1 цієї ж Інструкції в частині неналежного розміщення п'ятьох арештованих в камері, розрахованій на чотирьох осіб, чим порушено вимоги ізоляції і відповідно на начальника ізолятора Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

07 листопада 2016 року Головним управлінням Національної поліції України у Львівській області прийнято наказ №2737, яким за грубі порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п. 4.1, 17.4.3 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20 січня 2005 року №60дск, що виразилось у непроведенні щоденного огляду камер та нездійсненні обшуку осіб, які в них утримуються, а також огляд інших приміщень ІТТ з метою підтримання обладнання й технічних засобів охорони у справному стані та неналежному розміщенні п'ятьох арештованих у камері, розрахованій на чотирьох осіб, чим порушено вимоги ізоляції, на начальника ізолятора тимчасового тримання Самбірського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом від 06 грудня 2016 року № 484 о/с капітана поліції ОСОБА_1 /М-065964/, начальника ізолятора Самбірського відділу поліції ГУНП з 06 грудня 2016 року звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України); підстава: наказ ГУНП від 07 листопада 2016 року №2737.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 07 листопада 2016 року №2737 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ та наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 06 грудня 2016 року №484 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ, тому такі є протиправним та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пункт 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року за №3460-1У.

Відповідно до положень ст.2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Згідно зі ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_11 працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби".

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_11 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваним наказом до позивача застосований найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, при цьому, відповідач керувався фактом виявлення порушення в частині проведення щоденного огляду камер та обшуку осіб, які в них утримуються, а також огляду інших приміщень ІТТ з метою підтримання обладнання й технічних засобів охорони у справному стані та неналежного розміщення заарештованих осіб.

Разом з тим, ч.9 ст.14 Дисциплінарного статуту передбачає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, одним із елементів, що передує накладенню дисциплінарного стягнення є доведена вина працівника по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на нього службових обов'язків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку виражається у виді прямого чи непрямого умислу. Отже, має бути доведено, що особа бажала чи свідомо допускала настання несприятливих наслідків при виконанні своїх службових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №2737 від 07 листопада 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області" було допущення позивачем грубих порушень службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та п.17.4.3 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, в частині проведення щоденного огляду камер та обшуку осіб, які в них утримуються, а також огляду інших приміщень ІТТ з метою підтримання обладнання й технічних засобів охорони у справному стані, а також п.4.1 цієї Інструкції в частині неналежного розміщення п'ятьох арештованих в камері, розрахованій на чотирьох осіб.

Крім того, висновком службового розслідування підтверджується, що під час втечі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в ІТТ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 не перебував на службі, так як припинив виконувати свої службові обов'язки, здав табельну вогнепальну зброю.

При цьому, в наказі Головного управління Національної поліції у Львівській області №2737 від 07 листопада 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області" міститься висновок про те, що "…втеча арештованих з ізолятора тимчасового тримання Самбірського ВП ГУНП стала можливою внаслідок грубих порушень в організації роботи ІТТ, безвідповідального ставлення працівників відділу поліції до виконання покладених на них службових обов'язків по забезпеченню надійної охорони спецконтингенту, а в окремих випадках - внаслідок їх свідомого ігнорування та злочинної недбалості…"

Також, у цьому Наказі відповідачем зазначається, що "…Основною причиною цієї надзвичайної події у Наказі вказується грубе порушення співробітниками Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області вимог ст.18 Закону України "Про національну поліцію" щодо неухильного дотримання вимог Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 20 січня 2005 року № 60дск...", в тому числі з боку позивача.

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується факт відсутності позивача на роботі під час втечі трьох арештованих осіб, оскільки втеча цих осіб відбулася після закінчення робочого дня позивача.

Крім того, не встановлено фактів щодо грубого порушення саме позивачем службової дисципліни, які потягли за собою тяжкі наслідки - втечу арештованих, що, як наслідок, свідчить про недотримання Головним управлінням Національної поліції у Львівській області обов'язку доведеності вини особи, яка вчинила грубий дисциплінарний проступок.

При цьому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інтанції про те, що до позивача застосовано найсуворишй вид стягнення - звільнення зі служби, без врахування тяжкості проступку, обставини, за яких його вчинено, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів підтвердження того, що позивач бажав чи свідомо допускав настання несприятливих наслідків, що стали підставою для його звільнення, а також не доведено вину позивача по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на нього посадових обов'язків, що свідчить про неповноту проведеного службового розслідування.

Ст.77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 07 листопада 2016 року №2737 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ та наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 06 грудня 2016 року №484 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність прийняття наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 07 листопада 2016 року №2737 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ та наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 06 грудня 2016 року №484 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ та їх скасування, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є поновлення його на посаді начальника ізолятора Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки такі не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта в частині дати поновлення позивача на роботі, оскільки днем звільнення вважається останній день роботи відповідно до п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністрерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, а також враховуючи положення ст.241-1 КЗпП України щодо обчислення строків.

Таким чином, останнім робочим днем ОСОБА_1 є 06 грудня 2016 року, а тому поновлення необхідно проводити з наступного дня, а саме: з 07 грудня 2016 року.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч.3 п.2 даного Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції правильно виходив з наступних розрахунків.

У матеріалах справи міститься довідка про доходи ОСОБА_1 (а.с. 180), відповідно до якої грошове забезпечення позивача за попередні два місяці перед звільненням (жовтень, листопад 2016 року) складає 13973,68 грн.

Таким чином, середньоденний розмір грошового забезпечення позивача відповідно до Постанови №100 від 08 лютого 1995 року складає 229,08 гривень (13973,68 : 61 календарний день).

Період вимушеного прогулу позивача з 07 грудня 2016 року по 13 грудня 2017 року складає 371 календарний день.

Таким чином, загальний розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача складає 84988,68 грн. (229,08 грн. х 371 календарний день).

Разом з тим, суд першої інстанції помилково розрахував час вимушеного прогулу, а, відповідно, і суму для стягнення.

Тому колегія суддів дійшла висновку щодо стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2016 року по 13 грудня 2017 року у сумі 84988 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 68 копійок без врахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків.

Колегія суддів також погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції щодо негайного виконання постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6 986 ( шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень) 84 копійки.

Враховуючи вищенаведене, а також положення ст.317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що по суті оскаржуване рішення прийнято правильно, разом з тим, судом першої інстанції допущено помилку у даті поновлення на роботі та, відповідно, розмірі стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно в цій частині змінити, а в решті суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.242, 243, 250, 311, 315, 316, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 813/4509/16 в частині дати поновлення на роботі та розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, викласти її в такій редакції:

«Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ізолятора Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07 грудня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2016 року по 13 грудня 2017 року у сумі 84988 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 68 копійок без врахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків».

У решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді: О. М. Гінда А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 18 липня 2018 року.