Постанова № 75423636, 18.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Справа № 826/14517/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Титаренко Є.Г.,

представника відповідача Мазири Н.О.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Інфо-Тех-Сервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції

у Подільському районі Головного управління

Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2016 р. № 0004491101.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позов було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ним було своєчасно зареєстровано податкові накладні по операціям поставки товарів з ПАТ «Укрзалізниця», а після цього виникла необхідність виправити зазначений у них ІПН контрагента, у зв'язку з чим ним були подані відповідні коригування до податкового органу та на виконання вимог законодавства і узагальнюючої податкової консультації ГУ ДФС у м. Києві зареєстровано другі податкові накладні.

З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції не надано оцінку доказам, неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та, зокрема зазначає, що актом перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що його і було притягнуто до відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 35464746) (далі - ТОВ «Інфо-Тех-Сервіс Плюс») є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві).

22.02.2016 р. ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт № 567/26-56-11-01-18/н.

У зазначеному акті перевірки відповідачем встановлено, що податкова накладна від 18.12.2015 р. № 37 на суму 67875, 80 грн. зареєстрована позивачем в ЄРПН 29.01.2016 р., тобто з порушенням граничних термінів реєстрації на 27 днів; податкова накладна від 23.12.2015 р. № 39 на суму 553,50 грн. зареєстрована в ЄРПН 29.01.2016 р., тобто з порушенням граничних термінів реєстрації на 22 дні; податкова накладна від 25.12.2015 р. № 38 на суму 81 044, 30 грн. зареєстрована позивачем в ЄРПН 29.01.2016 р., тобто з порушенням граничних термінів реєстрації на 20 днів.

У зв'язку з цим контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

16.03.2016 р. на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004491101, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 30 005,43 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН і таке порушення сталося саме з його вини.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957 (далі - Порядок № 957).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 192.1 ст. 192 ПК України визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п. 8, 9 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У п.п. 21, 22 Порядку № 957 зазначено, що У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, можливо лише за наявності його вини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 815/2745/17, висновки якого, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для колегії суддів при вирішенні даної справи.

При цьому, податковим законодавством передбачена можливість виправлення платником (зокрема, постачальником) помилок, допущених у реквізитах податкової накладної, у тому числі в ІПН покупця, в наступному порядку:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

- у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-« обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

- у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий "невірний" ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

- реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" зазначається правильний ІПН покупця;

- у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із "невірним" ІПН;

- такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

- в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.

При цьому, аналогічна правова позиція викладена в листі ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2016 р. № 2324/10/26-15-11-01-18.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила, що 16.12.2015 р. між ПАТ «Укрзалізниця» і ТОВ «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» (Постачальник) укладено Договір поставки товару № ЦУП-01/0016/15.

За результатами операцій по вказаному договору позивачем як постачальником, зокрема, складено податкові накладні від 18.12.2015 р. № 17 на суму 67875,80 грн., від 29.12.2015 р. № 28 на суму 81044,30 грн. та від 23.12.2015 р.№ 39 на суму 553,50 грн.

Податкова накладна від 18.12.2015 р. № 17 зареєстрована в ЄРПН 31.12.2015р.

Податкова накладна від 29.12.2015 р. № 28 зареєстрована в ЄРПН 12.01.2016р.

Податкова накладна від 23.12.2015 р.№ 39 зареєстрована в ЄРПН 29.01.2016р.

Листом від 29.01.2016 р. ПАТ «Укрзалізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю ПАТ «Укрзалізниця» позивача було повідомлено про зміну реквізитів Філії «Центр управління промисловістю ПАТ «Укрзалізниця» для реєстрації податкових накладних в ЄРПН до Договору від 16.12.2015 року № ЦУП-01/0016/15, у зв'язку з реорганізацією Філії.

У зв'язку з цим позивач подав до податкового органу відповідні розрахунки коригування з виправленими реквізитами контрагента щодо податкових накладних №№ 17, 28 та 29.01.2016 р. зареєстрував другі (виправлені) податкові накладні №№ 37, 38.

Відповідач при проведенні перевірки своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, вважаючи, що позивач порушив законодавчо визначений п'ятнадцятиденний термін реєстрації податкових накладних №№ 37, 38, 39 більше, ніж на 16 днів, за результатами перевірки нарахував йому штрафні санкції у розмірі 20% від зазначеної у них суми ПДВ.

Податкове повідомлення-рішення нараховано на загальну суму 30005,43 грн.

У відповідності до розрахунку, наданого відповідачем, штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної № 37 складають 13575,16 грн., податкової накладної № 38 - 16208,86 грн., податкової накладної № 39 - 110,70 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зазначено самим відповідачем у його письмових поясненнях, ним неправильно визначено суму штрафу у податковому повідомленні-рішенні від 16.03.2016 р. № 0004491101 та заміть 29894,72 грн. вказано 30005,43 грн. (тобто завищено на 110,70 грн.).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем дотримано порядок внесення виправлень до податкових накладних від 18.12.2015 р. № 17 (номер після коригування № 37) та від 25.12.2015 р. № 28 (номер після коригування № 38) і в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави вважати порушеними строки їх реєстрації в ЄРПН.

Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та приймаються до уваги суду.

Водночас, реєстрація в ЄРПН податкової накладної від 23.12.2015 р. № 39 здійснена позивачем з порушенням п'ятнадцятиденного строку, що доведено відповідачем та не спростовано апелянтом, і фактично зареєстрована 29.01.2016 р., тобто на 22 дні пізніше, ніж передбачено законодавством.

При цьому, доводи апелянта про те, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем лише щодо нарахування штрафних санкцій за податковими накладними №№ 37, 38 (№№17, 28) є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене та враховуючи безпідставне нарахування відповідачем штрафу в частині суми 110,71 грн., що визнано ним самим, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 16.03.2016 р. № 0004491101 є неправомірним в частині визначення штрафу в розмірі 29894,73 грн., з яких: 13575,16 грн. - сума штрафу, нарахована за податковою накладною № 37, 16208,86 грн. - сума штрафу, нарахована за податковою накладною № 38 та 110,71 грн. - сума помилкового завищення відповідачем штрафних санкцій.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій на суму 29894,73 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню частково.

При цьому, відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тож, судова колегія встановила, що відповідно до квитанції від 16.09.2016 р. № 20848 позивач за подання адміністративного позову у цій справі сплатив судовий збір у розмірі 1378,00 грн., а за подання апеляційної скарги, відповідно до квитанції від 29.05.2018 р. № 26109: 1762,00 грн., тобто загальний розмір судових витрат становить 3140,00 грн.

Ціна позову становить 30005,43 грн.

Позовні вимоги задоволено в частині суми 29894,73 грн., що становить 99,63 % від загального обсягу позовних вимог, тому й судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у такому ж процентному співвідношенні, що складає 3128,38 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2016 р. № 0004491101 в частині суми штрафу 29894,73 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні та сімдесят три копійки) грн.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Тех-Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 35464746) за разунок бюджетних всигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судові витрати в розмірі 3128 (три тисячі сто двадцять вісім) грн. 28 (двадцять вісім) коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 19 липня 2018 року.

Головуючий суддя

Судді: