Постанова № 75423527, 12.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 рокусправа № 804/1521/17 головуючий суддя І інстанції - Турлакова Н.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя (доповідач): Іванов С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 804/1521/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №16/4.7-11 від 27 січня 2017 року в частині припису «в подальшій роботі забезпечити дотримання вимог ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України»;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №29/4.7-11/114 від 15 лютого 2017р.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ -15"судовий збір у розмірі 5800 грн. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису - відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15», не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що чинне законодавство не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних послуг, робіт. Зауважено, що факт надання послуг за укладеними цивільно-правовими договорами з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується актами-приймання передачі послуг. При цьому по укладеному з ОСОБА_3 цивільно-правовому договору взагалі не надавались жодні послуги з огляду на відсутність у позивача відповідної потреби. Приписами укладених із вказаними особами договорів не вбачається жодних ознак підпорядкування виконавців послуг внутрішньому трудовому розпорядку замовника, нормування та організації праці виконавців.

Відповідач - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, надало відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просило останню залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначено, що юридичний аналіз змісту укладених позивачем цивільно-правових договорів свідчить про те, що ТОВ «Оптторг-15» використовується наймана праця за цивільно-правовими угодами. .

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" зареєстровано 13.03.2015 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" уклало договори про надання послуг з громадянами ОСОБА_3 № 291116/3 від 29.11.2016 р., ОСОБА_2 № 310816/2 від 31.08.2016 р., ОСОБА_1 № 021216/7 від 02.12.2016 р.

Відповідно до вказаних договорів замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги визначені в п. 1.2. цього договору у порядку та на умовах визначених цим договором та вимогами Цивільного законодавства України. За цим договором виконавець приймає на себе зобов'язання надати наступні послуги:

- проведення презентацій покупцям замовника нових товарів та товарів супутнього попиту в магазинах замовника;

- проведення рекламно-інформаційних акцій для покупців товарів в магазинах замовника;

- розповсюдження рекламних матеріалів замовника в магазинах замовника;

- організація прийому та приймання товарів від постачальників на склад магазину замовника;

- надання консультацій покупцям замовника щодо ціни, властивостей, смакових якостей, кулінарного призначення і харчової цінності товарів за його взаємозамінності іншими товарами в магазинах;

- проведення перевірки прийнятих товарів на склад магазину замовника на відповідність маркуванню, на наявність штрих коду, сертифіката якості або посвідчення про якість;

- проведення перевірки строків реалізації та придатності товарів, які реалізовуються в магазинах замовника;

- розміщення та викладка товарів замовника на торговому обладнанні (вітрини, холодильні камери і т.д.), розміщеному в магазинах замовника способом, що заохочують імпульсивні покупки товарів;

- підготовка та прикріплення цінників в магазинах замовника;

- збирання, оформлення та викладка подарункових та святкових наборів в магазинах замовника;

- організація роздрібної торгівлі товарів в магазинах замовника;

- обслуговування покупців замовника під сам роздрібного продажу товарів в магазинах замовника;

- проведення розрахунку необхідної і достатньої (балансу) кількості товарів у магазинах замовника для забезпечення його запасів та наявності в магазинах замовника;

- збір та аналіз інформації щодо рівня попиту покупців до товарів замовника, які продаються в магазинах замовника. (п.1.2. договору).

Також в договорі зазначено: порядок надання послуг (в т.ч. послуги надаються виконавцем на території замовника, при цьому замовник забезпечує надання виконавцю матеріалів, документів, інформації, технічних засобів і обладнання в обсязі необхідному для надання послуг), ціна та порядок розрахунків, права та обов'язки сторін (в т.ч. виконавець зобов'язаний самостійно виконувати та дотримуватися вимог законодавства з охорони праці, санітарних норм, пожежної безпеки, технічних правил, експлуатації обладнання наданого замовником для надання послуг за даним договором, забезпечити належне збереження документів, матеріалів, технічних засобів і обладнання наданого замовником для надання послуг за даним договором), відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, строк дії договору та порядок його зміни та розірвання, інші умови, реквізити і підписи сторін.

В період з 23.01.2017 року по 27.01.2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Клімчуком О.В. на підставі наказу № 96-П від 19.01.2017 та направлення на перевірку № 8/4.7-11 від 19.01.2017 була проведена позапланова перевірка ТОВ «ОПТТОРГ-15» з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами якої був складений акт перевірки № 29/4.7-11 від 27.01.2017.

За наслідками проведення перевірки винесено припис від 27.01.2017 р. № 16/4.7-11, яким ТОВ «ОПТТОРГ - 15», в якому зазначено, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Клімчуком О.В. у присутності головного бухгалтера ТОВ «ОПТТОРГ - 15» проведена позапланова перевірка за згодою Держпраці на проведення перевірки № 472/4.3/4.2-ДП-17 від 17.01.2017 р. на підставі звернення громадянки ОСОБА_3 проведена перевірка додержання вимог законодавства про працю. Перевіркою встановлено порушення вимог чинного трудового законодавства: ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, п.2.5. гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Вказаним приписом позивачу приписано в подальшій роботі забезпечити дотримання вимог ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, п.2.5 гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Також Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову № 29/4.7-11/114 від 15.02.2017 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 280000 грн. за порушення вимог КЗпП України, а саме ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Визнання протиправними та скасування вказаних припису та постанови і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603 (далі по тексту - Порядок № 390).

В абз.1, 3 п.3 Порядку № 390, в редакції на момент проведення перевірки, визначено, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В свою чергу, в абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Тобто, позаплановий захід може здійснюватись для перевірки звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав за умови надання згоди на його проведення центральним органом виконавчої влади.

В даному випадку 20.12.2016 року ОСОБА_3 звернулась до Управління Держпраці у Черкаській області із скаргою на ТОВ «ОПТТОРГ-15» про захист її трудових прав.

Вказана скарга була підписана також ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Зазначене колективне звернення було направлене за належністю до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до листа від 20.12.2016 року № Ко-727/14-1.

Відповідно до листа від 17.01.2017 року № 472/4.3/4.2-ДП-17 Державною службою України з питань праці було погоджено проведення позапланової перевірки ТОВ «ОПТТОРГ-15».

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідачем було в повній мірі дотримано приписи чинного законодавства для здійснення відповідного позапланового заходу, а саме наявним було звернення фізичних осіб про порушення суб'єктом господарювання їх законних прав та згода на його проведення центрального органу виконавчої влади.

З приводу виявлених в ході перевірки порушень, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Так, за позицією відповідача, за наслідками юридичного аналізу укладених позивачем з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 цивільно-правових договорів вбачається, що останні містять ознаки трудових відносин між ТОВ «ОПТТОРГ-15» та вказаними особами.

Так, відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

В свою чергу, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначаються після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

Так, у розділі 1.2. договорів про надання послуг № 291116/3 від 29.11.2016 р., № 310816/2 від 31.08.2016 р., № 021216/7 від 02.12.2016 р., укладених позивачем: «Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання особисто виконувати роботи: організація прийому та приймання товарів від постачальників на склад магазину Замовника, розміщення та викладка товарів Замовника на торговому обладнанні (вітрини, холодильні камери і т.д.) розміщеному в магазинах Замовника способом, що заохочують імпульсивні покупки товарів», тобто виконують роботу з реалізації товарів, що вказує на наявність трудових відносин.

Розділом 4.4. вищевказаних договорів передбачено, що «Під час надання послуг виконувати письмові та усні вказівки Замовника або уповноваженої особи Замовника щодо предмету надання; самостійно виконувати та дотримуватись вимог законодавства з охорони праці, санітарних норм, пожежної безпеки, технічних правил експлуатації обладнання наданого замовником для надання послуг за даним договором; забезпечити належне зберігання документів, матеріалів, технічних засобів і обладнання наданого Замовником для надання Виконавцем послуг за даним договором».

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу, що вказує на підпорядкованість вимогам з охорони праці і Правил протипожежної безпеки підприємства. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку та ст. 142 КЗпПУ, що свідчить про наявність трудових відносин і підпадає під вимоги чинного законодавства про працю України.

В розділі 2.2. договорів про надання послуг від 29.11.2016 р., 31.08.2016 р., 02.12.2016 р. зазначено, що «Послуги надаються Виконавцем на території Замовника. При цьому Замовник забезпечує надання Виконавцю матеріалів, документів, інформації, технічних засобів і обладнання в обсязі необхідному для надання послуг» - підрядник, на відміну від працівника, самостійно організовує і виконує свою роботу, що також свідчить про характер трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1

Підрозділом 4.4.3. договорів про надання послуг № 291116/3 від 29.11.2016 р., № 310816/2 від 31.08.2016 р., № 021216/7 від 02.12.2016 р. передбачено, що «Під час надання послуг виконувати письмові та усні вказівки Замовника або уповноваженої особи Замовника щодо предмету надання», що свідчить про певну підпорядкованість та нормування праці.

Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності.

Відповідно до основних форм витрат праці виділяють дві групи об'єктів нормування праці: витрати робочого часу і витрати робочої сили.

Норми виробітку - це встановлений обсяг роботи, який працівник (група працівників відповідної кваліфікації) повинен виконати (виготовити) за одиницю робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

Норма часу - це кількість робочого часу, яка витрачається на виробництво одиниці продукції чи роботи. Вона також прийматися в розрахунку на одного робітника або їх групу.

Норма часу є показником, оберненим до показника норми виробітку - чим нижче норма часу, тим вище норма виробітку. Норми часу і норми виробітку застосовуються при відрядній оплаті праці, коли її величина залежить від обсягу виконаної роботи чи виробленої продукції. Частина перша ст. 85 КЗпП вимагає, щоб норми праці встановлювалися для працівників, які їх виконують, що також свідчить про трудові відносини. Таким чином, вищевказані особи фактично виконували посадові обов'язки відповідних найманих працівників, а саме продавця продовольчих товарів, за наявності відповідних вакантних посад, що не спростовано позивачем.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що укладені позивачем з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 цивільно-правові договори мали всі ознаки строкових трудових договорів, а саме угоди укладені на певний термін, впродовж якого ведеться облік робочого часу відпрацьованих годин, нарахування та оплата праці проводиться згідно відпрацьованих годин.

При цьому надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 2 Кодексу законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки.

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги і наявність колективного звернення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, відповідно до якого останні повідомили про порушення їх трудових прав, зокрема в частині виплати заробітної плати, а також щодо обліку робочого часу.

При цьому, з вказаного звернення вбачається, що скаржники сприймали укладені з ними договори, саме як трудові та в повному обсязі виконували усі вказівки керівництва щодо виходу на робоче місце та порядку виконання відповідних завдань, що не відповідає принципам та меті укладення цивільно-правового договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 804/1521/17- залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку у відповідності до приписів ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко