Ухвала суду № 75423520, 19.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3320/18

УХВАЛА

19 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, 17 травня 2018 року відповідач - Державна фіскальна служба України, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

09 липня 2018 року Державна фіскальна служба України вдруге звернулась з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

До матеріалів апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне скарження, та, зазначає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено у зв'язку з технічними перешкодами у виготовлені довіреності, якою надано право повіреному самостійно засвідчувати довіреність.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст судового рішення, відповідачем отримано 25 квітня 2018 року.

Відповідно, останнім днем строку апеляційного оскарження даного судового рішення є - 25 травня 2018 року.

Однак, апеляційну скаргу було подано до суду 09 липня 2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

Відповідно, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, визначений ч. 1 ст. 295 КАС України.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що неможливість з поважних причин виконання своїх обов'язків одним із представників апелянта не свідчить про відсутність у відповідача інших працівників, які б могли виконати його обов'язки.

З огляду на зазначені вище обставини, суд визнає неповажними вказані апелянтом у клопотанні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Крім того, з матеріалів поданої до суду апеляційної скарги також вбачається, що при повторному зверненні до суду апелянт також не сплатив судовий збір.

Державною фіскальною службою України подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Однак, не надано доказів існування підстав, визначених ст. 133 КАС України.

Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору відповідач не надав суду доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.

Враховуючи наведене, клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2017 рік» станом на 01.01.2017 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму 1600,00 грн.

Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 704,80 грн., а розмір судового збору за подання апеляційної скарги 1057,20 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

У зв'язку з викладеним вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції вмотивованої заяви про поновлення строку оскарження судового рішення, обґрунтованої іншими доводами та документу, підтверджуючого сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Державної фіскальної служби України про поновлення строку апеляційного оскарження та про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити апелянту строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна