Постанова № 75423435, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10658/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Літвіної Н.М. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" (далі - ТОВ "Рост Агро"), звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 30.05.2017 р. №0005061402;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 31.07.2017 р. №16673/6/99-99-11-01-01-25.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ТОВ "Рост Агро", подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неповне та неправильне дослідження доказів і встановлення обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що у випадку порушення резидентами строків зарахування виручки в іноземній валюті, строки для стягнення пені за кожний день прострочення зупиняються, а пеня за їх порушення не сплачується, у разі прийняття до розгляду компетентним органом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експертно-імпортними контрактами. При цьому, апелянт наголошує, що перелік органів, до яких може звернутися позивач для стягнення заборгованості , не обмежується тими, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а включає й інші органи, до компетенції яких належить вирішення спорів, що випливають з договірних відносин між господарюючими суб'єктами - резидентами України і Республіки Білорусь, які регулюються законодавством Республіки Білорусь.

02.07.2018 року через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, яким останній підтримує позицію суду першої інстанції.

10.07.2018 року до початку розгляду справи від позивача надійшло клопотання про доручення висновку науково-правової експертизи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС України у Київській області проведено перевірку ТОВ "Рост Агро", за результатами якої складено акт від 12.05.2017 р. №609/16-31-14-01-10/31000550 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. та правильності нарахування і обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем, зокрема, статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

30.05.2017 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005061402, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 63 432 530,29 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги позивача, рішенням Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 р. №16673/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення №0005061402 від 30.05.2017 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ( далі - Закон № 185), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент здійснення спірних правовідносин), порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Рост Агро" здійснювало експорт товару (зернові культури) на підставі контрактів з компаніями-резидентами Республіки Білорусь: Договір №7 від 19.03.2015 з ОАО "Рогачевский МКК"; Договір №10 від 17.03.2016 з ОАО "Рогачевский МКК"; Договір №11 від 17.03.2016 з ОАО "Гомельский Мясокомбинат"; Договір №9 від 17.03.2016 з ОАО "Туровский молочній комбінат"; Договір №4 від 17.03.2016 з ДП "Мозырськие молочные продукты"; Договір №6 від 31.03.2016 з ЗАО "Амкодор-Шклов"; Договір №8 від 24.03.2016 з СООО "Белсыр"; Договір №12 від 17.03.2016 з ПУП "Калинковичский молочный комбинат"; Договір №15 від 06.05.2016 з ООО "Бионика"; Договір №16 від 15.04.2016 з ОАО "Воложинская Райагропромтехника".

ТОВ "Рост Агро" не заперечувало факту несвоєчасного здійснення розрахунків із вказаними контрагентами за вищезазначеними контрактами, зокрема, на підставі контракту:

- укладеного з ОАО "Рогачевським МКК" від 19.03.2015 р. №7 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 1823259,00 євро. Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.06.2015 р. №549 продовженно строки розрахунків за експортним контрактом від 19.03.2015 р. №7, укладеним з нерезидентом ВАТ "Рогачевський МКК" на відповідний термін. Розрахунки за даним контрактом здійснені у повному обсязі, однак з порушенням встановленого законодавчо встановленого строку;

- укладеного з ОАО "Рогачевським МКК" від 17.03.2016 р. №10 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 2601142,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 1 966 870,06 євро з порушенням законодавчо встановленого строку. Станом на 31.12.2016 р. дебіторська заборгованість за контрактом №10 від 17.03.2016 р. становить 634 271,94 євро;

- укладеного з ДП "Мозырськие молочные продукты" від 17.03.2016 р. №4 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 110943,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 110943,00 євро з порушенням законодавчо встановленого строку;

- укладеного з ЗАО "Амкодор-Шклов" від 31.03.2016 р. №6 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 60120,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 60120,00 євро, з порушенням законодавчо встановленого строку;

- укладеного з СООО "Белсыр" від 24.03.2016 р. №8 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 232072,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 232 072,00 євро, з порушенням законодавчо встановленого строку;

- укладеного з ОАО "Туровский молочній комбінат" від 17.03.2016 р. №9 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 28 125,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 28 125,00 євро, з порушенням законодавчо встановленого строку;

- укладеного з ОАО "Гомельский Мясокомбинат" від 17.03.2016 р. №11 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 1 416 141,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 859080,51 євро, з порушенням законодавчо встановленого строку. Станом на 31.12.2016 р. дебіторська заборгованість становила 557060,49 євро;

- укладеного з ПУП "Калинковичский молочный комбинат" від 17.03.2016 р. №12 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 724 962,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 378 818,00 євро, з порушенням законодавчо встановленого строку. Станом на 31.12.2016 р. дебіторська заборгованість становила 346144,00 євро;

- укладеного з ООО "Бионика" від 06.05.2016 р. №15 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 18760,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 18 760,00 євро. Однак, оплата у сумі 5520,00 євро здійснена з порушенням законодавчо встановленого строку;

- укладеного з ОАО "Воложинская Райагропромтехника" від 15.04.2016 р. №16 позивач здійснював постачання гібриду зерна кукурудзи першого покоління на загальну суму 70 840,00 євро. В ході перевірки відповідач встановив, що нерезидентом було здійснено оплату за отриманий товар у сумі 16 722,41 євро, з порушенням законодавчо встановленого строку. Станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість становила 54 117,59 євро.

ТОВ "Рост Агро" не заперечує факту несвоєчасного здійснення розрахунків вказаними контрагентами за вищезазначеними контрактами.

Позивач зазначає, що у встановленому законодавством Республіки Білорусь порядку отримав виконавчі написи нотаріуса, які, на його думку, є підставою для зупинення строків передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та нарахування пені за неповернення валютної виручки. У зв'язку із цим, позивач вважає протиправними оскаржувані рішення відповідачів, якими не враховані дані обставини.

Так, згідно з Указом Президента Республіки Білорусь «Про внесення змін і доповнень до Указів Президента Республіки Білорусь» № 195 від 10.08.2015 року, нотаріуси, із дотриманням порядку, прийнятого у даних указах, за вимогою юридичних осіб-кредиторів, здійснюють виконавчі написи, про стягнення усіх видів заборгованостей із боржників, якщо така заборгованість визнана божником письмово, наприклад шляхом підписання відповідного акту звірки. При наявності такого виконавчого напису і відсутності заперечень боржника, кредитор прямо передає цей документ до відповідного підрозділу управління юстиції для порушення виконавчого провадження і здійснення примусового стягнення заборгованості у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом Республіки Білорусь.

При цьому, відповідно до пункту 2 Указу Президента Республіки Білорусь «Про внесення змін і доповнень до Указів Президента Республіки Білорусь» № 195 від 10.08.2015 року не підлягають розгляду в порядку наказного провадження вимоги: стягнення за якими, відповідно до законодавчих актів, здійснюється шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Тобто, відповідно до законодавства Республіки Білорусь виключається можливість розгляду клопотань щодо беззаперечних вимог у судовому порядку. При цьому, нотаріат є єдиним компетентним органом, який здійснює стягнення безспірної заборгованості у договірних відносинах між господарюючими суб'єктами - резидентами України і Республіки Білорусь, які регулюються законодавством Республіки Білорусь.

Таким чином, нотаріуси за вимогою юридичних осіб-кредиторів здійснюють виконавчі написи про стягнення усіх видів заборгованостей із боржників, якщо така заборгованість визнана боржником письмово, наприклад шляхом підписання відповідного акта звірки. Отримання такого виконавчого напису є підставою для звернення у виконавчу службу для ініціювання виконавчого провадження про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Відтак, позивач був позбавлений права на звернення до судових органів, а звернення за виконавчим написом до нотаріуса у Республіці Білорусь, колегія суддів вважає обставиною, з настанням якої зупиняється строки нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами між юридичною особою - резидентом України та юридичною особою - резидентом Республіки Білорусь.

У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2017 р. №0005061402 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо решти позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Приписи п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України визначають, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. №916 (далі - Порядок №916).

Пунктом 1 розділу ІХ Порядку №916, передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.

Згідно п. 2 розділу ІХ Порядку №916, за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.

При цьому, за правилами п. 3 Порядку №916, рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

1) у вступній частині рішення зазначаються: найменування платника податків - юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податків; дата отримання скарги (дата і номер визначаються за даними реєстраційної картки або журналу реєстрації вхідної кореспонденції);

2) описова частина рішення має містити: дату і номер рішення контролюючого органу, яке було оскаржено платником податків; вимоги, зазначені у скарзі платника податків, та стислий зміст його позиції; стислий виклад обставин, встановлених перевіркою, та докази, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу;

3) у мотивувальній частині рішення вказуються: результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; пропозиції (у разі наявності) представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена, за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги;

4) у резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення.

У рішенні про результати розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.

Отже, мотивувальна частина рішення Державної фіскальної служби України має містити, зокрема, результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги.

Оскільки, під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.05.2017 №0005061402, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків ДФС України щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, а тому, беручи до уваги викладену позицію у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 818/1695/16 щодо можливості оскарження рішень ДФС України за результатами розгляду скарги платника податків, вважає за необхідне скасувати рішення від 31.07.2017 №16673/6/99-99-11-01-01-25 як таке, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Рост Агро», а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 30.05.2017 №0005061402.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 №16673/6/99-99-11-01-01-25.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Літвіна Н.М.

Повний текст постанови складено - 18 липня 2018 року.