
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
18 липня 2018 року справа №805/849/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 805/849/18-а (суддя І інстанції - Толстолуцька М.М., м. Слов'янськ Донецька область) за позовом ОСОБА_2 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
06 лютого 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач, заявник) звернувся до суду із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач, управління, пенсійний орган) про визнання дій при призначенні і перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; зобов'язання призначити перераховану пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 червня 2017 року; зобов'язання виплатити не донараховану пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 червня 2017 року (а.с.4).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі (а.с.71-74).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ним, як позивачем надані всі докази, що 22 червня 2017 року отримавши право виходу на пенсію за віком він 03 липня 2017 року звернувся до відповідача з приводу перерахунку пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.77-78).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року замінено відповідача у справі № 805/849/18-а Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на його правонаступника - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач просив справу розглянути у відсутність їх представника.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Донецькою ОДА 19 вересня 2006 року та перебуває на пенсійному обліку у відповідача (а.с. 5-8).
Відповідач, Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області є суб'єктом владних повноважень, яке діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.
28 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 2099/2068 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив перевести його з одного виду пенсійного забезпечення на інший, а саме з пенсії по інвалідності третьої групи в розмірі фактичних збитків, призначеної у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком, призначеної із заниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.57-58).
Як вбачається з матеріалів справи, з 28 серпня 2017 року пенсія позивачу обчислювалася за віком (а.с.15-16).
Проте, 05 жовтня 2017 року позивач за допомогою веб-порталу Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із скаргою щодо не повідомлення розміру призначеної йому пенсії по досягненню пенсійного віку (а.с. 9).
19 жовтня 2017 року вих. № ВЕБ-05001-Ф-С-17-005459 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом повідомило позивача, що на підставі заяви від 28 серпня 2017 року його переведено на пенсію за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28 серпня 2017 року у розмірі 4 332,78 грн., доплату пенсії за період з 28 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року здійснено 04 жовтня 2017 року через банківську установу «ПриватБанк» (а.с. 10).
22 жовтня 2017 року через веб-портал Пенсійного фонду України позивачем подано скаргу, у якій зазначено, що право на призначення пенсії за віком він здобув 22 червня 2017 року, тобто з моменту досягнення відповідного пенсійного віку та саме з цієї дати йому повинна бути призначена пенсія (а.с.11).
30 жовтня 2017 року листом відповідач повідомив позивача, що до звернення за призначенням пенсії за віком, він був одержувачем пенсії по інвалідності третьої групи, призначеної в розмірі фактичних збитків у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсії по інвалідності станом на 01 травня 2017 року складав 2952,00 грн.
З 28 серпня 2017 року розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням загального стажу 27 років 05 місяців 17 днів (стаж враховано по 30 червня 2017 року) та заробітної плати визначеної за період з 01 липня 2000 року по 30 червня 2017 року (204міс.), став складати 4336,18 грн. Щодо строків переведення з одного виду пенсії на інший, відповідач повідомив, що відповідно до діючого законодавства переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (а.с.12).
14 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03 липня 2017 року, тобто з дати, коли він вперше звернувся на прийом до пенсійного органу та отримав талон на прийом на 28 серпня 2017 року (а.с.14).
Листом № 194/170/Д-01-01-01 (195/Д-01-01-01) від 15 грудня 2017 року за наслідками розгляду даної заяви, відповідачем поінформовано позивача щодо відсутності законних підстав для здійснення йому перерахунку призначеної пенсії з 03 липня 2017 року, оскільки відповідно до вимог пункту 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дати подання заяви з усіма необхідними документами, тобто з 28 серпня 2017 року (а.с.15-16).
27 лютого 2018 року позивач звернувся до управління із заявою, в якій просив повідомити дату, були йому було видано талон на прийом до управління на 28 серпня 2017 року; дату та час прийому спеціалістом управління, що вказана в талоні та в журналі обліку талонів; чи існувала у липні 2017 року талонна система приймання громадян, що звернулись до управління з питань перерахунку пенсії; чи міг громадянин у липні 2017 року, зокрема 03 липня 2017 року потрапити в день його звернення до управління на прийом до спеціаліста щодо перерахунку пенсії без талона та що йому для цього необхідно було зробити (а.с.36).
28 лютого 2017 року № 62/Д-10-01-01 на зазначену заяву листом управлінням позивачу надана відповідь по суті порушених питань. Зокрема, позивачу повідомлено, що до запровадження електронного запису пенсіонерів, бажаючих потрапити на прийом до управління, через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України, управлінням приймались вимушені заходи (прийом громадян по талонній системі) з метою запобігання тисняви та конфліктних ситуацій. Проте, як зазначив відповідач у зазначеному листі, кожний бажаючий міг потрапити на прийом до спеціаліста управління в порядку «живої черги». У журналі обліку талонів здійснювалась лише реєстрація прізвища пенсіонера, дата та час прийому спеціаліста, інші відомості, зокрема, дата видачі талону не зазначались.
Не погодившись з наданими відповідями та діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суду зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини, які склались між сторонами регулюються приписами Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон № 796-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 15 Закону № 796-XII, визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-ХІІ.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що призначення пенсії позивачу саме з 28 серпня 2017 року (з дня звернення з відповідною заявою) відповідачем здійснено правомірно. Підстави для призначення пенсії з 22 червня 2017 року (дати досягнення позивачем пенсійного віку) відсутні.
Згідно з нормами статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина друга статті 45 Закону № 1058-IV).
Відповідно до положень частини третьої зазначеної статті переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Оскільки позивач висловив бажання про проведення відповідного перерахунку шляхом звернення до відповідача із заявою саме 28 серпня 2017 року, перерахунок призначеної йому пенсії за віком необхідно здійснити саме з цієї дати.
Посилання позивача, щодо надання ним доказів, про те що 22 червня 2017 року отримавши право виходу на пенсію за віком він 03 липня 2017 року звернувся до відповідача з приводу перерахунку пенсії за віком, спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами 1-4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, чи порушено норми процесуального права, відтак підстави для зміни або скасування постанову суду першої інстанції - відсутні.
Керуючись статтями 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 805/849/18-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 805/849/18-а за позовом ОСОБА_2 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 18 липня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Е.Г. Казначеєв
Судове рішення № 75423405, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/849/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: