Постанова № 75423379, 19.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року справа № 804/6106/17 (суддя 1-ї інстанції - Турлакова Н.В., м. Дніпро)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача Чередниченка В.Є.,

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 804/6106/17 за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 20 вересня 2017 року звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача включити позивача із сумою 20000 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду;

- скасувати наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2 В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 26.05.2017 року від ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" позивачем був отриманий лист, в якому повідомлялось про нікчемність правочину/транзакції вчиненої 16.02.2016 року. В зв'язку з цим, до переліку рахунків вкладників не була включена сума коштів, яка повинна була бути виплачена позивачу у повному обсязі Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язав відповідача включити позивача із сумою 20000 грн. до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду. В іншій частині позовних вимог відмовив. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що договір позивача від 16.02.2016 року є двостороннім, укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку як повіренного, а кошти, що вносились/отримувались за такими договорами по своїй природі не є вкладом в розімінні Закону України "Про банки та банківську діяльність". Крім того, в доводах апеляційної скарги вказує на те, що на теперішний час діючим є наказ Уповноваженої особи Фонду №42/2 від 01.06.2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", який у встановленому законом порядку скасований не був.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, 07.05.2015 року між публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" та ОСОБА_2 був укладений договір №980-026-000000773 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» у відповідності до умов якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів (а.с.13).

16.02.2016 року між ОСОБА_2 (сторона-1) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (сторона-2) було укладено договір № 980-026-000190443 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) згідно з умовами якого сторона-1 передає стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона-2 зобов'язується повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (а.с.14).

Відповідно до пункту 1 цього договору сторона-2 приймає від сторони-1 у власність кошти на наступних умовах: - сума коштів - 20000 грн.; - строк користування коштами - 181 день; - кошти передаються з дати укладання цього договору по 15.08.2016 року; - розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54% річних після утримання податку з таких процентів; - сторона-2 сплачує стороні-1 проценти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935; - сторона-2 повертає стороні-1 кошти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935; - автоматичне продовження договору встановлено.

Днем надання суми коштів у власність (позику) стороні-2 вважається день зарахування суми коштів на поточний рахунок сторони-2 відповідно до умов цього договору.

Того ж дня, на виконання вказаного договору позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" суму коштів у розмірі 20000 грн. згідно з квитанцією №QS905601 від 16.02.2016 року (а.с.15).

Згідно з довідками про стан рахунку, 19.05.2016 було здійснено повернення коштів відповідно до зазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошима на поточний рахунок позивача (а.с.17,18-19).

Повернення коштів у сумі відображено у виписках по особовим рахункам.

В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

18.04.2017 року позивачем було подано заяву про включення інформації про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волковим О.Ю. направлено на адресу позивача лист №ЗГ/18991 від 19.05.2017 року, яким було повідомлено позивача про те, що інформація про позивача не підлягає включенню до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (а.с.16).

Свою відмову відповідач обґрунтовував тим, що передумовою включення фізичної особи до загального реєстру вкладників, та прирівняння її коштів до вкладу, є укладання договору з небанківською фінансовою установою, через ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреного, проте договір №980-026-000190443 від 16.02.2016р. укладено безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного (а.с. 16).

Правомірність дій відповідача щодо невключення коштів позивача до переліку рахунків вкладників є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.26 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.12р. №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з п.17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст.37 Закону № 4452-VI.

Так, вказаною нормою права передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті".

Отже, дії Уповноваженої особи, щодо перевірки правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, зумовлені забезпеченням виконання вимог ст. 38 Закону, а також виконання повноважень, які визначені ст.37 Закону.

На виконання визначених Законом повноважень, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайловський" здійснено перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

У межах вказаної перевірки Уповноваженою особою були виявлені обставини, які, за її позицією, вказують на нікчемність правочинів (транзакцій) внаслідок яких на банківський рахунок позивача були перераховані кошти від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр".

Так, згідно з умовами укладеного між позивачем та банком 07.05.2015 року договору банківського рахунку №980-026-000000773, грошові кошти, які зараховуються на поточний рахунок не залучаються банком та банк не виплачує проценти або дохід на такі грошові кошти. Таким чином за таким договором позивач не набуває статусу вкладника банку, а грошові кошти повинні перераховуватися на виконання договору позики № 980-026-000190443 від 16.02.2016 року.

За результатами проведеної перевірки Уповноваженою особою прийнято наказ №42/2 від 01.06.2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", відповідно до якого затверджені висновки комісії щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача.

При цьому, з позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу щодо визнання противоправним та скасування цього наказу в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2

Тобто, позивачем оскаржується рішення відповідача щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача.

Проте, як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги, посилаючись на те, що позивачем не наведено обгрунтувань в межах цієї позовної вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач, з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 804/6106/17 до суду не звертався.

Тобто, рішення Уповноваженої особи щодо визнання правочинів (договорів) нікчемними, яке оформлено наказом №42/2 від 01.06.2016 року, в частині, що стосується позивача, є чиним та таким, що підлягає виконанню, оскільки судовим рішенням, яке переглядається у цій справі не скасовано.

Враховуючи положення статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідач в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що на теперішній час діючим є наказ Уповноваженої особи Фонду №42/2 від 01.06.2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", який у встановленому законом порядку скасований не був.

Враховуючи чинність наказу №42/2 від 01.06.2016 року, яким визнано нікчемним правочини що стосуються позивача, задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи надати до Фонду інформацію відносно позивача, як особи, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, буде суперечити положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким визначено повноваження Уповноваженої особи з приводу перевірки укладених банківською установою договорів.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання відповідача включити позивача із сумою 20000 грн. до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

В іншій частині постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 804/6106/17 підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог. В іншій частині постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 804/6106/17 - скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині вимог, якою відмовити у задоволенні позову.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 804/6106/17 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко