Постанова № 75423124, 19.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

апеляційне провадження №22-ц/796/5672/2018

справа №756/8206/15-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Мазурик О.Ф., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом,-

встановила:

В червні 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом, який уточнили в ході розгляду справи, та просили ухвалити рішення, яким:

1) визнати недійсним правочин від 12 листопада 2013 року про перереєстрацію ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно з яким до ОСОБА_3 перейшло право власності на автомобіль марки Toyota RAV 4, чорного кольору, 2008 року виготовлення, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1;

2) визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину автомобіля марки Toyota COROLA, номерний знак НОМЕР_3, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 09 серпня 2013 року зареєстрований на ОСОБА_7, та на 1/6 частину автомобіля марки Toyota RAV 4, чорного кольору, 2008 року виготовлення, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, реєстрований за ОСОБА_3;

3) визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину автомобіля марки Toyota COROLA, номерний знак НОМЕР_3, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 09 серпня 2013 року зареєстрований на ОСОБА_7, та на 1/6 частину автомобіля марки Toyota RAV 4, чорного кольору, 2008 року виготовлення, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, реєстрований за ОСОБА_3

Вимоги обґрунтовують тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їхній батько ОСОБА_7, його спадкоємцями є дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від попереднього шлюбу та дружина ОСОБА_2 У період цього шлюбу їхній батько та ОСОБА_2 набули у власність зазначені вище автомобілі.

Після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_2 відчужила автомобіль Toyota RAV 4 на користь ОСОБА_3 На переконання позивачів це зроблено з метою усунення дітей спадкодавця від реалізації прав на спадкове майно. Оскільки не всі співвласники надали згоду на продаж автомобіля, просять визнати договір недійсним.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2016 року накладено арешт на автомобільToyota, державний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_3

23 квітня 2018 року представником ОСОБА_3 подано клопотання про зміну заходів забезпечення позову з накладення арешту на заборону розпоряджатися автомобілем.

В обґрунтування клопотання зазначає, що автомобіль потрібен у зв&q?аз;язку із необхідністю здійснювати господарську діяльність, яка дає прибуток сім&q?ьк;ям відповідачів, а також у зв&q?ім;язку із народженням у ОСОБА_3 дитини, що вимагає пересування із використанням автомобіля.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви. Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами заяви про зміну заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять апеляційну скаргу відхилити ,а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на фактичні обставини справи,зокрема, на те,що відповідачі мають в користуванні ще один автомобіль.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивачів ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заміна способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Забезпечення позову вживається з метою гарантування виконання рішення суду та збереження правового становища об&q?то;єкту позовних вимог. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв&quam;язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Таким чином, сам по собі арешт не має наслідку вилучення транспортного засобу у його законного користувача або забороною його користуванням. Заборона розпорядження автомобілем містить ту саму складову природу правових дій, як і арешт, а відтак заміна одного способу забезпечення позову іншим не призведе до будь-яких інших юридичних наслідків.

Відтак колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту перешкоджає використовувати автомобіль для потреб сім&quап;ї, оскільки ухвалою суду не встановлювались заборона або обмеження у користуванні автомобілем.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення питання,колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.Ф. Мазурик

В.В.Соколова