Ухвала суду № 75423105, 19.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

19 липня 2018 року м. Київ

Справа № 753/10330/17

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6691/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Цимбал І.К., у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено (а.с.40).

Визнано договори дарування квартир № АДРЕСА_3, укладений 05 січня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 удаваними правочинами.

Визнано квартири № АДРЕСА_3 та квартиру № АДРЕСА_4 спільно нажитим майном подружжя.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартир: АДРЕСА_5 квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 8 640 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 27 червня 2018 року направив апеляційну скаргу, одночасно порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_3 не брала участі у справі. Вказує, що судом першої інстанції прийнято рішення, що прямо впливає на її права та обов'язки, без залучення її як сторони у справі, в зв'язку з чим остання була позбавлена можливості надати будь-які пояснення щодо суті спору. Про наявність оскаржуваного рішення, скаржнику стало відомо лише 26.06.2018 з Єдиного державного реєстру судових рішень, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до ч. 1 ст. 294 ЦПК України (у редакції, що була чинна на момент ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Так, частиною 1 статті 292 ЦПК України (у редакції, що була чинна на момент ухвалення оскаржуваного рішення) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов'язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб'єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. ст. 1, 3 ЦПК (у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), ст.ст. 2, 4 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), ст. ст. 15, 16 ЦК, абз. 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі за №6-885цс15, а саме, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте, ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Оскаржуване рішення зачіпає законні права та інтереси ОСОБА_3, а тому, зважаючи на предмет позову та зміст ухваленого рішення, несе для неї несприятливі наслідки.

З урахуванням вищевикладеного, строк на апеляційне оскарження ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, а тому вважаю за можливе його поновити.

Крім того, скаржник порушує питання про відстрочення сплати іншої частини судового збору на час апеляційного розгляду справи на строк до одного місяця.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_3 проживає в Російській Федерації, а тому, у зв'язку з загальновідомими обставинами (фінансові санкції проти держави, громадянкою якої є заявник) оперативно надіслати грошовий переказ на суму судового збору не має можливості.

Проте, дана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За приписами п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами (далі по тексту - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої та багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суд, з урахуванням майнового стану сторони, може відстрочити судовий збір за клопотанням такої сторони з підстав, передбачених у ст. 8 Закону.

Однак, обставини на які посилається скаржник, як на підставу відстрочення сплати судового збору, не підпадають під визначення вищенаведеної норми Закону.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

Отже, апеляційне провадження у справі не може бути відкрите з наступних підстав.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як убачається з матеріалів справи позивачем ОСОБА_4 при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 8 640 грн. (а.с.5,6), рішенням суду першої інстанції було стягнуто суму судового збору, також, в розмірі 8 640 грн. (а.с.40). Тобто, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 12 960 грн. (8 640х150%).

Згідно оригіналу квитанції № 0.0.1075064466.1 від 03 липня 2018 року ОСОБА_3 за подачу апеляційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 1 770 грн. (а.с.44А).

Таким чином, за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 11 190 грн. (12960-1770) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів:УК у Солом'янському районі;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Р/р 34311206080024;

Код банку отримувача:899998;

ЄДРПОУ 38050812, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.

Роз'яснити скаржнику, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.О. Невідома