Постанова № 75423086, 18.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м. Київ

Справа №752/4513/17-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 18 липня 2018 року

Повний текст постанови складено липня 2018 року

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Павлишина П.О.

сторони: позивач ОСОБА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи »,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача МухиПавла Валерійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухваленого 06 вересня 2017 року суддею Колдіною О.О. в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, повний текст рішення виготовлено 24 січня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання зобов'язання припиненим, -

Справа №752/4513/17-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/3131/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання припиненими зобов'язання за Кредитним договором № 01012308218 від 25 червня 2008 року, визнання припиненим право застави ТОВ «Кредитні ініціативи» на рухоме майно - автотранспортний засіб «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1, серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, визнання припиненим приватного обтяження застави рухомого майна та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про об'єкт обтяження - автомобіль «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1; вид обтяження: приватне обтяження; тип обтяження: застава рухомого майна: обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»; боржник: ОСОБА_5; реєстраційний номер запису: 7700383 від 07.08.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що 25 червня 2008 року між позивачем та ТОВ «ПростоФінанс» був укладений кредитний договір № 01012308218, відповідно до умов якого йому надано кредит в сумі 121040 гривень з цільовим призначенням для оплати вартості автотранспортного засобу «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений Договір застави транспортного засобу № 01012308218, однією з умов якого передбачалось реєстрація обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна предмета застави.

18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а останнє зобов'язалось відступити свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами згідно визначеного переліку.

Позивач посилається на те, що в повному обсязі виконав свої зобов'язання в термін до 10 липня 2014 року, шляхом оплати визначеної договором суми на рахунок ТОВ «ПростоФінанс», що встановлено рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 18 березня 2015 року, в зв'язку з чим зобов'язання за Кредитним договором є припиненими в зв'язку з їх виконанням.

Оскільки зобов'язання за Кредитним договором виконані в повному обсязі, позивач, посилаючись на положення п.6.1 Договору застави зазначає про припинення зобов'язань за договором забезпечення, що тягне припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру обтяжень.

Однак, на його звернення 18 листопада 2016 року до ТОВ «Кредитні ініціативи» з вимогою здійснити державну реєстрацію відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, він отримав відповідь про відмову у задоволенні пред'явлених вимог, в зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання зобов'язання припиненим задовольнити.

Визнати припиненими зобов'язання ОСОБА_5 за Кредитним договором № 01012308218 від 25 червня 2008 року перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Визнати припиненим право застави Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рухоме майно - автотранспортний засіб «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1., серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Визнати припиненим приватне обтяження застави рухомого майна та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про об»єкт обтяження - автомобіль «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1; вид обтяження:приватне обтяження; тип обтяження: застава рухомого майна: обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»; боржник: ОСОБА_5; реєстраційний номер запису: 7700383 від 07 серпня 2008 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в дохід держави судовий збір в розмірі 1920 гривень.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представником відповідача Муха П.В., який діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ «Кредитні ініціативи», подано апеляційну скаргу, в якій він просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що заочне рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п.8 ч.І Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.119), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 червня 2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № 01012308218, відповідно до умов якого ТОВ «ПростоФінанс» надало позивачу кредит в сумі 121040 гривень на придбання транспортного засобу автомобіля «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, а останній, в свою чергу, зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором та додатком № 1 до нього - Графіком платежів (а.с.7-13).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений Договір застави транспортного засобу № 01012308218 (а.с.13-17).

07 серпня 2008 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження рухомого майна, а саме: транспортного засобу автлмобіля «HYUNDAI Tucson», 2008 р. випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі Договору застави від 25 червня 2008 року, обтяжувачем за яким є ТОВ «ПростоФінанс» (а.с.18-20).

Відповідно до п.6.1 Договору застави він діє з моменту підписання та до повного виконання зобов'язань Заставодавцем за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а останнє зобов'язалось відступити свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами згідно визначеного переліку.

04 липня 2012 року в Державному реєстрі обтяження рухомого майна було змінено обтяжувача за Договором застави транспортного засобу № 01012308218 з ТОВ «ПростоФінанс» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 належним чином виконав зобов'язання за Кредитним договором № 01012308218 перед ТОВ «ПростоФінанс» в повному обсязі, що встановлено судовим рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 18 березня 2015 року у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

В силу положень ст.82 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги представника відповідача що Голосіївським районним судом м. Києва у рішенні від 18 березня 2015 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог за певний проміжок часу, а саме за період з червня 2012 року по жовтень 2013 року є безпідставними.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України).

Згідно з ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Зазначені положення містяться також в Законі України «Про заставу».

Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою щодо звернення до державного реєстратора з заявою про реєстрацію припинення обтяження на підставі Договору застави від 25 червня 2008 року в зв'язку з виконанням основного зобов'язання.

Листом від 09 грудня 2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовило позивачу у задоволенні його вимог.

Зазначена відмова, на думку суду, не узгоджується з положеннями ст.28 Закону України «Про заставу» та ст.593 ЦК України, оскільки позивач в повному обсязі виконав основне зобов'язання, внаслідок чого воно припинилось.

В силу ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України гарантовано право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у тому числі шляхом пред'явлення вимоги про припинення правовідношення.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом згідно додаткового договору №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №19-06/18, адвокатське об'єднання «Фіделіум» в особі адвоката ОСОБА_7 надало професійну правничу допомогу, гонорар за який складає 10000 гривень, що були сплачені ОСОБА_5, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №37 від 02 липня 2018 року адвокатського об'єднання «Фіделіум» .

За таких обставин, Апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_5 підлягають до стягнення понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень.

Керуючись ст.ст.133,137, 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача Мухи Павла Валерійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, р/р26507010332001 в ПАТ «Альфа Банк», МФО300346, 04080 м. Київ вул. Вікентія Хвойки, 21) на користь ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І.Шкоріна