Рішення № 75422626, 18.07.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2071/18

РІШЕННЯ

іменем України

18 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. представників позивача - Потапової Н.А., Михайлець Т.А. представника відповідача - Калужської Н.О. розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (далі - ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", позивач) звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області №0029901207 від 14.03.2018 форми "Ш", яким позивачу нараховано штраф в сумі 9274,06 грн.

2. Свій позов мотивує тим, що податковим органом нараховані штрафні санкції на грошові суми, які сплачувались ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" у строки, що встановлені ухвалою суду від 13.03.2017 у справі №822/18/17, якою було розстрочено виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2017. Зазначив, що зміст норми пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Вказав, що податковий орган помилково ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 ПК України, із порядком виконання судових рішень. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

3. 05.07.2018 до суду надійшов відзив відповідача, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 19.12.2017 до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області (м. Шепетівка) подано податкову декларацію з податку на додану вартість, яка прийнята податковим органом та якій присвоєно реєстраційний номер 9271199113. У графі 18 зазначеної декларації платником визначено позитивне значення податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 544399 грн. Зазначене податкове зобов'язання підлягає сплаті протягом 10 днів, тобто до 30.12.2017. Однак, в терміни визначені пунктом 57.1 статті 57 ПК України, зазначені зобов'язання сплачені не були, у зв'язку з чим виник податковий борг. Позивачем 27.02.2018 перераховано згідно платіжного доручення №14975083 від 27.02.2018 кошти в сумі 46370,28 грн, які зараховано в рахунок погашення податкового боргу, що виник згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.12.2017 (вхідний №9271199113), що підтверджується інтегрованою карткою платника податку. При цьому, платником сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання із затримкою на 59 днів, тобто більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання. Зазначене зумовило визначення розміру штрафу з врахуванням норм статті 126 ПК України (46370,28 х 20%=9274,06 грн). Вказав на безпідставність посилання позивача на акт попередньої перевірки, а саме акт планової виїзної перевірки №1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017, оскільки ним не охоплено податкового боргу за період листопад-грудень 2017 року.

4. Представники позивача у судовому засіданні додатково зазначили, що єдиною підставою для оскарження податкового повідомлення-рішення №0029901207 від 14.03.2018 є нарахування штрафних санкцій на суму податкового боргу, який розстрочено судовим рішенням.

5. Представник відповідача у судовому засіданні додатково зазначила, що сплата податкового боргу була розстрочена судовим рішенням за податковим боргом до вересня 2017 року, предметом оскарження є податкове зобов'язання за листопад 2017 року.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

6. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2018 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 18.07.2018.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7. Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період жовтня 2016 року, серпня, жовтня - листопада 2017 року ТОВ "Шепетівка Енергоінвест".

8. За результатами перевірки складено акт №2119/22-01-1207/37587657 від 28.02.2018.

9. Проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 203.1 статті 203 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), статей 21, 22 постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), а саме несвоєчасна сплата суми узгодженого податкового зобов'язання згідно податкових декларацій по ПДВ за період жовтня 2016 року, листопада 2017 року, податкового повідомлення-рішення форми "н" від 23.09.2017 та рішення суду про розстрочення/відстрочення ПБ (наказ ДФС 14.04.2016 №318).

10. На підставі акту №2119/22-01-1207/37587657 від 28.02.2018 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0029901207 від 14.03.2018 форми "Ш", яким позивачу нараховано штраф в сумі 9274,06 грн.

11. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 14.03.2018 №0029901207 ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" нараховані штрафні санкції за затримку на 59 календарних днів погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість №9271199113 від 19.12.2017.

12. ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги рішенням від 05.06.2018 №19303/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0029901207 від 14.03.2018, а скаргу - без задоволення.

13. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0029901207 від 14.03.2018, позивач оскаржив його в судовому порядку.

ІV. ОЦІНКА (ПОЗИЦІЯ) СУДУ

14. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

15. Отже, на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов'язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

16. Пунктом 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

17. Таким чином, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.

18. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки (підпункт 32.1, підпункт 32.2 статті 32 ПК України).

19. Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

20. Пунктом 100.13 статті 100 ПК України передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

21. На реалізацію наведеної бланкетної норми ПК України розроблено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі - Порядок №574).

22. Відповідно до пункту 3.9 Порядку №574 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

23. Відповідно до наведених вище положень податкового законодавства, штрафні санкції не нараховуються тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов'язання (податкового боргу) саме з дати прийняття такого рішення.

24. Таким чином, розстрочення (відстрочення) застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов'язань. Тому, розстрочення (відстрочення) є лише законодавчо передбаченими формами розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; розстрочення (відстрочення) не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інститутів розстрочення (відстрочення) не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

25. За таких обставин питання щодо розстрочення (відстрочення) сплати коштів у рахунок погашення податкового боргу за судовим рішенням належить до компетенції податкового органу.

26. Суд встановив, що в терміни визначені пунктом 57.1 статті 57 ПК України, вищезазначені зобов'язання сплачені не були, у зв'язку із чим виник податковий борг. Факт несплати податкових зобов'язань також підтверджується інтегрованою карткою платника податків, яка ведеться до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

27. Згідно даних, які містяться з розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, зазначені суми штрафних санкцій нараховано у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань визначених у податковій декларації від 19.12.2017.

28. Оскільки граничний термін сплати податкових зобов'язань по декларації від 19.12.2017 припадає на 30.12.2017, а фактично частково борг погашено платником 27.02.2018, то платником сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання із затримкою на 59 днів, тобто більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, що і становить суму оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме 9274,06 грн (46370,28 грн х 20%).

29. Суд звертає увагу позивача, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Суд також враховує, що по оскарженому періоду розстрочення суми податкового боргу не було.

30. Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

31. Відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

32. Враховуючи зазначене в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

33. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

34. Підстави для стягнення судових витрат на користь позивача відсутні. Доказів понесення судових витрат відповідачем суду не надано.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (пров. Короленка, 1-А, Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30400, ідентифікаційний код - 37587657) до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код - 39492190) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

У стягненні судових витрат на користь позивача - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 липня 2018 року

Головуючий суддя Д.Д. Гнап