Рішення № 75422137, 10.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2765/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунька О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Дяченко О.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі по тексту відповідач або ГУПФУ в Одеській області), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в поверненні (компенсації) суми утриманого податку з пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка була здійснена Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року в загальному розмірі 7954,47 грн;

- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо повернення (компенсації) суми утриманого податку з пенсії позивача, яка була здійснена Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року в загальному розмірі 7954,47 грн.;

- стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області виплату (компенсацію) 7954 грн. ОСОБА_1 - суми утриманого податку з пенсії яка була здійснена Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що 17 квітня 2018 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням надати йому довідку щодо розміру нарахованої та фактично сплаченої пенсії за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року та суму утриманих податків за вищевказаний період. 27 квітня 2018 року позивачу було надано протокол розрахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору від 27.04.2018 (ПС 19818). Зазначений протокол свідчить про те, що утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з пенсії позивача здійснювалося Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року та загальна сума нарахованого і утримуваного податку за цей період становить 7954,47 грн. Позивач зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) (м. Київ 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 Справа № 1-6/2018) було вирішено: визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх Індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць) встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення; положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 03 травня 2018 року на підставі зазначеного Рішення позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області з проханням здійснити йому повернення грошей (компенсацію) суми утриманих податків в розмірі 7954,47 грн. на що отримав відмову листом ГУПФУ в Одеській області 17.05.2018 року № 1203/К-11 мотивовану тим, що зазначені вище положення статті Податкового кодексу України, визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 27.02.2018 року, а тому підстав для повернення утриманого податку немає. Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 15.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначено на 05 липня 2018 року о 10:30 годині.

25 червня 2018 року від представника відповідача через канцелярію суду (вхід. № 17988/18) надійшов відзив на позовну заяву, згідно яких відповідач позов не визнає та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись в цілому на те, що згідно ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018 набрало законної сили 27.02.2018 року та не має зворотної дії у часі. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Головне управління діє на підставі Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2.

Так, відповідно до ч. 2 Положення № 28-2 головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 року №2755-УІ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України.

Згідно п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України включаються, зокрема, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року - у частині такого перевищення. Ставка збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розділу XX ПК України.

Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ПК України внесено зміни, які набрали чинності з 01.07.2014 року. Згідно з цими змінами ст. 164 Кодексу доповнено новим пунктом 164.2.19, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, у частині такого перевищення.

Законом України від 28.12.2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до зазначеного підпункту Кодексу внесено нові зміни, що набрали чинності з 01.01.2015 року, згідно з якими оподаткуванню податком підлягали суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищував три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2015 року була установлена у розмірі 1218,00 грн., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 року була установлена у розмірі 1378,00 грн.

Таким чином, якщо сума пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) перевищувала у 2015 році 3654 грн., а у 2016 році - 4134 грн., то частина такого перевищення оподатковувалася військовим збором за ставкою 1,5 % та податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Судом встановлено, що розрахунок та утримання сум податку, що підлягали сплаті до бюджету органами Пенсійного фонду України, проведено з лютого 2015 року (з наступного місяця після прийняття Закону України від 28.12.2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Законом України від 02.06.2016 року №1411-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій», який набрав чинності з 01.07.2016 року, підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України викладено в наступній редакції: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, з суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищувала 13780 грн. на місяць, з 01.07.2016 року підлягав утриманню податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків від бази оподаткування.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як встановлено, судом Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати, набрало законної сили 27.02.2018 року та не має зворотної дії у часі.

Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відтак, до 27.02.2018 року органи Пенсійного фонду повинні були здійснювати свою діяльність у спірних правовідносинах у відповідності до чинного на час здійснення дій законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі № 466/7720/16-а.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10 липня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.