Рішення № 75422114, 20.07.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 р. справа № 814/1044/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О. в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,54046

до відповідача:Військової частини А0224, пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025

про:визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої індексації грошового забезпечення в сумі 11727,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась з позовом до Військової частини А0224 (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р.; стягнути з відповідача невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р. в розмірі 11727,29 грн.; зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем у період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р. протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація.

Відповідач надавав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, з 01.01.2016 р. збільшилось грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок щомісячних премій і в першу чергу в межах бюджетних асигнувань сплачувались грошове забезпечення військовослужбовцям, винагороди за безпосередню участь в АТО чи інших заходах, розрахунки зі звільненими військовослужбовцями, грошова допомога для оздоровлення, відповідач керувався статтею 5 Закону України "Про індексацію доходів населення" та роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Також зазначив, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі роки.

Ухвалою від 27.04.2018 р. відкрито провадження у справі.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач у період з 1992 р. по 18.12.2017 р. проходила військову службу у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини А0224 від 18.12.2017 р. №44-РС, позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "і" п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та відповідно до наказу командира Військової частини А0224 від 18.12.2017 №196, з 18.12.2017 р. позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

При звільненні з військової служби 18.12.2017 р. позивачу не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 18.12.2017 р., про що свідчить довідка про нараховане та виплачене грошове забезпечення від 20.03.2018 р. №216.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на статтю 5 Закону, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з 01.01.2016 вказана норма не містить.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 у справі № К/800/3206/16 (368/1047/15-а).

Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.

Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Також Європейський Суд у справі YVONNE VAN DUYN V. HOME OFFICE (Сase 41/74 VAN DUYN V. HOME OFFICE) зазначив щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань (недофінансування) для уникнення відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, у даному випадку це забезпечення речовим утриманням безкоштовно, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки, а в даному випадку виконання Закону.

Тобто, аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки вони мають рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації за період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р.

Однак, суд не може взяти до уваги розрахунок позивача щодо суми індексації, яка підлягає виплаті, оскільки нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, суд не може підміняти функції інших органів, а тому вимога про стягнення індексації в сумі 11727,29 грн. не підлягає задоволенню.

При цьому, пункт 10 ч. 2 ст. 245 КАС України наділяє суд правом прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Використовуючи таке право, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р.

Щодо вимог про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищезазначену статтю, встановлення судового контролю є правом суду, а не обов'язком, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1021933842.1 від 25.04.2018 р. (а. с. 4) і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54046, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Військової частини А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025, 'ідентифікаційний код 08489704) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 08489704) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 54038, ідентифікаційний код НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р.

3. Зобов'язати Військову частину А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 08489704) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 54038, ідентифікаційний код НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 18.12.2017 р.

4. У задоволенні вимоги про стягнення з Військової частини А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 08489704) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 54038, ідентифікаційний код НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення в сумі 11727,29 грн., відмовити.

5. У задоволенні вимоги про встановлення строку Військовій частині А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 08489704) для подання звіту про виконання судового рішення, відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А0224 (пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025 08489704) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54046, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 352,40 грн.

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз