Рішення № 75422103, 20.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2228/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Представника позивача: ОСОБА_1

Представника відповідача: не з'явився

розглянувши відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, в якому позивач просив суд: 1. визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №8978 від 05 березня 2018 року про відмову у призначенні йому пенсії; 2.зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.12.2017 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначенні йому пенсії на підставі пункту «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим відповідач рішенням №8978 від 05.03.2018 року відмовив ОСОБА_2 у призначенні даного виду пенсії через відсутність у останнього необхідного страхового стажу. При цьому, приймаючи рішення про відмову, Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі не було враховано до страхового стажу періоди, за які позивачем були сплачені внески за договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику сторін.

Разом з тим, під час дослідження матеріалів справи, судом була встановлена необхідність з'ясувати відповідні факти та обставини справи із дослідженням думки та правової позиції сторін, у зв'язку з чим ухвалою від 01.06.2018 року справу було призначено до слухання з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 16.07.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до суду не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі позов не визнає, оскільки ОСОБА_2 договір на участь у добровільному страхуванні був укладений вже після набрання чинності 11.10.2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а тому стаж за період з 01.01.2004 року по 31.05.2010 року не може бути врахований для призначення пенсії позивачу на підставі пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом у справі встановлено наступне.

06.12.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До заяви позивачем були надані наступні документи: копія паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копія трудової книжники, копія диплому, довідка Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» від 24.11.2015 року №344/Д-1043 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, та типовий договір № 01715539100020 від 21.11.2017 року про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №8978 від 05.03.2018 року позивачу було відмовлено в призначенні вищезазначеної пенсії, оскільки згідно наданих ним документів загальний стаж роботи на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» складав 21 рік 1 місяць 15 днів, з них пільгового стажу 13 років 1 місяць та 28 днів (без урахування періоду сплати внесків за договором про добровільну участь) (а.с.10).

Додатково позивачу повідомлено, що період з 01.01.2004 року по 31.05.2010 року не було зараховано до страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування був укладений після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (а.с.10).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши адміністративний позов, відзив Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 22 Закону №1788 передбачено, що пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я.

Згідно ст. 51 цього ж Закону пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Так відповідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону №1788 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають право, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Разом з тим, за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. На час звернення позивача до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (06.12.2017 року) позивачу виповнилось 58 років.

Як вбачається з рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №8978 від 05.03.2018 року загальний стаж роботи ОСОБА_2 склав 21 рік 1 місяць 15 дні, з яких спеціального стажу за вислугу років -13 років 1 місяць 28 днів (без урахування періоду сплати внесків за договором про добровільну участь).

Дані обставини не заперечувались сторонами, а тому суд згідно положень частини 1 ст. 78 КАС України вважає такі обставини встановленими.

Відповідно до п. 1.6. Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.7. Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до п. 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу); 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Згідно з п. 2.4. Порядку до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Відповідно до абз.1 та 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з п. 11 даного порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, при зверненні до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі Жайворонков І.В. надав відповідачу всі необхідні документи для підтвердження наявного в нього необхідного стажу для призначенні пенсії на пільгової умовах.

Разом з тим, відповідачем при прийняті рішення не було враховано наданого позивачем договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки він був укладений після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було внесено зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме доповнено пунктом 2-1, в якому зазначено, що на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

При цьому, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з п.5 ст.10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Судом встановлено, що 21.11.2017 року між ОСОБА_2 та Головним управлінням ДФС в Одеській області було укладено договір №01715539100020 про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (а.с. 20-21), відповідно до п. 3.2. та п. 3.3. якого позивачем було сплачено єдиний внесок за попередній період з 01.01.2004 року по 31.10.2010 року у розмірі 54208,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями звітів про суми добровільних внесків (а.с. 22-29) та листом ГУ ДФС в Одеській області від 07.12.2017 року №11960/9/15-32-13-10-15 (а.с. 30).

В результаті укладення вищезазначеного договору позивач отримав відсутній у нього страховий стаж за період з 01.01.2004 року по 31.10.2010 року, необхідний для призначення пільгової пенсії за вислугу років, а саме 6 років 5 місяців.

Таким чином, на момент звернення позивача до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_2 мав загальний страховий стаж 27 років 6 місяців 15 днів та мав право на призначення пенсії відповідно до п «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з яких 13 років 1 місяць 28 днів стажу за вислугу років.

На підставі вищезазначеного, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років через відсутність необхідного страхового стажу на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», оскільки фактично за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування позивачем були сплачені внески за попередній період з 01.01.2004 року по 31.05.2010 року, а не за будь-який інший період після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Крім того суд зазначає, що пункт 2.1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не регулює спірні правовідносини та підстави призначення пільгових пенсій, а виключно унормовує це питання для осіб, які на день набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі не довело правомірності та обґрунтованості своїх дій при прийнятті рішення №8978 від 05.03.2018 року, а тому позовні вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування, а також зобов'язання відповідача призначити Жайворонкову І.В. пенсію за вислугу років згідно з пунктом «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06 грудня 2017 року підлягає задоволенню.

Разом із цим, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплачувати Жайворонкову І.В. пенсію за вислугу років, оскільки обов'язок вчиняти такі дії у Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі виникне лише після призначення позивачу пенсії, а тому задоволення цієї позовної вимоги ОСОБА_2 в межах адміністративної справи №815/2228/18 буде свідчити про захист судом прав та інтересів позивача на майбутнє.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додана квитанція № 9 від 10.05.2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1409,60 грн.

При цьому позивачем за позовну вимогу про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно з пунктом "д" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06 грудня 2017 року, був сплачений судовий збір як за одну немайнову вимогу.

Враховуючи наявність підстав для задоволення двох позовних вимог ОСОБА_2, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному обсязі з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (65014, АДРЕСА_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 8978 від 05 березня 2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно з пунктом "д" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06 грудня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1409,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 20 липня 2018 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.