Рішення № 75422077, 12.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1177/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради в особі Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про скасування рішення №172 від 20.03.2018 "Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом",-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради в особі Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №172 від 20.03.2018 "Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом" повністю.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вказаним рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради було встановлено тариф на послугу з перевезення пасажирів тролейбусами в розмірі 3,00 грн. за разовий проїзд одного пасажира та затверджена вартість абонентних білетів для громадян на проїзд в тролейбусі у розмірі 180,00 грн. на місяць. Також вирішено рішення виконавчого комітету від 04.10.2016 року №514 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів електротранспортом» вважати таким, що втратило чинність.

Позивач, як громадянин України, мешканець м.Сєвєродонецька та споживач послуг КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», вважає, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради є незаконним та протиправним, оскільки відповідачем взагалі не дотримано процедуру прийняття регуляторного акту згідно вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; в порушення п.3 Розділу 4 Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 25.11.2013 №940, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2013 за №2035/24567, не проведено процедуру публічного обговорення; проект рішення «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом», який був оприлюднений на офіційному сайті Сєвєродонецької міської ради містив іншу інформацію ніж рішення, яке було прийняте, а саме: у проекті рішення тариф на послугу з перевезення пасажирів тролейбусами зазначений в розмірі 4,00 грн. за разовий проїзд одного пасажира і вартість абонентних білетів для громадян на проїзд в тролейбусі у розмірі 240,00 грн. на місяць.

Але рішення було змінено в порушення процедури, а саме вимог п. 5.12 регламенту роботи виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, де зазначено, що у разі необхідності внесення змін до проекту рішення це рішення доопрацьовується заступником міського голови протягом 3-х днів, а потім візується директором департаменту з юридичних питань та контролю міської ради і передається міському голові на підпис. І тільки після підпису міським головою рішення випускається датою засідання виконавчого комітету міської ради.

Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити його вимоги в повному обсязі (а.с.18-21).

Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення, 23.05.2018 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що, на його думку, оскаржуване рішення не відноситься до регуляторного акту, а тому необхідності у дотриманні процедури прийняття регуляторного акту не було необхідності. На підтвердження вказаного посилався на роз'яснення Державної регуляторної служби України, наданих у листі від 25.08.2016, зареєстрованого в Сєвєродонецькій міській раді за вх. №95 01.09.2016.

Також зазначив про те, що згідно листа Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» за № 14-149 від 22.02.2018 р. було прохання підвищити вартість проїзду в тролейбусі до 4 грн. 00 коп. та додані розрахунки, але Виконкомом Сєвєродонецької міської ради було прийнято рішення про встановлення вартості проїзду 3 грн. 00 коп., та надані нові розрахунки. Це свідчить, на думку відповідача, про те, що Виконком Сєвєродонецької міської ради врахував потреби пересічного громадянина і зменшив проїзд в тролейбусі.

Окрім того, вказав, що «Сєвєродонецькі вісті» є офіційним друкованим виданням Сєвєродонецької міської ради. Крім того, вони є балансоутримувачами та виконують роботи по технічному забезпеченню та наповненням контенту офіційного сайту Сєвєродонецької міської ради, тобто займаються оприлюдненням офіційної інформації про діяльність Сєвєродонецької міської ради. Під рубрикою нормативна база оприлюднюються всі рішення, прийняті виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради, розпорядження міського голови.

Для публікації на сайті матеріали до них надходять з відділу внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю. У «Сєвєродонецьких вістях» було оголошення про наміри Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» підвищити вартість проїзду до 4 грн. та вартість абонентного квитку до 240 грн. с 1 квітня 2018 р. Таким чином позивач мав змогу надати свої зауваження та пропозиції стосовно підвищення вартості проїзду у тролейбусі.

Проект рішення Виконкому Сєвєродонецької міської ради «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом» було оприлюднено на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради 15.03.2018 р. Позивач також міг з ним ознайомиться і надати свої зауваження і пропозиції. Оприлюднення оскаржуваного рішення виконкому за № 172 від 20.03.2018 р. «Про встановлення тарифу на послуги з перевезення пасажирів міським електротранспортом» було 20.03.2018 р.

З огляду на викладене, відповідач вважав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.33-34).

18.06.2018 відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що в рішенні за №172 від 20.03.2018 року була допущена описка, а саме посилання на лист Державної регуляторної служби України від 01.09.2010 р. № 95, мався на увазі лист Державної регуляторної служби України за № 95 від 01.09.2016 р. Надалі у судовому засіданні буде надано належним чином завірена копія рішення Сєвєродонецького виконкому про виправлення описки.

На виконання ухвали суду від 02.05.2018 р. також зазначив, що Сєвєродонецька міська рада не має доказів публічного громадського обговорення проекту рішення від 20.03.2018 за № 172 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом».

До Сєвєродонецької міської ради не надходили зауваження та пропозиції до проекту рішення Сєвєродонецького виконкому від 20.03.2018 р. №172.

Аналіз регуляторного впливу, а також звіт про відстеження результативності регуляторного акту-докази їх оприлюднення в офіційному виданні згідно вимог ст. 13 Закону України від 11.09.2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не проводився (а.с.115).

Інші заяви по суті справи до суду по даній справі не надходили.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 після усунення недоліків позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження з особливостями, передбаченими для розгляду окремої категорії адміністративних справ щодо оскарження нормативно-правових актів, передбачених статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України, було призначено підготовче засідання та витребувані від відповідача необхідні документи. Серед іншого було зобов'язано відповідача не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, із зазначенням відомостей про відкриття провадження по даній справі, про вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи (а.с.22-23).

На виконання вимог ухвали суду від 02.05.2018 відповідач 16.05.2018 на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради та в офіційному виданні «Сєвєродонецькі Вісті» розмістив відповідне оголошення, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Сєвєродонецької міської ради від 16.05.2018 та копією газети «Сєвєродонецька Вісті» №21 (6694) від 25.05.2018 (а.с.104).

Враховуючи викладене, згідно ч.7 ст.264 КАС України всі заінтересовані особи вважаються належним чином повідомленими про судовий розгляд справи.

За таких обставин у суду не було необхідності в залученні до участі у справі в якості третіх осіб Державної регуляторної служби України та Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління».

Ухвалою суду від 13.06.2018 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів у зв'язку з виконанням не в повному обсязі відповідачем вимог ухвали від 02.05.2018 в частині надання витребуваних документів (а.с.106).

Ухвалою суду від 04.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2018 (а.с.120).

В судове засідання прибули позивач та його представник.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом як шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу (п.1 ч.3 ст.124 КАС України), так і шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (п.2 ч.3 ст.124 КАС України). Обидва повідомлення отримані відповідачем завчасно за 5 днів до засідання, що підтверджуються матеріалами справи (а.с.124,128,129,130). Жодних заяв з приводу поважності причин неявки в судове засідання призначене на 12.07.2018 відповідачем суду не подавалось. Таким чином, підстав для відкладення судового засідання згідно вимог ст.205 КАС України у суду не було.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено і це не оскаржується сторонами, що 04.10.2016 рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №514 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом» було встановлено тариф на послугу з перевезення пасажирів тролейбусами в розмірі 2,00грн. за разовий проїзд одного пасажира та затверджено вартість абонементних білетів для громадян на проїзд в тролейбусі у розмірі 120,00грн. на місяць (а.с.58).

22.02.2018 за №14-149 начальником КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» був направлений лист, зареєстрований в Сєвєродонецькій міській раді 01.03.2018 за вх.№1316/19, в якому було зазначено прохання підвищити вартість проїзду в тролейбусі з 2,00грн. до 4,00грн. за одну поїздку, про що були надані відповідні розрахунки (а.с.61).

Вказане звернення було розглянуто на засіданні Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради 20.03.2018 і прийнято рішення №172 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом» (а.с.94-100).

Даним рішенням, що є предметом оскарження по справі, виконавчий комітет встановив тариф на послугу з перевезення пасажирів тролейбусами в розмірі 3,00грн. за разовий проїзд одного пасажира; затверджено вартість абонементних білетів для громадян на проїзд в тролейбусі у розмірі 180грн. на місяць. Також в рішенні зазначено, що воно набуває чинності з 01.04.2018, а рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 04.10.2016 №514 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом» вважати таким, що втратило чинність (а.с.57).

При цьому, в газеті «Сєвєродонецькі вісті» №10 (6682) від 09.03.2018 на 8 сторінці було опубліковано про наміри Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» підвищити вартість проїзду з 01.04.2018 до 4,00грн. разовий білет та до 240грн. вартість абонементного білета на 1 людину; проект рішення виконкому «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом» був оприлюднений на офіційному веб-сайті міської ради 15.03.2018; рішення №172 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом» оприлюднено на офіційному веб-сайті 20.03.2018 та 23.03.2018 в газеті «Сєвєродонецькі вісті» №12 (6684) на 4 сторінці (а.с.60,83,102,104).

Одним з доводів протиправності оскаржуваного рішення, позивач зазначає про віднесення його до регуляторного акту. Відповідач вважає, що рішення не відноситься до таких актів, у зв'язку з чим не було необхідності до дотриманні процедури щодо прийняття регуляторних актів.

Отже, визначальним для вирішення справи по суті є визначення чи відноситься оскаржуване рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради до категорії регуляторних актів і якщо відносяться, то чи дотримана передбачена законом процедура прийняття.

Так, статтею 1 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV) визначено, що регуляторний акт це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

- регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Надаючи правовий аналіз зазначеній нормі, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення за своєю правовою природою є регуляторним актом, яким змінені норми права, оскільки він розрахований на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, з метою встановлення тарифів на перевезення населення у м.Сєвєродонецьку.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на лист Державної регуляторної служби України від 25.08.2016, зареєстрований за вхідним №95 01.09.2016, як на належний та допустимий доказ, оскільки роз'яснення, які надані в ньому стосуються іншого звернення Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» від 21.07.2016 №14-465 та іншого проекту рішення Сєвєродонецької міської ради (а.с.114). Крім того, будь-які листи Державної регуляторної служби України мають лише роз'яснювальний характер і не є нормативно-правовим актом, яким слід керуватися органам місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень.

З огляду на висновок про належність оскаржуваного у цій справі рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради до категорії регуляторних актів, суд дійшов, як наслідок, і до висновку про грубе порушення відповідачем процедури прийняття регуляторних актів з наступних підстав.

Так, статтею 6 Закону № 1160-IV передбачено, що громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право:

- подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;

- у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;

- подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;

- бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;

- самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;

- одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Процедура розробки, прийняття та введення в дію актів, віднесених до категорії регуляторних внормована наступними нормами Закону № 1160-IV.

Стаття 7 Закону № 1160-IV вказує, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Крім того, статтею 8 Закону № 1160-IV внормовано, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:

визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;

обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;

визначити цілі державного регулювання;

визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;

обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;

обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;

визначити показники результативності регуляторного акта;

визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 13 Закону № 1160-IV, план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

Статтею 9 Закону 1160-IV передбачено строки та спосіб оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій:

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

стислий виклад змісту проекту;

поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону);

інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;

інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Статтею 36 Закону № 1160-IV визначено умови, за яких забороняється прийняття регуляторного акту: регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

відсутній аналіз регуляторного впливу;

проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Так, ухвалою від 02.05.2018 року суд зобов'язував відповідача надати відповідні докази, пов'язані з процедурою прийняття регуляторного акту (а.с.22).

На її виконання Сєвєродонецька міська рада надала письмові пояснення в яких зазначила, що не має доказів публічного громадського обговорення проекту рішення від 20.03.2018 р. за № 172 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом». До Сєвєродонецької міської ради не надходили зауваження та пропозиції до проекту рішення Сєвєродонецького виконкому від 20.03.2018 р. №172.

Аналіз регуляторного впливу, а також звіт про відстеження результативності регуляторного акту-докази їх оприлюднення в офіційному виданні згідно вимог ст. 13 Закону України від 11.09.2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, не проводився (а.с.115).

Крім того, на виконання протокольної ухвали суду від 23.05.2018, відповідач надав суду копії рішення №2087 від 11.12.2017 Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання тридцять шостої (позачергової) сесії «Про затвердження Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Сєвєродонецькою міською радою на 2018 рік» та додаток 1 до вказаного рішення - План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Сєвєродонецькою міською радою на 2018 рік (а.с.91,92-93).

Питання щодо затвердження тарифів на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Сєвєродонецькою міською радою на 2018 рік включено не було. Доказів того, що з цього приводу були внесені зміни в План діяльності згідно вимог діючого законодавства, відповідач суду не надав.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, та вказані норми права, суд вказує, що відповідачем у встановлений Законом спосіб не вчинено ані включення проектів оскаржуваних актів до плану регуляторної діяльності, ані повідомлення про оприлюднення проекту регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, ані відповідного аналізу регуляторного впливу; не проведено належним чином їх обговорення. Вказане має наслідком порушення принципу прозорості та врахування громадської думки та тягне порушення прав як позивача, так і інших громадян - мешканців м.Сєвєродонецька.

Крім того, суд зауважує, що не проведення процедури публічного обговорення підвищення тарифів є також порушенням п.4 Розділу 4 Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 25.11.2013 №940, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2013 за №2035/24567.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення №172 від 20.03.2018 року " Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом", діяв не на підставах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому Законом, порушуючи при цьому вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення покладено на відповідача, який, у даному випадку, не довів суду правомірність винесеного рішення.

Предметом даної справи є протиправність та нечинність рішень відповідача, які мають характер нормативно-правових актів. Тому справа розглядалася з особливостями розгляду адміністративних справ відповідної категорії, що встановлені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 9 цієї статті, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Керуючись даною нормою, суд визнає протиправним та нечинним повністю рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №172 від 20.03.2018 року «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом".

Не дивлячись на те, що позивач просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з обранням належного способу захисту порушених прав позивача згідно п.1 ч.1 ст.5 та ч.9 ст.264 КАС України.

Висновок суду про наявність у оскаржуваного рішення ознак регуляторного акту також відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.01.2018 року у справі (К/9901/1428/18) №490/2099/15-а, яка, в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для врахування судом.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачено судовий збір і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, сплачена позивачем, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 704,80грн. (а.с.2).

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що згідно ч.ч.1,2 ст.265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акт протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Керуючись статтями 2,5,77,90,139,241-245, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради в особі Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про скасування рішення №172 від 20.03.2018 "Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом" задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним повністю рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №172 від 20.03.2018 "Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса проживання: 93400, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ: 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, буд.32) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 20.07.2018.

Суддя Н.М. Басова