Рішення № 75421803, 18.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2018 року о/об 09 год. 03 хв.Справа № 808/2447/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, м.Запоріжжя, вул.Карпенка-Карого, буд.25-А; ідентифікаційний код 41248959)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Шевченківське ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 за період з 08.09.2016 по день фактичної виплати пенсії, а саме по лютий 2018 року; 2) зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 за період з 08.09.2016 по день фактичної виплати пенсії, а саме по лютий 2018 року у розмірі 7295 грн. 93 коп.

Позивач у позові зазначив, що Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На виконання вказаної постанови суду відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, в результаті якого нараховано доплату у розмірі 60183,90 грн. за період з 08.09.2016 по 01.03.2018. У лютому 2018 року позивачу фактично виплачено заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 60183,90 грн., що підтверджується довідкою від 11.05.2018 за №2166. Таким чином, позивач починаючи з 08.09.2016 не у повному обсязі отримував свою пенсію, а тому має, на його думку, право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. У травні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 за період з 08.09.2016 по день фактичної виплати пенсії, а саме по лютий 2018 року. Відповідач 04.06.2018 своїм листом №2801/С-1 відмовив позивачу у здійсненні розрахунку та виплати такої компенсації. Посилаючись на приписи ст.ст.1-3, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України №159, позивач наполягає, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Відповідач у лютому 2018р. виплатив позивачу заборгованість з виплати пенсії за період з 08.09.2016 по 01.03.2018 у загальному розмірі 60183,90 грн. З урахуванням встановленого індексу інфляції та з урахуванням методики розрахунку суми компенсації втрати частини пенсії за несвоєчасну виплату пенсії позивачем проведено розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 за період з 08.09.2016 по день фактичної виплати пенсії, а саме по лютий 2018 року. Загальна сума компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 08.09.2016 по лютий 2018 року склала 7295,93 грн.

Позивач позов підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 відповідача зобов'язано: зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991; призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 08.09.2016. На виконання вищезазначеної постанови відповідачем призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 08.09.2016 та зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991 за Списком №1, що підтверджується копією Розпорядження №17 від 17.01.2018. Відповідно до копії протоколу від 18.01.2018 позивачу нараховано та здійснено доплату у розмірі 56784,78 грн. за період з 08.09.2016 по 31.01.2018, разом з основним розміром пенсії, який склав 3399,12 грн., у загальному розмірі 60183,90 грн. Таким чином, позивач у лютому місяці 2018 року отримав доплату згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17. Призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991 за Списком №1 та доплата, починаючи з 08.09.2016, відповідачем була здійснена своєчасно після отримання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 та виконана в повному обсязі. Тому враховуючи, що позивачу було виплачено доплату повністю, починаючи з 08.09.2016 на нього ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджується, оскільки дана норма закону передбачає саме нараховані суми пенсії, а не виплачені, тобто якби відповідач нарахував доплату позивачеві та не виплатив, в такому випадку, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право позивача було б порушено. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Звідси, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Відповідачем не було порушено встановлених строків виплати доплати позивачу, оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 була виконана негайно, про що свідчить отримання позивачем коштів. Позивачу відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 виплачено кошти у сумі 60183,90 грн. Оскільки було підтверджено факт виплати позивачеві коштів та дана виплата має разовий характер, то в такому випадку це суперечить Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», а тому, на думку відповідача, положення вищезазначених нормативно-правових актів на позивача не розповсюджується.

Відповідач заперечував проти позову.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

У Листі Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя (вих.№2801/С-1 від 04.06.2018) на адресу позивача зазначено наступне: «… Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 об'єднане управління було зобов'язано зарахувати до Вашого пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991; призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08.09.2016. На виконання зазначеної постанови, управлінням було призначено Вам пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 08.09.2016 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991. Доплату у розмірі 60183,90 грн. за період з 08.09.2016 по 31.01.2018 Ви отримали у лютому 2018 року, разом з основним розміром пенсії, який склав 3399,12 грн. Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 … Отже, діючим законодавством чітко встановлені умови для виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до ст.46 Закону №1058: 1) суми пенсії повинні бути нараховані, для виплати компенсації та не виплачені: 2) не отриманні з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Як вбачається з матеріального змісту зазначеного, нормі ч.2 ст.46 Закону №1058-IV кореспондує наявність безпосередньої вини в діях Пенсійного фонду, що спричинило невчасну виплату сум пенсії. Проте, як було викладено вище, своєчасна сплата суми відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 виконано повністю, що, в свою чергу, виключає наявність вини об'єднаного управління та відповідно застосування ч.2 ст.46 Закону №1058-IV. Зазначаємо, що призначення та виплата Вам пенсії були проведені об'єднаним управлінням своєчасно після отримання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, тобто після фактичного набуття Вами права на пенсію, внаслідок чого затримки нарахування та виплати пенсії з вини територіального органу Пенсійного фонду України, не було. … Суми перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Враховуючи все вищезазначене, підстави для нарахування Вам компенсації втрати частини доходів відсутні. …».

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 (яка 08.12.2017 набрала законної сили) - визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №156 від 06.12.2016; зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991; зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08 вересня 2016 року.

Також, у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 зазначено: «… що період роботи ОСОБА_1 з 01.07.1988 по 31.12.1991 на посаді слюсар-ремонтник має зараховуватися до пільгового стажу за списком №1, адже ані характер роботи, яку виконував позивач у спірний період, ані назва посади після 01.01.1992 не змінилися, на момент набуття права на пенсію вказана посада була віднесена до списку №1 виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 01.07.1988 по 31.12.1991, а тому позов підлягає задоволенню. …».

Вказані факти є доведеними і додаткового підтвердження не потребують.

Звідси, на момент звернення 08.09.2016 ОСОБА_1 до Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 він пенсію - не отримував. Рішенням Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя №156 від 06.12.2016 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17 відповідачем призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ч.1ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 08.09.2016 (тобто, дати звернення для оформлення пенсії) та зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.07.1988 по 31.12.1991 за Списком №1, що підтверджується копією Розпорядження №17 від 17.01.2018.

Відповідно до Протоколу від 18.01.2018 позивачу нараховано та здійснено доплату у розмірі 56784,78 грн. за період з 08.09.2016 по 31.01.2018, разом з основним розміром пенсії, який склав 3399,12 грн., а загалом нараховано до виплати - 60183,90 грн.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги, що згідно з ч.1 ст.46 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Судом взято до уваги, що за період з 08.09.2016 по лютий 2018 року (за який позивач вважає необхідним здійснення компенсації) пенсія йому не була нарахована.

Нарахування пенсії позивачу здійснено Розпорядженням №17 лише 17.01.2018 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі №336/1616/17.

Не нарахування позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 08.09.2016 обумовлено наявністю спору про право на таку пенсію, який і був вирішений Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 08.12.2017 у справі №336/1616/17. Об'єктивних підстав для призначення та нарахування такої пенсій до вирішення спору про право у Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя не було.

Як передбачено ст.2 Закону України №2050-III від 19.10.2000 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (на застосування якого наполягає позивач) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У п.2 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України №159, зазначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Позивачем не доведено наявність вини у діях відповідача, як то зазначено у ч.2 ст.46 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладеного суд погоджується з думкою відповідача про те, що якщо позивачу була б призначена та нарахована пенсія з 08.09.2016 по лютий 2018 року, то вона підлягала б компенсації через затримку її виплати. Оскільки така пенсія взагалі не була нарахована, то і підстав для її виплати були відсутні. Через це підстави для визначення компенсації ОСОБА_1 недоотриманих доходів є не доведеними, а, отже, задоволенню не підлягають.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 18.07.2018.

Суддя О.О. Прасов