Рішення № 75421635, 17.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/368/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

учасники справи не з'явилися,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03 листопада 2017 року, з вимогами про демонтаж самовільно збудованої цегляної перегородки, що встановлена в 2017 році та відновлення попереднього стану згідно Технічного паспорта інвентаризаційної справи №1622, реєстр №5466 кн.26 від 27.10.2015.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що припис не відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідачем під час проведення перевірки взято до уваги наявність у позивача дозволу на проведення будівельних робіт, та не враховано те, що пунктами 8 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що дозволи на використання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі. У судове засідання 17.07.2018 року учасники справи не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.а.с. 100-101). 06.06.2018 року позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідач уповноваженого представника не направив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 23 жовтня по 03 листопада 2017 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю" головним спеціалістом відділу ДАБК Цап Іштваном Іштвановичем та головним спеціалістом Келемен Ігорем Ігоровичем була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у приміщенні квартири, за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачу, з метою перевірки виконання вимог припису від 22 серпня 2017 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 105 від 03 листопада 2017 року та припис від 03.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що позивач не виконала вимоги припису від 22.08.2017 року, а саме: містобудівні умови та обмеження відсутні; повідомлення про початок виконання будівельних робіт не зареєстровано. З метою усунення виявлених порушень зобов'язано позивача:

1. Демонтувати самовільно збудовану цегляну перегородку встановлену в 2017 році;

2. Відновити попередній стан згідно Технічного паспорта інвентаризаційна справа №1622, реєстраційний № 5466 кн. 26

Про виконання вказаного припису позивача зобов'язано повідомити до 01 травня 2018 року.

Постановою Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 73 від 09 листопада 2017 року визнано гр. ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абзацом 1 статті 18842 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КУпАП, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі Постанова № 553) ДБН України та іншими підзаконними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011, № 3038-VI (зі змінами та доповненнями), котрий спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038).

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553).

Відповідно до абз. 1 п. 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до абз. 1 п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 553).

Відповідно до п. 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складається виключно у випадку виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що 22.08.2017 року відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради видано позивачу припис з вимогою усунення виявлених порушень. Проте вказаний припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 серпня 2017 року згідно рішення суду у справі №807/146/18 від 23 квітня 2018 року визнано протиправним та скасовано. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили. Отже, протиправність дій відповідача щодо винесення припису від 22.08.2017 року встановлення рішенням суду яке набрало законної сили.

Оскаржуваний позивачем припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.11.2017 видано за результатами невиконання вимог припису від 22.08.2017 року.

Оскільки припис Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.08.2017 року скасований рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №807/146/18 від 23 квітня 2018 року яке набрало законної сили, відтак, вимоги вказаного припису є протиправними та, відповідно, у позивача відсутній обов'язок щодо виконання такого.

Оскільки припис від 03.11.2017 року винесено за результатами невиконання вимог припису від 22.08.2017 року який є скасованим згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №807/146/18 від 23 квітня 2018 року та яке набрало законної сили, то відповідно повторної підстави на винесення припису у відповідача не було.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності винесення припису від 03 листопада 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема відзиву на позов відповідачем не подано.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідачем позовні вимоги визнано та такі слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. У зв'язку із задоволенням позову необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 04053699) про визнання неправомірним та скасування припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03 листопада 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 04053699) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 19.07.2018 року.

СуддяЮ.Ю. Дору