Рішення № 75421618, 19.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2784/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

визнати протиправною відмову Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21.03.2018 № 785/03.2 у проведенні перерахунку пенсії державного службовця з 01.03.2018;

зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії державного службовця з 01.03.2018, виходячи з розміру заробітної плати працюючого начальника управління ПФУ, яка складає 10960 грн., та призначити йому пенсію в розмірі 86% від вказаного заробітку в сумі 9425,60 грн..

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 30.01.1997 по 20.01.2004 займав посаду начальника УПФУ в Баранівському районі. З 20.01.2004 перебуває на пенсії як державний службовець. 26.02.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки на даний час станом на 01.03.2018 його зарплата, як би він працював начальником УПФУ, складала б 10960 грн., у зв'язку з чим просив провести перерахунок пенсії.

21.03.2018 від відповідача отримав відмову в проведенні такого перерахунку з тих підстав, що начебто, згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено перерахунку пенсії, призначених згідно з чинним законодавством.

Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, яка діяла на час призначення йому пенсії, передбачала перерахунок призначеної раніше пенсії у випадках, коли підвищувалася заробітна плата працюючим на відповідній посаді. Таким чином, вважає порушеним своє право на перерахунок пенсії.

Ухвалою від 18.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду на 19.07.2018 о 11:00.

Позивач в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача до суду прибув, проти позову заперечив, подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Також згідно поданого відзиву відповідач проти позову заперечує та вважає свої дії правомірними. Зокрема пояснив, що ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Проте, згідно Закону України від 28.12.2014 № 76-УІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ було викладено в новій редакції, а саме: умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, на підставі постанови КМУ від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" втратила чинність постанова КМУ від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії".

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-УІІ "Про державну службу", нормами якого не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІІ передбачено право державних службовців лише на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Таким чином, з початку застосування постанови № 622 та у зв"язку з набранням чинності Законом № 889-УІІ, який інакше регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, які призначені за ст.37 Закону № 3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців. Тому відповідач просить в позові відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 20.01.2004 перебуває на обліку в Новоград-Волинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію як державний службовець в розмірі 3377,82 грн. Загальний стаж роботи позивача складає 46 років, з яких 16 років 9 місяців та 16 днів стаж державного службовця, в тому числі, в період з 30.01.1997 по 20.01.2004 на посаді начальника Управління УПФУ в Баранівському районі. Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача та довідкою Новоград-Волинського ОУПФУ в Житомирській області від 07.05.2018 № 1101/03.2 (а.с. 8-12).

26.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки на даний час станом на 01.03.2018 його зарплата, як би він працював начальником УПФУ, складала б 10960 грн., у зв'язку з чим просив провести перерахунок пенсії.

На вказану заяву від відповідача отримав лист № 785/03.2 від 21.03.2018, яким відмовлено в проведенні такого перерахунку з тих підстав, що згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-УІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям.

Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).

Частина 1 ст. 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі-Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, за правилами п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).

З 01.05.2016 постанова КМУ № 865 втратила чинність згідно постанови КМУ №622 від 14.09.2016.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а п. 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Отже, з 1 грудня 2015 року по 1 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст.37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України "Про державну службу" №889-VIII.

З 01.05.2016 Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 набув чинності, а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).

Натомість, у ст. 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання позивача на порушення ст. 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ані Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані ст. 90 Закону №889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії").

У рішенні від 03 червня 2014 року у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України № 43331/12, Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

У цьому рішенні Суд також вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши КМУ право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з 01 грудня 2015 року, початку застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1013, якою п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а її п. 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 07.11.2017 у справі №398/4332/16 та у постанові КАС Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 642/4877/17.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність спірної відмови, з огляду на що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 9, 77, 90, 243-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11708, Житомирська обл., м.Новогра-Волинський, вул.Єрьоменка, 16, код ЄДРПОУ 37808338) про визнання протиправною відмову, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Капинос