
Номер провадження: 22-ц/785/4899/18
Номер справи місцевого суду: 522/12606/17
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.
Доповідач Цюра Т. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,
За участю секретаря: Лопотан В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року про задоволення подання головного державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заборону виїзду за межі України ОСОБА_2,-
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року подання головного державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заборону виїзду за межі України ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 520/9975/16-ц виданий 27.02.2017 р. про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 220579,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року та відмовити державному виконавцю у задоволенні подання про тимчасове обмеження виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3.
У відзиві на апеляційну скаргу, КС «Авіаційних робітників МОУ», посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали суду, просить суд постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року без змін (а.с. 41).
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду, зазначеним вимогам відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 520/9975/16-ц, районний суд виходив з того, що боржник має заборгованість щодо виконання зобов'язань, а тому подання головного державного виконавця є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Так, судом достовірно встановлено, що на виконанні Приморського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області знаходиться виконавче провадження 53584848 з виконання виконавчого листа № 520/9975/16-ц виданого 27.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 220579,00 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої на запити, майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Матеріалами справи також встановлено, що державним виконавцем 17.03.2017 року на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавчої служби для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з'явилася, про причини неявки не повідомила виконавця.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон) передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України ( в редакції 2003 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно до "Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" ВСУ від 01.02.2013 року про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України ( в редакції 2003 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
З врахуванням наведеного, при вирішенні питання про тимчасове обмеження вказаного конституційного права державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Таким чином, враховуючи, що рішення про стягнення заборгованості до теперішнього часу ОСОБА_2 не виконано та боржник ухиляється від його виконання, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження у зв'язку із тим, що була знята з обліку за місцем її реєстрації, а саме з: АДРЕСА_2 ще з 25.05.2014 року, апеляційний суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Так, згідно копії паспорту України (а.с.10-11) ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4. Відмітка про зняття з реєстрації місця проживання відсутня (а.с. 11 зворот).
Окрім того, в заяві про видачу копії судового рішення по справі від 04.04.2018 року ОСОБА_2 зазначила саме вищевказану адресу - АДРЕСА_2, що доводить що ОСОБА_2 вважає дану адресу місцем свого проживання та доводить обізнаність останньої про її боргові зобовязання.
Таким чином, доводи подання та висновки суду про те, що боржник фактично ухиляється від виконання судового рішення, обґрунтовані. Суд першої інстанції мав достатні підстави для задоволення подання державного виконавця.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга боржника є необґрунтованою та не спростовує законності ухвали суду першої інстанції, яким правильно застосовано закон при вирішенні подання державного виконавця.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 рокупро задоволення подання головного державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заборону виїзду за межі України ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 16.07.2018 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Л.А. Гірняк
С.М. Сегеда
Судове рішення № 75421253, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 06.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/12606/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: