Постанова № 75421120, 12.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/506/2018(м)

263/16117/17

Категорія 57 Головуючий у 1-й інстанції Ковтуненко В.О.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, ухваленого 17 травня 2018 року в місті Маріуполі, у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ККП «Маріупольтепломережа» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування заподіяної шкоди.

Позов мотивовано тим, що він, як власник квартири АДРЕСА_1 та інші мешканці четвертого під'їзду цього будинку з червня 2015 року припинили користуватися послугами гарячого водопостачання, у зв'язку із значним подорожчанням тарифів та через відсутність циркуляційної лінії. Неодноразові звернення до ЖЕКу та інспекції тепломережі з питаннями відновлення циркуляційної лінії подачі гарячої води позитивних результатів не дали. Вважає, що з вини відповідача порушені його права, передбачені п.п.17 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.19 договору від 06 серпня 2012 року, укладеного з відповідачем, на належну якість надання послуг гарячого водопостачання. В наслідок чого позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка виражена у неможливості використання сум субсидії за період 2015-2016 років наданої на послугу подачі гарячої води у розмірі 467 грн. 90 коп. та послуги централізованого опалення у розмірі 59 грн. 61коп., а усього 527 грн. 51 коп., яку відповідач повинен відшкодувати. З червня 2015 року, ризикуючи отримати опіки гарячою водою, позивач, літня людина, змушений підігрівати воду у каструлях, що тягне душевні страждання. Крім моральної шкоди позивач несе додаткові витрати за газопостачання на підігрів води.

Згідно п.19 договору про надання послуг, виконавець несе відповідальність за ненадання або надання неналежної якості послуг, що спричинило збитки, шляхом їх відшкодування, а протоколом розбіжностей до цього договору визначено, що моральна шкода та пеня підлягають відшкодуванню в розмірі 3% за кожен день прострочення вартості ненаданих послуг.

Звернення від 06 листопада 2017 року про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено відповідачем без задоволення.

Просив суд визнати бездіяльність ККП «Маріупольтепломережа» щодо своєчасної установки циркуляційної лінії подачі гарячої води у будинку АДРЕСА_1 неправомірними; стягнути з ККП «Маріупольтепломережа» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 2991 грн. 87 коп., моральну шкоду у розмірі 2980 грн., а всього у розмірі 5971 грн. 87 коп.; зобов'язати ККП «Маріупольтепломережа» терміново встановити циркуляційну лінію подачі гарячої води у будинку АДРЕСА_1.

Додатково просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з веденням справи у розмірі 4000 грн. обґрунтовуючи тим, що складав позов до суду про захист прав споживачів, збирав докази (в тому числі копіювання), складав відповіді на відзив, приймав участь у судових засіданнях, поніс витрати на відправку відповідачу заяв, відповідей, відзиву, витратив особистий час.

У запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що між ККП «Маріупольтепломережа» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до умов якого підприємство взяло на себе зобов'язання надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги. Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві - у багатоквартирному будинку це зовнішня стіна будинку, або перший колодязь перед будинком. За рівномірний розподіл теплової енергії всередині будинку та забезпечення санітарних норм відповідає балансоутримувач (обслуговуюча організація), що закріплено п.5.1 договору на відпуск теплової енергії №119/1 від 02 грудня 2012 року.

Підтвердженням того, що послуга ККП «Маріупольтепломережа» щодо подачі опалення та гарячого водопостачання на будинок АДРЕСА_1 була надана вчасно та належної якості є акти від 24 жовтня 2017 року та 02 листопада 2017 року. Також, 16 березня 2017 року теплової інспекцією спільно з житловою організацією ККП «КК Західна» було проведено обстеження гарячого водопостачання будинку. Встановлено, що параметри на вводі в будинок відповідають нормативним.

У багатоповерхових будинках для зменшення охолодження води в трубах і підтримки рівномірної температури в системі протягом доби застосовують розвідний трубопровід з циркуляційної мережею. Згідно технічного паспорту будинку, система циркуляційного трубопроводу гарячого водопостачання проходила по трубах, передбачених для сушки рушників. У зв'язку з тим, що в деяких квартирах власники самовільно демонтували трубопровід для сушки рушників - система циркуляційного трубопроводу перестала функціонувати. Загальні будинкові мережі тепло- та водопостачання всередині будинку, знаходяться в управлінні, утриманні та використанні балансоутримувача. На даний час керівництвом Маріупольської міської ради не прийнято рішення про подачу гарячого водопостачання й відновлення циркуляційного трубопроводу, матеріали на відновлення циркуляційного трубопроводу за адресою АДРЕСА_1 не закладені в план закупівель на 2018 рік.

Подача гарячого водопостачання на будинок позивача здійснюється від ЦТП №102 (автоматизовано). ЦТП №102 введено в автоматичний режим з відсутністю персоналу. Управління ЦТП №102 призначено для автоматичного контролю і підтримання оптимальної температури та тиску в трубопроводах гарячого водопостачання. Технологічна система відслідковує і регулює температуру теплоносія в автоматичному режимі, здійснює автоматичне управління центральним тепловим пунктом, виключаючи людський фактор та дозволяє здійснення контролю роботи ЦТП віддалено з диспетчерського пункту. Температура теплоносія на вході в ЦТП відповідає стандартам і встановлюється не нижче 65 град. Для підтримання температури гарячої води у споживача згідно нормам -55 град. Температурні датчики монтуються згідно паспорту і технічних умов тепломіра. За адресою позивача встановлений та опломбований лічильник гарячого водопостачання, згідно з показниками якого та відповідних рахунків, в яких відсутня кількість спожитої гарячої води - позивач ОСОБА_2 гарячу воду не споживає.

Між ККП «Маріупольтепломережа», як виконавцем послуг з теплопостачання, та споживачами цих послуг, на підставі відповідного типового договору, діють цивільні правовідносини. З огляду на це, складання протоколу розбіжностей до договору про надання послуг з теплопостачання, на які посилався позивач, не має правових підстав. Адже, складання відповідного протоколу розбіжностей до договору передбачено Господарським кодексом України, тобто за наявності між суб'єктами господарських договірних відносин.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, відповідач вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно зі ст.4, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» моральна шкода відшкодовується у разі заподіяння її небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Укладеним між сторонами договором відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд виходив з того, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не дослідження доказів, просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що даний предмет спору є малозначним і суд повинен був розглядати справу у спрощеному порядку без повідомлення сторін та постановити судове рішення за наявними матеріалами у справі. Проте, суд відклав розгляд справи та запропонував відповідачу надати інші документи, що свідчить про зацікавленість суду відносно відповідача.

Ставить на увагу, що відповідачем порушуються пункти 17, 19 договору на поставку гарячої води, укладеного між сторонами 06 серпня 2012 року, стосовно не надання належних послуг, у зв'язку з відсутністю циркуляції подачі гарячої води. Про це свідчать акти перевірок від 17 листопада 2016 року, 26 грудня 2017 року, 24 жовтня 2017 року, 02 листопада 2017 року, та не заперечується відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу ККП «Маріупольтепломережа» вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, судом першої інстанції було з'ясовано усі обставини справи, надано правову оцінку доказам та зазначено норми закону, якими суд керувався при винесені рішення. Просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно п.8, п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільно-процесуального кодексу України, в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ, до утворення апеляційних суддів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої і апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Донецької області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, що ухвалив рішення, в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ.

Позивач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в апеляційній скарзі заявляв клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Партакела Ю.Ф. надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після 06 серпня 2018 року у зв'язку із знаходженням його у відпустці.

Виходячи з вимог ст.371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та відсутності клопотання про його продовження, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в апеляційні скарзі, з таких мотивів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відносини з приводу постачання фізичним особам теплової енергії регулюються нормами ст.714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 травня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Тулаіновою І.М.

06 серпня 2012 року між ККП «Маріупольтепломережа» та ОСОБА_2 укладено договір №15746 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до якого підприємство взяло на себе зобов'язання надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктом 20 договору передбачені точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві - у багатоквартирному будинку це зовнішня стіна будинку, або перший колодязь перед будинком.

За рівномірний розподіл теплової енергії всередині будинку та забезпечення санітарних норм відповідає балансоутримувач (обслуговуюча організація), що закріплено п.5.1 Договору на відпуск теплової енергії №119/1 від 02 грудня 2012 року, укладеного між ККП «Маріупольтепломережа» та ККП «КК «Західна».

Згідно «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку і його технічного оснащення. Внутрішні будинкові мережі централізованого опалювання і гарячого водопостачання відносяться до інженерного (технічного) устаткування житлового будинку, є його невід'ємною частиною і належать жителям на праві загальної спільної власності, якщо вона обслуговує більше за одну квартиру.

Пунктами 33 та 37 Правил передбачено, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені у договорі.

За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем та представником виконавця. Акт-претензія є підставою для проведення перерахунку розміру плати за наданні послуги.

02 жовтня 2012 року ККП «Маріупольтемпломережа» в особі «Енергопостачальна організація» уклала договір №119/1 із ККП «КК «Західна» про забезпечення житлового фонду тепловою енергією та гарячого водопостачання.

Згідно акту на включення центрального опалення, складеного комісією ККП «Маріупольтепломережа», 24 жовтня 2017 року включено опалення у житлових будинках за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4.

Згідно акту №2-2317 від 02 листопада 2017 року, складеного комісією ККП «Маріупольтепломережа», 01 листопада 2017 року за адресами, які відносяться до ЦТП - 18, 97, 98, 101, 102, 103, включена гаряча вода.

Обстеження гарячого водопостачання в квартирі позивача проводилось тепловою інспекцією спільно з житловою організацією ККП «КК «Західна». Так, відповідно до акту від 17 листопада 2016 року, складеного контролером теплової інспекції ОСОБА_5, у споживача ОСОБА_2 (квартира №122 4-й поверх будинку АДРЕСА_1) температура гарячої води у точці забору складає 22 градуси, прилад в квартирі мається та відповідає нормам. Порушень в квартирі не має.

Згідно актів від 16 березня 2017 року та 26 грудня 2017 року, складених контролером теплової інспекції ОСОБА_5 щодо перевірки роботи системи гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_1, споживач від обстеження відмовився, доступ не надав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №300 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Зокрема, п.15 «Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язанні щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з у рахуванням розміру призначеної субсидії (крім випадків нарахування плати за послугу з центрального опалення при відсутності приладів обліку теплової енергії з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря відповідно до п. 40-48 Правил, коли одержувач субсидії повинен щомісяця платити за централізоване опалення обов'язкову частку платежу).

Після закінчення опалюваного сезону невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- і електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електроенергії для індивідуального опалення) повертається підприємством - виробником/виконавцем такої послуги в бюджет в повному обсязі на підставі акту розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії.

За опалюваний сезон 2016-2017 років витрат гарячої води по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 не було, у зв'язку з цим, після закінчення опалювального сезону було виконано перерахунок по гарячій воді і сума 467 грн. 90 коп. повернута до бюджету держави, як не використана субсидія.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У цьому контексті вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина 3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України зазначають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки останнім не було надано доказів на підтвердження того, що саме з вини ККП «Маріупольтепломережа» знаходиться у неробочому стані циркуляційний трубопровід системи гарячого водопостачання будинку АДРЕСА_1, і як наслідок, заподіяння матеріальної та моральної шкоди.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог стало підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303-А, п.29 (рішення ЄСПЛ «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, п.23). Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 липня 2018 року.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

Є.Є.Мальцева