Рішення № 75420747, 18.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4090/18

Провадження № 2/520/4321/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна,

за участі: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, представника третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради - Каневської Вікторії Віталіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_9, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Одеської міської ради в Київському районі, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуном, стягнення аліментів та накладення заборони,-

ВСТАНОВИВ:

05.04.2018 року позивач Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування звернулась до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідачів батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, над якою встановити опіку та призначити опікуном третю особу ОСОБА_4, а також стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, до повноліття дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідачів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, та крім того накласти заборону на зняття малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, та реєстрацію місця проживання інших осіб у даному житловому приміщенні без погодження з органом опіки та піклування на час перебування дитини під опікою. При цьому позивач посилається на те, що на вихованні у третьої особи ОСОБА_4 знаходиться її онука - малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьки дитини - відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 батьківських обов'язків не виконують, тривалий час з дитиною не проживають, станом здоров'я та долею дочки не цікавляться, участі у вихованні не приймають. Батько дитини подав письмову заяву, якою не заперечує стосовно позбавлення його батьківських прав, мати за адресою реєстрації не проживає. На засіданні ради опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради 30.03.2018 року прийнято висновок про доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав у відношенні малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Кандидатом в опікуни є бабуся малолітньої ОСОБА_8 - ОСОБА_4, з якою у дитини склалися теплі та довірливі стосунки. Малолітня ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, разом з відповідачем ОСОБА_2 та має право користування вказаним житловим приміщенням. Представник позивача зазначає, що є загроза порушення житлових прав дитини, в зв'язку з чим виникає необхідність накладення заборони на зняття дитини з реєстрації за вказаною адресою. На підставі викладеного Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування звертається до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, для захисту її прав.

Ухвалою від 16.04.2018 року провадження у справі відкрито.

В ході судового розгляду справи судом були розглянуті клопотання сторін щодо долучення до матеріалів справи письмових доказів та допиту свідків.

У судовому засіданні представник позивача Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просять в їх задоволенні відмовити. При цьому відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що вона пішла з дому, тому що її примусили, майже вигнали батьки, які говорили їй, що вона не заробляє гроші, а коли вона працевлаштувалась, то говорили, що вона не доглядає дитину. На теперішній час ОСОБА_2 виразила намір виховувати свою доньку ОСОБА_8, забрати її до себе, водити на заняття та в поліклініку до лікарів. Зараз ОСОБА_2 має ще одну двохмісячну доньку та має намір вийти на роботу з гнучним графіком, з двохмісячною донькою при цьому сидить її вагітна кума.

Відповідач ОСОБА_9 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити. При цьому ОСОБА_4 пояснила, що малолітня ОСОБА_8 є хворобливою дитиною, яка потребує регулярних відвідувань лікарів та на теперішній час є потреба в укладенні угоди з сімейним лікарем, однак це може здійснити лише хтось з батьків чи опікун. ОСОБА_4 зазначила, що намагалася розшукати свою доньку ОСОБА_2, коли вона пішла з дому, однак марно. На теперішній час при спілкуванні у матері ОСОБА_4 та відповідно бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_11, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_2 повернутись до квартири, де вона зареєстрована, оскільки ОСОБА_4 переїжджає до своєї свекрові, яка потребує допомоги. Третя особа ОСОБА_4 зазначила, що не заперечує проти спілкування ОСОБА_2 з дитиною та не потребує стягнення з доньки аліментів. Дане звернення до суду є вимушеною мірою, щоб забезпечити малолітню онуку ОСОБА_12 належним лікуванням та доглядом. При цьому третя особа ОСОБА_4 пояснила, що має намір організувати лікування онуки в Ізраїлі, але може зробити це лише як опікун. При цьому вона розуміє, що ОСОБА_2, маючи двохмісячну дитину на руках, навіть при бажанні не зможе забезпечити ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, належним доглядом та лікуванням.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради - Каневська В.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Вислухавши учасників справи та допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 10.12.2012 року складено відповідний актовий запис №11052, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 10.12.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції /а.с.39/. Батьками вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_2

З довідки (з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації) №1884 від 15.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_8 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_13 Відповідач ОСОБА_2 також зареєстрована за вказаною адресою, однак у вказаній квартирі не проживає /а.с.11/.

Судом досліджено висновок Київської районної адміністрації Одеської міської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначення гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, опікуном малолітньої» /а.с.7-9/, з якого вбачається, що разом з ОСОБА_4 зареєстрована та фактично проживає малолітня внучка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьки малолітньої - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, участі у вихованні дитини не приймають, матеріально не утримують, самоусунулись від виконання обов'язків. Малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, від народження знаходиться під наглядом та на повному утриманні ОСОБА_4 Гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонер, має постійний дохід, характеризується позитивно, житлом забезпечена. До кримінальної відповідальності не притягувалась. Протипоказань за станом здоров'я щодо призначення її опікуном не має. Створила всі умови, необхідні для проживання, повноцінного виховання та утримання малолітньої онуки ОСОБА_8

На підставі наданих документів Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначення гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, опікуном малолітньої.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_8 - є хворобливою дитиною та потребує додаткової уваги до стану її здоров'я. З довідки КУ «ДГП №6» від 17.01.2018 року вбачається, що дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в КУ «ДГП №6» з народження. При проведенні профілактичних оглядів в поліклініці, відвідуванні вдома з дитиною завжди знаходилась бабуся. Батьків дитини лікар та медсестра не бачили /а.с.41/.

Судом досліджено власноручно написані відповідачем ОСОБА_9 пояснення, в яких він зазначає, що бачився з дитиною влітку 2017 року, з колишньою дружиною ОСОБА_2 зв'язку не має, останній раз спілкувався два роки тому, про неї йому нічого невідомо. Відомо лише, що вона постійно змінює місце проживання. Також відповідач ОСОБА_9 в поясненнях зазначає, що не проти того, щоб його позбавили батьківських прав на користь бабусі ОСОБА_4 /а.с.33/.

Також судом досліджено документи щодо стану здоров'я та майнового стану третьої особи ОСОБА_4, письмова згода чоловіка третьої особи ОСОБА_13 щодо призначення його дружини опікуном онуки, та інші докази, що характеризують третю особу ОСОБА_4 позитивно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 пішла з дому 01.06.2016 року, не повернулася та не повідомила про своє місце знаходження членів своєї родини, з приводу чого третя особа ОСОБА_4 зверталась до правоохоронних органів, внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження щодо пошуку ОСОБА_2 /а.с.52-56/.

В ході судового розгляду справи судом допитано свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11

В судовому засіданні 18.07.2018 року свідок ОСОБА_14 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_4, з якою вони разом гуляють з онуками. Свідок ОСОБА_14 зазначила, що ОСОБА_2 не бачила протягом трьох років. Дитиною ОСОБА_8 опікується бабуся ОСОБА_4, про батьків дитина не говорить.

Свідок ОСОБА_15, допитана в судовому засіданні 18.07.2018 року, суду пояснила, що знає ОСОБА_4 з 1998 року, а ОСОБА_2 - з дитинства. Свідок зазначила, що не бачила ОСОБА_2 протягом трьох років, а до того часу ОСОБА_2 перебувала в одній кімнаті з дитиною, вночі уходила гуляти, годування дитини та інші питання вирішувала бабуся ОСОБА_4 Коли ОСОБА_2 не повернулась, ОСОБА_4 намагалась її знайти, однак ОСОБА_2 змінювала номер телефону.

Допитана в судовому засіданні 18.07.2018 року свідок ОСОБА_16 пояснила, що її донька росла разом з ОСОБА_2, тому давно знає цю родину. Коли дитині ОСОБА_8 було два з половиною роки, донька свідка ОСОБА_16 просила, щоб ОСОБА_2 пожила у них, так як посварилась з матір'ю ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_16 зазначила, що вона вважала, що ОСОБА_2 прийде з дитиною, їй виділили кімнату, однак за два місяці свідок дитини не бачила. Свідок ОСОБА_16 вела розмови з ОСОБА_2 щодо конфлікту з матір'ю та відношенню до дитини, але ОСОБА_2 відповідала їй, що дитина їй непотрібна.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 - її племінниця, а ОСОБА_4 - сводна сестра. Свідок ОСОБА_18 підтвердила, що двадцять чотири години на добу за дитиною дивиться бабуся, а ОСОБА_2 за дитиною не дивилася і два чи два з половиною роки тому пішла з дому.

В судовому засіданні 18.07.2018 року свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_4 - її дочка, ОСОБА_2 - онука. Десь два тижні тому свідок ОСОБА_11 зібрала всіх у себе вдома, щоб поспілкуватись з приводу подальшого життя. Свідок ОСОБА_11 зазначила, що ОСОБА_2 народила доньку, коли сама була ще майже дитиною - в неповних сімнадцять років. З батьком дитини ОСОБА_9 у ОСОБА_2 були конфлікти і вони розійшлись по її ініціативі. У ОСОБА_2 були гроші і вона хотіла гуляти.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що догляд за малолітньою ОСОБА_8 здійснює її бабуся ОСОБА_4, тоді як мати дитини - відповідач ОСОБА_2 покинула дитину та тривалий час взагалі не цікавилась її життям. Наміри відповідача ОСОБА_2 брати участь у вихованні своєї доньки ОСОБА_8 на час розгляду справи є лише голослівними поясненнями.

При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, достеменно встановлено, що батьки дитиною не опікуються та не переймаються її життям. Батько ОСОБА_9, подавши пояснення органу опіки та піклування, чітко визначив, що він не заперечує, щоб його позбавили батьківських прав на користь бабусі ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_2 в судових засіданнях наголошувала на тому, що має бажання виховувати свою дитину ОСОБА_8, проте за весь час перебування даної справи в провадженні суду ніяких дій на підтвердження своїх намірів не здійснила та будь-яких доказів з цього приводу суду не надала. Пояснення ОСОБА_2 щодо того, що її змусили піти з дому, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими письмовими доказами та поясненнями свідків.

За таких обставин, враховуючи перш за все інтереси малолітньої дитини ОСОБА_8, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у відношенні малолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_4, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що саме третя особа ОСОБА_4 з народження і по теперішній час опікується ОСОБА_8, забезпечуючи їй належні умови для життя, розвитку і лікування, в той час як батьки не приймали участі у вихованні дитини.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилалися сторони, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про доведеність вимог щодо стягнення аліментів з ОСОБА_9 в повному обсязі, однак з урахуванням наявності у відповідача ОСОБА_2 ще одної малолітньої дитини, суд вважає за можливе зменшити розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів підлягає частковому задоволенню, а вимога щодо стягнення аліментів з ОСОБА_9 - в повному обсязі.

Вимогами статті 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 6 ст. 167 СК України дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо того, що є загроза порушення житлових прав дитини, в зв'язку з чим виникає необхідність накладення заборони на зняття дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, та реєстрацію місця проживання інших осіб у даному житловому приміщенні без погодження з органом опіки та піклування на час перебування дитини під опікою, в зв'язку з чим вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 164-167, 181, 182, 243, 244 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування (ЄДРПОУ 26303241, адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9) в інтересах малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_9 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 25.06.2012 року, місце реєстрації: АДРЕСА_3), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий 11.11.2011 року Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1), треті особи: ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий 12.08.2002 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1), Служба у справах дітей Одеської міської ради в Київському районі (місце знаходження: 65026, г. Одесса, ул. Дерибасовская, 8), про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуном, стягнення аліментів та накладення заборони - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, опікуном малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_9 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 25.06.2012 року, місце реєстрації: АДРЕСА_3), на користь ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий 12.08.2002 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1) аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий 11.11.2011 року Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий 12.08.2002 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1) аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Накласти заборону на зняття малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, та реєстрацію місця проживання інших осіб у даному житловому приміщенні без погодження з органом опіки та піклування на час перебування дитини під опікою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 21.07.2018 року.

Суддя Васильків О. В.