Ухвала суду № 75420656, 20.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/360/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: колегії суддів головуючого судді Стадченко О.В., суддів Каліуш О.В., Сітнікова Т.Б., при секретарі Кравцовій О.В., за участю прокурора Мілевського А.М., захисників Бондара В.М., Стойчева Р.В., представника потерпілого ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника Стойчева Р.В. про відвід суддів від розгляду кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160690000043 від 23.09.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ст. 198 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160690000043 від 23.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ст. 198 КК України.

В судовому засіданні захисник Стойчев Р.В. заявив відвід головуючому судді Стадченко О.В. і судді Каліуш О.В. від розгляду кримінального провадження на підставі п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем та брав активну участь у проведенні АТО на території Донецької області. Судді Стадченко О.В., Каліуш О.В. до початку бойових дій у 2014 році постійно мешкали на території м. Горлівки Донецької області, мали та мають стійкі соціальні зв'язки, майно і друзів в цій місцевості, а зараз є внутрішньо переміщеними особами, що у нього викликає сумніви у неупередженості суддів.

Захисник Бондар В.М., обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали заяву захисника Стойчева Р.В. про відвід суддів, вважали її обґрунтованою та такою що заслуговує на увагу.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід суддів, оскільки, на його думку, підстави для відводу суддів відсутні.

Представник потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти заяви захисника, вважавши такі дії сторони захисту затягуванням розгляду справи.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, шляхом голосування, одностайно прийшов до таких висновків.

Згідно п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом….

Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Доказів, які б свідчили про упередженість головуючого судді Стадченко О.В. і судді Каліуш О.В. захисником не надано та про наявність таких доказів останнім не зазначено. Факт постійного місця мешкання суддів до 2014 року на непідконтрольній Україні території і наявність нерухомого майна на вказаній території не є законодавчо визначеною підставою, що унеможливлює участь судді в розгляді кримінального провадження.

Посилання захисника Стойчева Р.В. на ухвали Орджонікідзевського, Жовтневого та Ленінського районних судів м. Харкова, як на підставу для задоволення заяви про відвід, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковими є висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Крім того, обставини на які посилається захисник Стойчев Р.В. в заяві про відвід суддів були предметом судового розгляду Касаційного кримінального суду Верховного Суду заяви захисника Стойчева Р.В. про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, за результатами якого було відмовлено в задоволенні заяви.

Тож, суд одностайно вважає, що заява захисника Стойчева Р.В. про відвід головуючому судді Стадченко О.В. і судді Каліуш О.В. не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.76, 81 КПК України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви захисника Стойчева Р.В. про відвід головуючого судді Стадченко О.В. і судді Каліуш О.В. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Судді: