Ухвала суду № 75420256, 20.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1369/18 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальних пенсій за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 лютого 2018 року, з урахуванням виплачених сум і до настання обставин з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Згідно із пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та містить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн 00 коп.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії та зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії. Дані позовні вимоги є поєднані, так як мають єдиний предмет доказування і за своїм змістом спільний спосіб захисту порушено права.

Таким чином, за подання до адміністративного суду фізичною особою - ОСОБА_1 даного позову немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 704 грн 80 коп.

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору, при цьому, позивач згідно із статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнений від сплати судового збору.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування такої заяви ОСОБА_1 вказав, що немає можливості здійснити оплату судового збору у розмірі 1 409 грн 60 коп. за дві вимоги немайнового характеру та в строк встановлений законом, з огляду на складне матеріальне становище, оскільки розмір судового збору майже дорівнює розміру щомісячної пенсії, про що подав відповідні докази.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження власного майнового стану, суд констатує, що останні не свідчать про неможливість сплати судового збору станом на час звернення до суду.

Так, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland 28249/95), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Крім того, суд зауважує, що згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як встановлено судом, розмір судового збору становить 3,33 відсотка річного доходу позивача за попередній календарний рік, ОСОБА_1 не належить до будь-якої з категорій, що визначені пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а сам по собі факт віднесення даного спору до категорії соціальних, без поєднання з іншими обставинами, не дає підстав для визнання поданої заяви про звільнення від сплати судового збору належно обґрунтованою, а відтак вона до задоволення не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме, сплатити судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензю