Постанова № 75420155, 18.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 629/3006/17 Головуючий суддя І інстанції Харабадзе К. Ш.

Провадження № 22-ц/790/2762/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 629/3006/17 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року, ухвалене у складі судді Харабадзе К.Ш.,-

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі наказу № 164 від 22 жовтня 1984 року виробничого управління водопровідного господарства «Дніпро» (на теперішній час - Комплекс водопідготовки «Дніпро»» відокремлений підрозділ Комунального підприємства «Харківводоканал») його було призначено на посаду слюсаря - ремонтника 3 розряду, а на підставі наказу № 214 від 30 квітня 1993 року йому присвоєно 6 розряд слюсаря-ремонтника. Наказом заступника директора з виробництва Комплексу водопідготовки «Дніпро»» відокремлений підрозділ Комунального підприємства «Харківводоканал» (КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал») його було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників.

Посилаючись на те, що станом на січень 2017 року в цеху з ремонту та технічного обслуговування обладнання КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал» за штатним розкладом було передбачено 4 посади слюсарів-ремонтників 6 розряду, одна з яких була вакантною, крім того, він мав переважне право на залишення на роботі, оскільки має більш високу кваліфікацію та продуктивність праці, а також стаж роботи на підприємстві, ОСОБА_1 просив поновити його на посаді слюсаря-ремонтника 6 розряду по ремонту та технічному обслуговуванню обладнання КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал», стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 липня 2017 року по 06 лютого 2018 року.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ № 116-к від 31 липня 2017 року заступника директора з виробництва КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал» про звільнення з роботи ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді слюсаря - ремонтника 6 розряду цеху з ремонту та технічного обслуговування обладнання КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал» з 01 серпня 2017 року. Стягнуто з КП «Харківводоканал» в особі КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 серпня 2017 року включно по 06 лютого 2018 року включно у розмірі 37846 грн 10 копійок. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Стягнуто з КП «Харківводоканал» в особі КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал» на користь держави судовий збір в розмірі 1280 грн.

В апеляційній скарзі представник КП «Харківводоканал», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що на час звільнення ОСОБА_1 мав догану, яку отримав за порушення трудової дисципліни, інші працівники за рівної кваліфікації дисциплінарних стягнень не мали.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу КП «Харківводоканал» залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування відзиву посилався на те, що на момент скорочення він мав більш високу кваліфікацію ніж ОСОБА_2, якого було закріплено на посаді слюсаря - ремонтника 6 розряду.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу № 164 від 22 жовтня 1984 року виробничого управління водопровідного господарства «Дніпро», правонаступником якого є КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал», ОСОБА_1 було призначено на посаду слюсаря - ремонтника 3 розряду.

На підставі наказу виробничого управління водопровідного господарства «Дніпро» № 214 від 30 квітня 1993 року позивачу присвоєно 6 розряд слюсаря-ремонтника.

Наказом заступника директора з виробництва КВ «Дніпро» ВПКП «Харківводоканал» ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулось з порушенням трудового законодавства, правовими наслідками чого є поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 37846 грн 10 копійок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суд має з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як убачається із матеріалів справи, станом на січень 2017 року в цеху з ремонту та технічного обслуговування обладнання КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» було передбачено штатним розкладом 4 одиниці слюсарів-ремонтників 6 розряду.

Наказом КП «Харківводоканал» від 25 травня 2017 року № 520 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату та чисельності працівників підприємства» передбачено скорочення 14 посад працівників КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал», у тому числі відповідно до додатку № 3 до наказу підлягала скороченню і одна посад слюсаря-ремонтника 6 розряду цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування.

Встановлено та не заперечується сторонами у справі, що на час звільнення позивача три з чотирьох передбачених штатним розкладом посад слюсаря-ремонтника 6 розряду займали наступні працівника: позивач ОСОБА_1, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Наказом заступника директора з виробництва КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» № 88-к від 30 червня 2016 року слюсарю-ремонтнику 4 розряду ОСОБА_2 було присвоєно 5 розряд слюсаря-ремонтника та закріплено за вакантною одиницею слюсаря-ремонтника 6 розряду з перспективою підвищення кваліфікації розряду.

Отже, встановивши, що одна з чотирьох передбачених штатним розкладом КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» посад слюсаря-ремонтника 6 розряду була вакантною, а її займала особа, яке має менш високу кваліфікацію (5 розряд), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог ст. 42 КЗпП України, що є підставою для поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги, які є тотожними запереченням проти заявленого ОСОБА_1 позову, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки їм дана належна правова оцінка в оскаржуваному рішенні.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова