Ухвала суду № 75419011, 19.07.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/439/18 провадження № 1-кс/403/59/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року смт.Устинівка

Слідчий суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю.,

при секретарі судового засідання Гарбар С.І.,

з участю прокурора Павлюченко Л.В.,

начальника слідчого відділення Устинівського відділення поліції

Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Сокуренко С.В.,

підозрюваного ОСОБА_2, захисника Гончаренко В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка клопотання начальника слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області Сокуренка О.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.390 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Новоукраїнка Новоукраїнського району

Кіровоградської області, громадянина України, адреса місця

проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку

згідно паспортних даних: АДРЕСА_1;адреса фактичного місця проживання до

засудження згідно вироку Новоукраїнського районного суду

Кіровоградської області: АДРЕСА_2, маючого повну загальну

середню освіту, не одруженого, невійськовозобов'язаного,

відбуваючого покарання в Державній установі «Устинівський

виправний центр №37» Міністерства юстиції України, раніше

судимого:

1) 07.05.1998 року Новоукраїнським районним судом

Кіровоградської області за ч.1 ст.117, ч.2 ст.141, ч.2 ст. 215-3,

ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення

волі; звільнений умовно-достроково на невідбутий строк

покарання 1 рік 6 місяців 17 днів;

2) 27.09.2005 року Новоукраїнським районним судом

Кіровоградської області за ч.1 ст.162, ч.2 ст.289,

ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1

рік 6 місяців 11 днів;

3)14.02.2011 року Солом"янським районним судом м.Києва за ч.1

ст.186 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі,

звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 8

місяців 12 днів;

4)10.06.2015 року Новоукраїнським районним судом

Кіровоградсьої області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років

позбавлення волі;

5)18.11.2015 року Новоукраїнським районним судом

Кіровоградської області за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до 5

років 6 місяців позбавлення волі;

ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області

від 08.12.2017 року на підставі ст.82 КК України замінено

невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш

м"яким, а саме: обмеженням волі строком на 2 роки 8 місяців

3 дні

В С Т А Н О В И В:

Начальник слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (далі - СВ Устинівського ВП Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області) Сокуренко О.В., за погодженням з прокурором - начальником Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Павлюченко Л.В., в межах досудового розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120290000105 від 23.06.2018 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст.390 КК України по факту виявлення 22.06.2018 року близько 21 год. 20 хв. працівниками ДУ "Устинівський виправний центр №37" відсутності на території установи засудженого ОСОБА_2, який не повернувся із виконуваних робіт до гуртожитку установи, та місце перебування якого невідоме, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.390 КК України, гр.-на ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, під час відбування покарання у виді обмеження волі в ДУ "Устинівський виправний центр №37" за вчинення умисного тяжкого злочину; не має міцних родинних зв"язків, що свідчить про те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є працівниками ДУ "Устинівський виправний центр №37", та свідка ОСОБА_9, який являється засудженим та разом з підозрюваним ОСОБА_2 відбуває покарання у виді обмеження волі у даній установі виконання покарань, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 прокурор та слідчий обгрунтували необхідність його задоволення наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, пов"язаний із самовільним залишенням засудженим місця відбування покарання у виді обмеження волі, підозрюваний раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів; може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які працюють в ДУ "Устинівський виправний центр №37" та відбувають в ньому покарання. Підтримали клопотання та вважали його таким, що підлягає до задоволення з вище викладених підстав.

В судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого підозрюваний ОСОБА_2 не заперечував проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Визнав факт самовільного залишення меж ДУ "Устинівський виправний центр №37", де він відбуває покарання у виді обмеження волі.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Гончаренко В.О. вважав за можливе задоволити клопотання слідчого про обрання стосовно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки проти цього не заперечує сам підозрюваний.

Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення підозрюваного, захисника, думку прокурора, слідчого приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

23.06.2018 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.390 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120290000105 (а.п.3).

13.07.2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.390 КК України, яку вручено йому особисто (а.п.16-18).

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, крім іншого, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Відповідно до ч.2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей; вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини тощо.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що цій особі повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України під час розгляду справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права, а відповідно до ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.63 рішення від 18.02.2010 року в справі «Гарькавий проти України» (заява № 25978/07), зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому п.3 ст.5 Конвенції також передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Крім того, вирішуючи питання про наявність підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої ч.2 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, заява № 42310/04).

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують слідчого суддю у тому, що підозрюваний ОСОБА_2 міг вчинити злочин, передбачений ч.1 ст.390 КК України, санкція за вчинення якого передбачає покарання до трьох років позбавлення волі, висунута підозра є обгрунтованою, що підтверджується сукупністю досліджених слідчим суддею доказів, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.07.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 23.06.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.07.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.07.2018 року, протоколом проведення слідчого експеременту від 12.07.2018 року, висновком по факту самовільного залишення місця обмеження волі засудженими ОСОБА_9 та ОСОБА_2 від 24.06.2018 року, розпискою підозрюваного ОСОБА_2 про ознайомлення його з вимогами КВК України, КПК України, КК України та нормативно-правових актів, які регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до обмеження волі (а.п.5-14, 23-25).

Крім того, слідчим суддею приймається до уваги підтвердження підозрюваним ОСОБА_2 в судовому засіданні факту самовільного залишення ним ДУ "Устинівський виправний центр №37", будучи ознайомленим із забороною вчиняти такі дії.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу в органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Зокрема, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року (заява № 9627/81) Суд вказав, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Слідчим суддею шляхом опитування підозрюваного ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, доданих до клопотання, встановлено, що останній не одружений, власної сім"ї не має, не являється інвалідом, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відбуває покарання у виді обмеження волі в ДУ "Устинівський виправний центр №37" в порядку заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м"яке у виді обмеження волі на строк 02 роки 08 місяців 03 днів згідно ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2017 року (а.с.23-27,32).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на рід інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.106 рішення від 8 лютого 2005 року у справі «Панченко проти Росії», заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що продовжуючи перебувати в ДУ "Устинівський виправний центр №37" за місцем відбування покарання у виді обмеження волі, ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченому ч.1 ст.390 КК України, а саме: самовільне залишення місця обмеження волі особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які працюють та відбувають покарання в тій самій установі виконаня покарань, що і підозрюваний ОСОБА_2, - ДУ "Устинівський виправний центр №37", що свідчить про неможливість запобігання вище зазначеним ризикам застосуванням більш м"яких запобіжних заходів та необхідність і доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини застава необхідна лише тоді, коли існують підстави тримання під вартою (п.139 рішення від 12.03.2009 року у справі «Олександр Макаров проти Росії», заява №15217/07). Влада має визначати з однаковою ретельністю як розмір застави, так і необхідність продовження тримання особи під вартою (п.39 рішення від 03 листопада 2009 року у справі «Пьотр Осух проти Польщі», заява №30028/06). Розмір застави має бути належним чином обгрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу (п.п.15, 30 та 31 рішення від 03.07.2008 року у справі «Георгієва проти Болгарії», заява №16085/02).

З огляду на зазначені правові норми, з урахуванням майнового стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя визначає суму застави у дванадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21144 грн. 00 коп., з покладенням на підозрюваного в разі внесення застави обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182,183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 310, 369, 372, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання начальникаслідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Сокуренко О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.390 КК України, задоволити.

Обрати стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.390 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, взявши останнього під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з 22 години 25 хвилин 19 липня 2018 року.

Строк дії даної ухвали закінчується о 22 годині 25 хвилині 16 вересня 2018 року.

Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_2 в сумі 12 (дванадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 21144 грн. 00 коп. (двадцять одна тисяча сто сорок чотири гривні 00 коп.).

Застава може бути внесена за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; код отримувача: 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача: 820172; розрахунковий рахунок 37312037002505.

У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_2 на нього покладаються обов'язки на строк в два місяці:

1)не відлучатися за межі ДУ "Устинівський виправний центр №37" (с.Інгульське Устинівського району Кіровоградської області) за місцем відбування покарання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120290000105 від 23.06.2018 року.

У разі невиконання зазначених обов'язків, а також у разі нез'явлення ОСОБА_2 за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки та в разі порушення інших покладених на ОСОБА_2 обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, та вирішується питання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

4)

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_2 негайно після її оголошення.

Копію ухвали невідкладно направити до Державної установи «Миколаївського слідчого ізолятора» (вул.Лагерне Поле, 5 м.Миколаїв, 54030).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області С.Ю.Атаманова