Постанова № 75417674, 20.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/11522/17 Провадження № 22-ц/795/849/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Губар В. С.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Кузюри Л.В., Онищенко О.І.

із секретарем судового засідання – Шапко В.М.

Позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

місце ухвалення судового рішення – м. Чернігів

дата складання повного тексту судового рішення – 22 травня 2018 року

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № б/н у розмірі 36445.79 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2018 року витребувано у ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості по кредитному договору з урахуванням положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо нарахування заборгованості у період, коли відповідач був призваний на військову службу та перебував у зоні АТО. Виконати ухвалу суду на надати докази суду позивач мав до 15.03.2018 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 травня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і винести нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що представником позивача в судовому засіданні 22 травня 2018 року заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки для виготовлення витребуваного судом розрахунку необхідний значний час - до шести місяців.

Як зазначає апелянт, враховуючи положення ст.ст. 12, 13 ЦПК України, судом першої інстанції помилкового не взято до уваги той факт, що позивачем повідомлено суд про неможливість надання у строк, визначений судом, витребуваних документів.

Апелянт вказує, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов’язання. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з’ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму чи вона обчислена неправильно, суд може, в будь-якому випадку, зобов’язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку).

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 у встановлений судом строк не подавався.

В суд апеляційної інстанції позивач та ОСОБА_3 не з'явивилися, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Оскільки, відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційний суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача ОСОБА_3

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п’ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» без розгляду суд першої інстанції, посилаючись на положення п.9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк без поважних на те причин не подано витребувані ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2018 року належні докази.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2018 року витребувано у ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості по кредитному договору з урахуванням положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо нарахування заборгованості у період, коли відповідач був призваний на службу в АТО. Докази необхідно було надати до 15.03.2018 року (а.с.75-76). У справі було оголошено перерву до 19.03.2018 р. до 14.00 год. (а.с.74).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» було роз’яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк та неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, які необхідні для правильного вирішення спору, відповідно до положень ч.10 ст. 84 та п. 9 ч. 1 ст.257 ЦПК України позовну заяву буде залишено без розгляду.

Як встановлено апеляційним судом, копію ухвали суду від 23.02.2018 року на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслано 23 лютого 2018 року, а з довідки про доставку електронного листа убачається, що позивач отримав копію ухвали в електронному вигляді 23.02.2018 року о 15 год. 51 хв. Зазначені обставини апелянтом не спростовані.

Апеляційним судом встановлено, що 05 березня 2018 року на адресу суду першої інстанції надійшов лист від ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому зазначено, що відповідь буде підготовлена та надана в наступне судове засідання (а.с.81 та на звороті). У справі було продовжено перерву до 10.04.2018 р.

Проте, як встановлено апеляційним судом, в судове засідання 10 квітня 2018 року сторони не з’явились, тому по справі продовжена перерва до 22 травня 2018 року.

В судовому засіданні 22 травня 2018 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 просив продовжити по справі перерву, оскільки для виготовлена витребуваного судом розрахунку необхідний час до шести місяців. Проте, вказаний позивачем строк для надання доказів апеляційний суд визнає надмірним, зважаючи, що з листопада 2017 р. по травень 2018 р. позивач мав достатньо часу для надання суду належного розрахунку про стягнення заборгованості з відповідача

Згідно п.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

При цьому, відповідно до вимог ч.ч.7,10 ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов»язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом пяти днів з дня вручення ухвали.

З матеріалів справи убачається, що отримавши копію ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова про витребування доказів 23 лютого 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав суду письмову відповідь, що витребувану судом інформацію банк надати у встановлений судом строк не має можливості, відповідь буде надана в наступне судове засідання.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» всупереч положенням ст. 81 ЦПК України не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів на підтвердження відсутності підстав та можливості надати суду витребувану інформації по розрахунку заборгованості ОСОБА_3 у встановлений строк.

Виходячи з вищезазначеного, та враховуючи правовідносини, що склалися, колегія суддів погоджується з обгрунтованим висновком суду першої інстанції, що позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» у встановлений судом строк без поважних на те причин не подано витребувані ухвалою суду належні докази.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування постановленої ухвали суду.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постановлену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:Судді:

Повний текст постанови складено 20 липня 2018 року.