Рішення № 75417553, 20.07.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/72/18

Єдиний унікальний № 742/1982/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звертаючись до суду з заявою просить суд, визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 07.06.2018 року у виконавчому провадженні №56035011 – неправомірною. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 07.06.2018 року у виконавчому провадженні №56035011.

Аргументує свої вимоги тим, що ГУПФ в Чернігівській області немає можливості виконати рішення в частині виплати коштів за період з січня 2016 року по грудень 2017 року з об’єктивних причин, у зв’язку з відсутністю відповідних асигнувань з Державного бюджету. Крім того, ГУПФ в Чернігівській області вживаються дії з виконання рішення суду в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Враховуючи наведене вважає, що відсутні підстави для накладення на ГУПФ в Чернігівській області штрафних санкцій.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначає, що посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на відсутність коштів, як на поважну причину невиконання рішення суду є необгрунтовним, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов»язків, що узгоджується з установленою практикою Європейського суду з прав людини (рішення в справах «Кечко проти України», «ОСОБА_2 проти Росії», тому штраф накладено на позивача за невиконання судового рішення правомірно. У зв»язку з цим, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 19 червня 2018 року справу призначено до розгляду на 08 год. 00 хв. 20 липня 2018 року.

ІІІ. Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з”явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує .

Представник відповідача належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в судове засідання не з»явився.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

20 листопада 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області видав виконавчий лист № 742/3347/17 провадження № 2-а/742/224/17 у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов»язання вчинити дії, яким зобов»язано ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду в Чернігівській області здійснити ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст..ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських(а.с.24,25).

22.03.2018 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №742/3347/17 виданим 15.03.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобов»язання Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області здійснити ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст..ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.(а.с.26,27)

27 березня 2018 року ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області лист № 3868/07 в якому повідомлялося останнього, що сума пенсії ОСОБА_3 нарахована ОСОБА_4 управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за період з січня 2016 року по грудень 2017 року в розмірі 24200 грн. 48 коп. та буде виплачена тільки після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.

06 квітня 2018 року ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області лист в якому повідомлялося останнього, що ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з заявою про розстрочення виплати донарахованої суми пенсії відповідно до графіку встановленого постановою КМУ №103(а.с.29,30).

07 червня 2018 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 при примусовому виконання виконавчого листа №742/3347/17 виданого 15.03.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобов»язання Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області здійснити ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ від 23 грудня 2015 року, ст..ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.(а.с.5).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п’ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладеної норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Суд звертає увагу, що за своєю природою штраф – це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.

Судом встановлено, що ГУПФ в Чернігівській області не виконало в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” від 23.12.2015 № 900-VIII, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Приписами абзацу другого пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 визначено, що ОСОБА_4 управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

ОСОБА_4 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за 2016-2017 роки, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 та 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18)) та від 13.06.2018 (справа № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18)).

Частиною п’ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи докази, в їх сукупності, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувана постанова винесена передчасно, а також не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо її складення, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.139,241-243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про визнання протиправними дій, скасування постанови – задовольнити.

Визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 07.06.2018 року у виконавчому провадженні №56035011 – неправомірною.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 07.06.2018 року у виконавчому провадженні №56035011.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його (її) проголошення до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В.Коваленко