Ухвала суду № 75417262, 10.07.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12141/18

провадження № 1-кс/753/3543/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О. з секретарем судового засідання Расуловою А.А. за участі: представника володільця майна ОСОБА_2, прокурора Пастуховського М.С., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2018 адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» (далі по тексту - ТОВ «Укрміт», заявник), звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 28.05.2018 на видаткову частину розрахункових рахунків ТОВ «Укрміт», відкритих у Філії «Київсіті», в ПАТ «Креді Агріколь Банк» та в ПАТ «Укрсоцбанк».

Представник послався на те, що арешт накладено необґрунтовано, без дотримання вимог ст. 170 КПК України. Вказав, що в ухвалі слідчого судді не зазначено конкретної правової підстави для арешту майна, не було враховано, що арештовані безготівкові грошові кошти ТОВ «Укрміт» не визнавалися речовими доказами, у клопотанні слідчого не було наведено будь-яких відомостей щодо походження арештованих коштів, жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, що виключає накладення арешту задля можливої конфіскації майна, у клопотанні слідчого відсутні відомості про встановлену шкоду та заявлений цивільний позов, не наведено жодних аргументів, чи може ТОВ «Укрміт» нести відповідальність за дії будь-яких фізичних осіб, без урахування відсутності будь-якого зв'язку між обставинами, які є предметом досудового розслідування, і ТОВ «Укрміт», учасником якого є ОСОБА_4, а не ОСОБА_5, який є лише директором товариства.

Окрім того при накладенні арешту не враховано наслідків повної заборони видаткових операцій для діяльності ТОВ «Укрміт», яке втратило можливість здійснювати виплату заробітної плати працівникам підприємства (26 осіб), сплачувати податки та виконувати інші зобов'язання, а зобов'язання службових осіб банку негайно надавати слідчому відомості про залишок грошових коштів на рахунках порушує банківську таємницю.

В судовому засіданні заявник клопотання підтримав, а прокурор вважав клопотання необґрунтованим і просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № № 32017100090000010, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Незважаючи на те, що попередня правова кваліфікація суперечить обставинам, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ухилення ТОВ «Діалог Трейд» від сплати податку на прибуток та неповернення валютної виручки), фактично предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні є дії засновника ТОВ «Діалог Трейд» ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6

За версією органу досудового розслідування учасник ТОВ «Діалог Трейд» ОСОБА_5 у 2015 р. ошукав представника підприємства з іноземною реєстрацією Power Harbor (Панама) ОСОБА_6, який інвестував у діяльність ТОВ «Діалог Трейд» 265 000 дол. США. Як пояснив ОСОБА_6, за інвестовані ним кошти ТОВ «Діалог Трейд» придбало заморожену продукцію (курячі лапи) для її реалізації на території В'єтнаму та Гонконгу через Power Harbor, однак за вказівкою ОСОБА_5 були внесені зміни до товаросупровідних документів, у зв'язку з чим Power Harbor продукцію не отримала. Натомість ОСОБА_5 реалізував продукцію у Китаї, а пізніше вийшов зі складу засновників ТОВ «Діалог Трейд» та заснував власне підприємство ТОВ «Укрміт», у статутний капітал якого вніс грошові кошти в сумі приблизно 5 млн. грн.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 28.05.2018 накладено арешт на видаткову частину розрахункових рахунків ТОВ «Укрміт» № 26009000763228, № 26007056116478, № 26008056115263, № 26001056118580, № 26040056107013, № 26052056103403, відкритих у Філії «Київсіті» ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві; № 26005500297305, № 26005500297305, відкритих в ПАТ «Креді Агріколь Банк»; № 26008012041498, № 26002012041632, відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк», зобов'язано банківські установи зупинити видаткові операції по цих рахунках, негайно надати до слідчого відділу відомості щодо залишку грошових коштів по рахунках та в подальшому надавати такі відомості за запитом слідчого.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя послався на те, що отримані грошові кошти ТОВ «Укрміт» може перерахувати на розрахункові рахунки інших юридичних осіб та обготівковувати, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Судом встановлено, що при розгляді клопотання про арешт майна представник ТОВ «Укрміт» присутній не був, а тому не мав можливості навести свої аргументи, викладені у цьому клопотанні.

Питання скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України, яка визначає, що арешт може бути скасовано, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Даючи оцінку доводам клопотання щодо необґрунтованості арешту майна, слідчий суддя керується нормами глави 17 КПК України, які визначають підстави, умови та порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

За приписами ч. 3 зазначеної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об'єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак ухвала слідчого судді не містить жодного обґрунтування, яке ж доказове у кримінальному провадженні, відкритому щодо колишнього засновника ТОВ «Діалог Трейд» ОСОБА_5 за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, мають безготівкові грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Укрміт», та яким чином не накладення арешту на ці кошти унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Ні у клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді, немає даних про те, що безготівкові грошові кошти ТОВ «Укрміт» визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ «Укрміт» є не ОСОБА_5, а ОСОБА_4

За змістом ч. 3 та 5 ст. 170 КПК України обов'язковою умовою для арешту майна з підстав забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), є відповідний процесуальний статус особи, на майно якої накладається арешт, а саме: статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлялось, а ТОВ «Укрміт» не має статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (ч. 8 ст. 214 КПК України), правові підстави для накладення арешту на майно з цією метою також відсутні.

До того ж цивільне законодавство України визначає роздільність майна господарського товариства та майна його учасників, а відтак ТОВ «Укрміт» своїм майном не може відповідати за дії фізичної особи навіть за умови, що ця особа є його учасником.

Зважаючи на вищевикладене слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на видаткову частину розрахункових рахунків ТОВ «Укрміт» накладено необґрунтовано, що є підставою для його скасування.

Окрім того слідчий суддя враховує, що внаслідок заборони видаткових операцій по рахунках ТОВ «Укрміт», яке є підприємством реально діючого сектору економіки, втрачає можливість здійснювати виплату заробітної плати працівникам, сплачувати податки та виконувати інші господарські договірні зобов'язання перед контрагентами, що спричиняє ризик зупинки виробництва і звільнення з роботи багатьох працівників та припинення сплати до державного бюджету податків і зборів, а отже такий захід забезпечення кримінального провадження не є розумним і співмірним його завданням.

Керуючись статтею 174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Даниленка В.В. від 28 травня 2018 року у справі № 753/9588/18 (провадження № 1-кс/753/2789/18) в рамках кримінального провадження № 32017100090000010, а саме:

?видаткової частини розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» (код ЄДР 40086188) № 26009000763228, № 26007056116478, № 26008056115263, № 26001056118580, № 26040056107013, № 26052056103403 (гривня, російський рубль, долар США, євро), відкриті у Філії «Київсіті» ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві (МФО 380775);

?видаткової частини розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» (код ЄДР 40086188) № 26005500297305, № 26005500297305 (гривня, російський рубль, долар США, євро), відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614);

?видаткової частини розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» (код ЄДР 40086188) № 26008012041498, № 26002012041632 (гривня, російський рубль, долар США, євро), відкриті в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

Повна ухвала оголошена 16.07.2018.