Рішення № 75417158, 20.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/760/18

Справа №754/6464/17

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2018 року, м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Нескородяна О.Д., справа № 754/6464/17

ОСОБА_1 - позивач

ОСОБА_2 - відповідач

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - третя особа

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого зменшувались у процесі розгляду справи і посилаючись на заподіяння йому шкоди злочином внаслідок ДТП, яка як вважає позивач сталася з вини відповідача, просить стягнути з останнього: 3723 грн. 52 коп. - у відшкодування витрат понесених на лікування, 46864 грн. - витрат необхідних для проведення операції та 50000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, яка виразилась у фізичному балі, душевних стражданнях, необхідності лікуватись, порушенні ритму життя, емоційному хвилюванні за стан здоров'я і наслідки.

У судовому засіданні позивач позов підтримав і просив про його задоволення.

Адвокат відповідача позовні вимоги визнав лише в частині стягнення: 3723 грн. 52 коп. - у відшкодування витрат понесених на лікування, а в іншій частині позов не визнав посилаючись на їх недоведеність.

Третя особа в судове засідання не з'явилась і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надала, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи, зворотним поштовим повідомленням.

Позивач і адвокат відповідача не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності третьої особи.

З урахуванням положень ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті за відсутності третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача, заслухавши думку адвоката, досадивши наявні в матеріалах справи докази суд у судовому засіданні встановив наступне.

01.09.2016 року біля 16:25 год. відповідач керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Ватутіна в м. Києві при повороті виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керування позивача.

Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості в вигляді закритої травми правого колінного суглобу, забій кісткового мозку медіального мищелка стегнової кістки, часткового ушкодження передньої хрестоподібної зв'язки, підшкірну гуматому, синовііт (наявність патологічної рідини в порожнині суглобу) з розвитком посттравматичної помірно вираженої контратури колінного суглобу.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 08.12.2016 року, відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

З урахуванням викладеного суд вважає, що саме відповідач є винним у заподіянні шкоди позивачу і він має відшкодувати заподіяну позивачу шкоду.

Що ж стосується розміру цього відшкодування, то суд при вирішенні даного питання виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 і п. 1 ч. 2 ст. 1167, ч. 1 і ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1195, ч. 1 ст. 1206 ЦК України, 1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. 1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. 2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 1. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. 1. Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Понесення позивачем витрат на лікування в сумі: 3723 грн. 52 коп. ніким не спростовується, тому, ці позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до довідки ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» від 21.09.2016 року, позивачу показано оперативне лікування - артроскопія правого колінного суглоба. Остаточний обсяг операції буде вирішено під час оперативного втручання.

Тому, суд вважає доведеними доводи позивача про те, що він потребує проведення операції правого колінного суглоба.

Відповідно до довідки медичного центру «Мрія-Медіс», попередня калькуляція вартості послуг станом на 28.04.2017 року, становить: 46864 грн..

Як вказує позивач він не має грошових коштів на проведення операції, якої потребує саме з вини відповідача.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили, що позивач не потребує операції або визначена позивачем у позові вартість операції є завищеною, відповідач зі своїм адвокатом суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Тому, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача: 46864 грн. - витрат необхідних для проведення операції.

Також суд вважає, що внаслідок злочинних дій відповідача, які призвели до скоєння ДТП, позивачу, заподіяно моральну шкоду. Що ж до розміру цієї шкоди, то з урахуванням ступеня вини відповідача, його поведінки по відношенню до позивача після заподіяння шкоди, обставин ДТП, тривалості страждань та негативних наслідків, які настали для позивача у зв'язку із ушкодженням здоров'я суд вважає, що 20000 грн., є достатнім розміром для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Позивачу шкоди завдано вчиненням відповідачем злочину.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

При подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору.

Доказів про понесення судових витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: 02183, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: 02232, АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_4): 3723 грн. 52 коп. - у відшкодування витрат понесених на лікування, 46864 грн. - витрат необхідних для проведення операції та 20000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Доказів про понесення судових витрат суду не надано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: