Ухвала суду № 75415867, 20.07.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3085/18

1-кс/705/938/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: слідчого - судді Коваля А.Б.

при секретарі Музичук Л.В.

з участю прокурора Закутнього Р.С.

слідчого Кулішенко О.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Дашицького Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані клопотання старшого слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області майора поліції Кулішенко О.Ю., погодженого прокурором Уманської місцевої прокуратури Закутнім Р.С., поданого в межах матеріалів досудового розслідування № 42018251100000079, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2018 року, про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді доцента кафедри маркетингу та управлінням бізнесом Уманського державного педагогічного університету, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Кулішенко О.Ю., звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської місцевої прокуратури Закутнім Р.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, яке мотивує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді доцента кафедри маркетингу та управлінням бізнесом Уманського державного педагогічного університету згідно наказу ректора №123 від 09.09.2013 року, та відповідно до наказу ректора УДПУ №108 від 15.02.2018 року «Про створення фахових атестаційних комісій» щодо проведення конкурсних фахових вступних випробувань для вступу до університету у 2018 році, був призначеним одним із членів комісії «Фінанси, банківська справа та страхування» у з в'язку з чим, будучи службовою особою наділеною організаційно розпорядчими функціями, використовуючи своє службове становище, маючи умисел на безпідставне та незаконне збагачення, з метою отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, за позитивне вирішення питання щодо вступу гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на факультет заочної форми навчання по державному замовленню до Уманського державного педагогічного університету, в ході зустрічі з останнім висловив вимогу передати йому неправомірну вигоду в сумі 10000 грн., що гарантує вступ гр. ОСОБА_5 до навчального закладу.

В подальшому, 16.07.2018 року ОСОБА_1 під час телефонної розмови з гр. ОСОБА_5, змінив суму вимоги неправомірної вигоди, яка мала скласти грошові кошти в розмірі 200 (двісті) доларів США, що відповідно до кусу Національного банку України становило 26 грн. 23 коп. за один долар США, а всього 5246 грн. які мають бути перераховані на номер карткового рахунку останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди,ОСОБА_1 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, за допомогою інтернет месенджера «Viber» надіслав з номера оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, яким користується, на номер оператора мобільного зв'язку «Лайф Селл» НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_5, номер свого карткового рахунку «Приват банк», а саме № НОМЕР_3, з метою внесення громадянином ОСОБА_5 грошових коштів на вказаний картковий рахунок. Після чого, 18.07.2018 року о 08 год. 03 хв. перебуваючи за місцем свого проживання за адресою НОМЕР_4 одержав неправомірну вигоду у вигляді зарахування на рахунок № НОМЕР_5 «Приват банк» грошових коштів в сумі 5300 грн., за сприяння в позитивному вирішення питання вступу ОСОБА_5, на факультет заочної форми навчання по державному замовленню до Уманського державного педагогічного університету.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки не вчиняв інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки підозра є необґрунтованою, складеною на припущеннях. Посилання слідчого на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставним, так як його підзахисний не має наміру переховуватися, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню ухиляючись від участі у інших процесуальних діях тощо. На його думку взагалі відсутні будь-які підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, який працює, має постійне місце проживання, одружений, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також з урахуванням стану його здоров'я, оскільки він має інвалідність ІІ групи загального захворювання, а тому відносно нього не можна обирати таку міру, як тримання під вартою. У разі необхідності у обранні міри запобіжного заходу ОСОБА_1 - достатнім буде взяття останнього під особисту поруку ОСОБА_7, ОСОБА_8 чи ОСОБА_9.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного

В Уманському ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, що внесене 02.07.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018251100000079, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, та під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

В статті 178 КПК України вказано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується такими доказами, зібраними у кримінальному провадженні: протоколом обшуку, протоколами допиту свідків, протоколом огляду предметів, також слідчий суддя бере до уваги те, що сторона захисту просила обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, тим самим погоджуючись з наявністю обґрунтованої підозри.

Разом з тим, суд бере до уваги особу підозрюваного, який має інвалідність ІІ групи загального захворювання, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, працевлаштований, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, має ряд відзнак у професійній діяльності, має постійне місце проживання, а також той факт, що слідчим не доведено ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, а тому вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічну пору доби.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби строком на два місяці, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце фактичного проживання з 21.00 години до 06.00 години щодоби, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких доведена прокурором та випливає із особи підозрюваного та звільнивши останнього з-під варти із зали суду.

Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, наявних доказів вчиненого правопорушення, особи підозрюваного, на цей час інший більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт у нічну пору доби, до ОСОБА_1 не може бути застосовано.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області майора поліції Кулішенко О.Ю. про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, строком на два місяці, до 20 вересня 2018 року, без застосування електронних засобів контролю, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, який проводить розслідування цього кримінального провадження, або судді, у якого на розгляді перебуває провадження за кожним усним чи письмовим викликом для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; у період з 21.00 години до 06.00 години щодоби не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Суддя А. Б. Коваль