Рішення № 75415567, 01.06.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1767/17

Номер провадження 2/676/132/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Ксьондз Р.М.

позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янці-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_6 є їх донькою. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний. На даний час в провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду перебуває спір між ними про поділ спільного майна. ОСОБА_4 вважає спільним майном подружжя, яке належить позивачам, а саме житловий будинок № 17 по вул. Зелена в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району, торгівельні кіоски, встановленні на торгівельних місцях № 548 та № 87 КВЗП «Кам'янець-Подільський», будівельний камінь 63 куб. м. ящики дерев'яні в кількості 150 шт. Дане майно було придбано та виготовлено за їх спільні кошти під час шлюбу, тому є їх спільним майном, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок № 17 по вул. Зелена в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району, торгівельні кіоски, встановленні на торгівельних місцях № 548 та № 87 КВЗП «Кам'янець-Подільський», будівельний камінь 63 куб.м. ящики дерев'яні в кількості 150 шт.

В суді позивачі та їх представник позов підтримали, просять задовольнити.

В суді відповідач ОСОБА_6 та її представник позов визнали, не заперечили проти його задоволення. Мотивують тим, що зазначене майно були придбане її батьками за їх кошти.

В суді представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, відзив на позов не подав, заперечує проти задоволення позову, мотивує тим, що житловий будинок № 17 по вул. Зелена в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району був побудований та зареєстрований на його дружину під час спільного проживання. Металеві кіоски також були придбані під час спільного проживання та зареєстровані на нього. Каміння та ящики знаходяться на території домоволодіння, яке зареєстроване за дружиною ОСОБА_6. За спільні кошти була придбана земельна дідлянка. Батьки дружини допомагали коштами в будівництві будинку, але домовленість була, що будинок належатиме сім'ї його та ОСОБА_6, іншої домовленості не було, тому просить в задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно із положеннями статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 18 травня 1980 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу 1-БВ №369043 від 18.05.1980 року, виданого на підставі актового запису № 15, вчиненого Калачковецькою сільською радою.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) І.М. перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 травня 2003 року, шлюб розірваний рішенням Кам'янець-Подліьського міськрайонного суду від 17 лютого 2016 року.

Увалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 03 червня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поділ майна подружжя та призначено справу до розгляду.

ОСОБА_4 вважає будинок № 17 по вул. Зелена в с. Слобідка Кульчиєвецька, Кам'янець-Подільського району, будівельний камінь 9 машин по 7 кубів на загальну суму 94 500 грн., ящики дерев'яні в кількості 150 шт. на загальну суму 1800 грн. спільною сумісною власністю його та ОСОБА_6, чинить перешкоди у вільному володінні цим майном, що підтверджується позовною заявою, поданою до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду і перебуває на розгляді в суді.

Таким чином відносно житлового будинку № 17 по вул. Зелена в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району, будівельного каменю та дерев'яних ящиків існує спір.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ХМ № 031667 від 05.05.2004 р. ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району (кадастровий номер 6822487400:01:003:0011).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ХМ № 048906 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району (кадастровий номер 682248700:01:003:0062).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ХМ № 031614 від 29.04.2004 р. ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району (кадастровий номер 6822487400:01:003:0010).

На зазначені земельні ділянці побудований житловий будинок загальною площею 213,1 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Слобідо-Кульчиєвецької сільської ради за ОСОБА_6 визнано право власності на зазначений житловий будинок та видано свідоцтво про право власності САС 054658 від 2110.2008 року.

Згідно ст. 331 ЦК України право власностіна нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договоромабо законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

2. Право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва(створення майна).

Якщо договоромабо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В судовому засіданні позивачі пояснили, що спірний житловий будинок будувався для сім'ї доньки, в якому в подальшому сподівались проживати і вони.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив ці ж обставини.

В суді свідок ОСОБА_11 показав, що проводив ремонтні роботи в будинку в с.Слобідка Кульчиєвецька в 2016 році. Про ремонтні роботи домовлявся з ОСОБА_1, вона ці роботи оплатила.

В суді свідок ОСОБА_12 показав що проводив деякі будівельні роботи в будинку в с. Слобідка Кульчиєвецька. Оплачувала ці роботи ОСОБА_1

Належних та допустимих доказів, що при будівництві спірного житлового будинку існувала домовленість проте, що будинок належатиме позивачам, суду не надано. Квитанції, накладні про придбання ОСОБА_1 будівельних матеріалів, оплата ОСОБА_1 робіт по будівництву будинку не підтверджує права власності на будинок, оскільки не є належними правовстановлюючими документами.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачами не надано належних та допустимих доказів, що спірний житловий будинок є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Зібраними у справі доказами підтверджується, що ОСОБА_2 з 21.01.1993 р. а ОСОБА_1 з 22.12.2000 року зареєстровані підприємцями та здійснюють підприємницьку діяльність на ринку КВЗП «Кам'янець-Подільський».

ОСОБА_6 зареєстрована підприємцем з 05.11.2008 р. ОСОБА_4 підприємцем не зареєстрований.

В 2012 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 був укладений договір підряду за умовами якого ОСОБА_13 виготовив для ОСОБА_1 металеві кіоски, які були встановлені на ринку і за які розрахувалась ОСОБА_1

Укладення такої угоди підтверджується закупівельними актами № 1 від 13 березня 2012 р., № 13 від 08 серпня 2012 р., показами ОСОБА_13 в судовому засіданні, квитанціями до прибуткового касового ордеру та чеків касового апарату про оплату оренди торгових площ, долучених до матеріалів справи.

Згідно з п. 1 договору від № 87 р. від 01.10.2013 року та № 548 р. від 20.06.2012 року укладених між КПЗП «Кам'янець-Подільський» та ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_4 товариство надало ОСОБА_2 право займати місце для торгівлі № 87 площею 6,4 кв. м. та № 548 площею 6,4 кв.м. на території речового ринку, розташованого по пр. Грушевського, 23, а орендодавець зобов'язався оплачувати послуги у розмірах, встановлених договором.

Свідок ОСОБА_14 показав, що на замовлення ОСОБА_2 виготовив металеві кіоски в 2002 році. За роботу розрахувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_13 показав, що на замовлення ОСОБА_1 в 2012 році переробив металеві кіоски № 87, № 548. Роботу замовляла і оплатила ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_15 показав, що в 2012 році працював у ОСОБА_13 і на замовлення ОСОБА_1 виготовляв металеві кіоски, які потім були встановлені на центральному речовому ринку.

Свідок ОСОБА_16 показав, що в 2002 році металеві кіоски ставив ОСОБА_2, він допомагав їх підмуровувати. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 металеві кіоски самі не ставили, вони тільки в них торгували.

Свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочали бізнес в 1995 р. – 1996 р. На той час ще торгівля відбувалась з прилавка. Пізніше ОСОБА_1 замовила металеві кіоски. За кіоски розрахувалась ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_17 показала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривалий час займаються торгівлею на міському ринку. Спочатку торгували з прилавка, пізніше придбали металеві кіоски. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 своїх кіосків на ринку не мали, кіоски були придбані і встановлені ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що металеві кіоски оформлені на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що житловий будинок в с. Сл-Кульчиєвецька, металеві кіоски на ринку були придбані за кошти позивачів. Відповідачі свого майна ніколи не мали, користувались тим, що дали їм позивачі. ОСОБА_4 торгував на ринку, але прибутків в нього не було. На ОСОБА_4 був укладений договір оренди торгового місця тільки для того, щоб він не платив штрафи в податкову.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що металеві кіоски належали його матері ОСОБА_19, яка подарувала їх своїй сестрі ОСОБА_1 ОСОБА_1 в подальшому реконструювала кіоски за свої кошти, про це йому відомо як зі слів ОСОБА_1 так і ОСОБА_4 Каміння привозив ОСОБА_2 Дерев'яні ящики зробив батько ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_21 показала, що була свідком того, що ОСОБА_1 з будинку батьків перевозила до будинку в с. Слобідка Кульчиєвецька дерев'яні ящики протягом 2013 – 2015 р. в великій кількості. Такі самі ящики колись її мама придбавали в батька ОСОБА_1, який їх виготовляв. Зі слів ОСОБА_1 відомо, що це були дерев'яні ящики, які виготовив її батько.

Наявність на території домоволодіння ОСОБА_6 будівельного каменю та дерев'яних ящиків в заявлені кількості сторонами не оспорюється.

Частиною другою статті 328 ЦК України закріплено презумпцію правомірності набуття права власності, та за умовами частини третьої статті 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або рішення суду.

Таким чином, позивач має довести відсутність у відповідача правових підстав володіння майном та підтвердити своє право власності на спірне майно.

Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною другою статті 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Частиною четвертою статті 28 зазначеного Закону передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 року № 507 тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю.

Оскільки тимчасова споруда не є нерухомістю, то законом не вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину щодо такої споруди, відсутня необхідність державної реєстрації вказаного майна.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Майно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. Право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Зібрані у справі докази підтверджують, що металеві кіоски, будівельний камінь та дерев'яні ящики були придбані саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідач ОСОБА_4 наведені докази не спростував, інших доказів, які б підтвердили, що зазначене майно придбано за його кошти, або кошти його сім'ї не надав.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позбавлені можливості вільно володіти своїм майном, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивачами заявлені позовні вимоги на загальну суму (702500 грн. (будинок) + 22 680 грн. (камінь) + 1800 грн) ящики. + 25 000 грн. за 1 х металевий кіоск. Сплачено 640 х 2.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивачів витрати по сплаті судового збору.

З врахуванням наведеного, керуючись ст..ст.12, 81, 141, 260, 265 ЦПК України, на підставі ст..ст. 316, 317, 319, 321, 328, 331, 205, 207 , 383, 387ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 збірно-розбірні торговельні кіоски загальною площею 6,4 кв. м. під номером 87, 548, що знаходиться на земельній ділянці, розташованій на території КВЗП «Кам'янець-Поділський» за адресою: пр. Грушевського, 23 в м. Кам'янці-Подільському, будівельний камінь 63 куб. м. та дерев'яні ящики в кількості 150 шт., які знаходяться в домоволодінні № 17 по вул. Зелена в с. Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району.

В задоволенні позовних вимог щодо поділу житлового будинку № 17 по вул. Зелена в с.Слобідка Кульчиєвецька Кам'янець-Подільського району – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 по 640 грн в відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 червня 2018 року