Вирок № 75415438, 20.07.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 695/2825/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого судді Степаненка О.М., суддів Демчика Р.В., Казидуб О.Г.,

за участю

секретаря Чмих І.С.,

прокурорів Бобер Н.П., Долотій В.С., Компанієць М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Федини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Таганча, Канівського району Черкаської області, громадянин України, освіта не повна середня, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою:АДРЕСА_2, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 09.06.2015, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, шляхом вибиття ногами вхідних дверей, проник до будинку, що розташований за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_4, звідки таємно викрав зарядний пристрій для автомобільних акумуляторів марки «REXON» придбаний в березні 2015 року за 655 гривень, чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

За такі винні діяння суд визнає ОСОБА_3 винуватим, та кваліфікує злочин за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до житла.

Він же, 01.08.2015, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, повторно, шляхом зняття віконного скла, через вікно проник в середину будинку, що розташований за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав лебідку побутову, що згідно висновку експерта № 6/345 від 21.08.2015 на момент вчинення кримінального правопорушення коштувала 493,95 грн., чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

За такі винні діяння суд визнає ОСОБА_3 винуватим, та кваліфікує злочин за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно та поєднано з проникненням до житла.

Він же, 07.09.2015, перебуваючи неподалік маркету „АТБ", що розташований за адресою м.Золотоноша, вул. Шевченка Черкаської області, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед спортивної моделі марки „Ардіс", червоно-сірого кольору, що належить ОСОБА_6, чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 1000 грн.

За такі винні діяння суд визнає ОСОБА_3 винуватим, та кваліфікує злочин за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

Він же, 16.09.2015 близько 14 години 50 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету відкритого заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення магазину «Продукти», що орендує приватний підприємець ОСОБА_7 в с. Дарівка Канівського району Черкаської області, де вчинив напад на продавця даного магазину ОСОБА_8 та погрожуючи застосуванням ножа, тобто погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для її життя та здоров'я, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 31 грн., поліетиленовим пакетом вартістю 2,20 грн., пляшкою вина «Marengo» ємністю 1 л., вартістю 53 грн., пляшкою горілки «Creenday» ємністю 1 л., вартістю 71 грн., двома пляшками пива «Львівське світле» ємністю 1,25 л. кожна вартістю 13,80 грн. за пляшку на суму 27,60 грн., двома пачками цигарок «Прилуки» вартістю 13,50 грн. за пачку на суму 27 грн., запальничкою вартістю 13 грн., однією хлібиною вартістю 6,50 грн., ковбасою «Сервілатка» вагою 0,640 кг., вартістю 58 грн. за кілограм на суму 37,12 грн., трьома одноразовими стаканами вартістю 0,20 грн. за штуку на суму 0,60 грн., що належать ОСОБА_7., чим завдав матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 366,02 грн., а також мобільним телефоном марки «Samsung» моделі GT-E1230 вартістю 230 грн., що належить ОСОБА_8, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди.

За такі винні діяння суд визнає ОСОБА_3 винуватим, та кваліфікує злочин за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Мотиви визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Суд з метою ухвалення справедливого судового рішення, а також враховуючи, що це покращить становище останнього, вважає за необхідне змінити обвинувачення, встановивши необґрунтованим обвинувачення ОСОБА_3 в тому, що він вчинив розбій стосовно продавця даного магазину ОСОБА_8, який мав місце 16.09.2015 в с. Дарівка, в стані алкогольного сп'яніння, та вважає за необхідне виключити таку обтяжуючу обставину із обсягу обвинувачення в зв'язку з її недоведеністю.

Відповідно до п. 4) ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню в тому числі й обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Статтею 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Доказами в кримінальному провадженні в розумінні 84 КПК України є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Потерпіла ОСОБА_8, яка була очевидцем розбійного нападу ОСОБА_1, та могла підтвердити або спростувати перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи. Остання звернулась із заявою від 23.06.2018, в якій наголосила про своє право не давати показання. Таким чином вона не скористалась своїм правом на використання наявних засобів доведеності тих обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.

Водночас стороною обвинувачення не надано ані висновків медичних закладів, ані висновків експертів, які б могли підтвердити знаходження ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння під час вчинення ним розбою.

Таким чином, суд вважає, що стороною обвинувачення під час безпосереднього дослідження доказів, які включають в себе дослідження показань, речей і документів, не доведено обтяжуюча обставина як перебування обвинуваченого ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння під час вчинення ним розбою 16.09.2015.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю по всіх епізодах вчинених ним злочинів, які кваліфікуються за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України та за ч.1 ст.187 КК України. При цьому він розкаявся, обставини (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочинів), які зазначені в обвинуваченні, по всіх епізодах не оспорював, вказав, що вони відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті, заперечував факт знаходження його в стані алкогольного сп'яніння під час вчинення ним розбою та пояснив наступне:

дійсно 09.06.2015, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3, таємно викрав у потерпілого ОСОБА_4 зарядний пристрій для автомобільних акумуляторів марки «REXON»; крім того, 01.08.2015 в с. Крупське викрав у потерпілого ОСОБА_5 лебідку побутову; 07.09.2015 в м. Золотоноша викрав велосипед спортивної моделі марки „Ардіс", червоно-сірого кольору, що належить ОСОБА_6

За фактом розбою в с. Дарівка Канівського району суду показав, що 16.09.2015 близько 15 год. замовив продукти в магазині «Продукти», але йому не хватило коштів, тому у нього виник умисел на вчинення грабежу. Для цього він дістав розкладний ніж, який він знайшов та використовував для власних побутових потреб, та шляхом його демонстрації, заволодів грошовими коштами, продуктами харчування та іншими речами, кількість та перелік яких правильно зазначено в обвинувальному акті.

Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин стали підставою для постановлення судом ухвали про можливість здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, окрім перевірки обставин, перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, оцінка якому судом надана вище.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, скерували до суду заяви з проханням розглядати справу без їхньої участі.

Суд зауважує, що в силу статей 56, 58 КПК давати пояснення є правом потерпілої сторони. Потерпілим достовірно відомо, що судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, де вони є потерпілими, а тому неприбуття їх за викликом зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою самих потерпілих. Вони не були позбавлені права на використання наявних засобів правового захисту, і вони повинні були розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для реалізації права іншої сторони, зокрема сторони захисту, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Мотиви призначення покарання.

Висновки суду ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визначає визнання вини обвинуваченим, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

За ступеню тяжкості злочини, вчинені ОСОБА_9, є злочинами середньої тяжкості - ч.2 ст. 185, та тяжкі - ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України.

Суд призначаючи покарання ОСОБА_3 керувався положеннями ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням встановлених засад призначення покарання колегія суддів вбачає необхідність засудження ОСОБА_3 до покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд врахував особу обвинуваченого, те, що він є особою молодого віку (ІНФОРМАЦІЯ_1), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його посередню характеристику; те, що він вперше притягуються до кримінальної відповідальності; характер вчиненого ним злочину; ступінь його тяжкості та наслідки, які на час розгляду справи відсутні (всі викрадені речі повернуті потерпілим) та пом'якшуючу покарання обставину як щире каяття і відсутність обтяжуючих покарання обставин.

При цьому суд зауважує, що каяття обвинуваченого ОСОБА_3 носить реальний характер, так як окрім визнання особою факту вчинення злочину, він дійсно, відверто визнав свою провину у вчинених злочинах, проявив щирий жаль з приводу цього та осудив свою поведінку.

Цивільний позов не заявлявся.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, а тому два сліди низу взуття, зафіксовані в гіпсових зліпках упаковані в сейф-пакет №3079051 - необхідно знищити.

Дактилокарту на ім'я ОСОБА_3 залишити при матеріалах справи.

Сліди рук - знищити.

Велосипед марки „Ардіс" залишити у власності потерпілого ОСОБА_6

Поліетиленовий пакет, дві пляшки пива, пляшка вина, пляшка горілки, дві пачки цигарок, три одноразові стакани, одна хлібина, дві палки ковбаси, запальничка, грошові кошти в сумі 31 грн. - залишити у власності потерпілої ОСОБА_8

Диск для лазерних систем зчитування, ніж - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Мобільний телефон марки «Samsung» моделі GТ- Е1230 залишити у власності потерпілої ОСОБА_8

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експертів на загальну суму 3054,48 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а також рішення суду щодо заліку досудового тримання під вартою обвинуваченому.

Відповідно до ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду від 18.09.2015 ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Термін попереднього ув'язнення рахується із моменту його затримання, тобто з 16.09.2015.

Таким чином період з 16.09.2015 по 20.06.2017 обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно зарахувати у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, що з урахуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України (в ред. із змінами внесеними Законом України від 26.11.2015 №838-VIII) відповідає 03 рокам 06 місяцям 08 дням позбавлення волі.

Також з 21.06.2017 по день ухвалення вироку ОСОБА_3 необхідно зарахувати відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України (яка діє на час ухвалення вироку) із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Такий строк дорівнює 01 року 29 дням.

Таким чином загальний строк попереднього ув'язнення, який відповідає строку позбавлення волі і відбутий ОСОБА_3 станом на момент ухвалення вироку складає 4 роки 07 місяців 07 днів.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання

за ч.2 ст. 185 КК України один рік позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 187 КК України чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання визначити - чотири роки і сім місяців позбавлення волі.

В зв'язку з фактичним відбуттям строку покарання, звільнити засудженого ОСОБА_3 з під варти негайно після проголошення вироку.

Речові докази: два сліди низу взуття, сліди рук - знищити; дактилокарту на ім'я ОСОБА_3, диск для лазерних систем зчитування, ніж - залишити при матеріалах справи; велосипед марки „Ардіс" залишити у власності потерпілого ОСОБА_6; поліетиленовий пакет, дві пляшки пива, пляшка вина, пляшка горілки, дві пачки цигарок, три одноразові стакани, одна хлібина, дві палки ковбаси, запальничка, грошові кошти в сумі 31 грн., мобільний телефон марки «Samsung» моделі GТ- Е1230 - залишити у власності потерпілої ОСОБА_8

Із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави стягнути процесуальні витрати на загальну суму 3054,48 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: О. М. Степаненко