Рішення № 75414980, 16.07.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8451/16-ц

н/п 2/766/2687/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді: Дорошинської В.Е.

за участю секретаря: Філіпенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства ОСОБА_2 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, Херсонського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування відомостей у Державному земельному кадастрі, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом до відповідачів про скасування відомостей у Державному земельному кадастрі, посилаючись на те, що в 2006 році вона стала власником земельної ділянки загальною площею 3,42 гектара, розташованих на території Комишанської селищної ради та отримала відповідний Державний акт про право приватної власності на землю серії І-ХС №036898. Вказана ділянка складається з двох земельних ділянок - №1(26/1) - площею 1,70 га та №1а (27/1а) площею 1,72 га. 03.02.2016 року між нею та ДП «ОСОБА_2 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був укладений договір № 337 від 03.02.2016 року на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для подальшого внесення відомостей про земельні ділянки до бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів. Проте, при виконанні землевпорядних робіт кадастровий номер був присвоєний лише ділянці №1 (1,7 га), а ділянка №1а (1,72 га) має накладання на іншу земельну ділянку, а саме №27/2а (2 га), що належить ОСОБА_4. Спору між позивачкою та третьою особою ОСОБА_4 відносно земельних меж немає, тому що межі земельних ділянок між власниками не порушувались. Накладання на іншу земельну ділянку відбувається в зв'язку з неналежним виконанням робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою земельної ділянки 27/3б, що належить відповідачу ОСОБА_3, які виконував відповідач ОСОБА_2 державне підприємство геодезії, картографії та кадастру. Позивач вказує, що допущена помилка при виконанні робіт по вказаній земельній ділянці потягла за собою неможливість внесення відомостей до Державного земельного кадастру як по земельній ділянці №1а (27/1а) площею 1,72 га, що належить позивачу, так і по земельній ділянці №27/2а (2 га), що належить третій особі. Позивачу було відмовлено відповідачами у виправленні помилки та внесені змін до державного земельного кадастру з посиланням на п.3 ст. 37 ЗУ «Про державний земельний кадастр», же вказано, що виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах, та п.5 ст. 37 цього ж Закону, в якому вказано, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

У зв’язку з викладеним просить скасувати внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 27/3б, що належить ОСОБА_3; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 Державне підприємство геодезії, картографії та кадастру провести нові вимірювання земельної ділянки 27/3б, та внести відповідні виправлення до документації задля подальшого внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру; зобов'язати відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру в Херсонській області внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру відносно ділянок 27/3б, що належить ОСОБА_3, 27/2а, що належить ОСОБА_4, 27/1а, що належить ОСОБА_1.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2016 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п’ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

На адресу відповідачів було направлено копію ухвали суду від 02.04.2018 року, але відзиву на позовну заяву до даного часу суду не надано.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХС №036898 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,42 га, що розташована на території Комишанської селищної ради.

Вказана земельна ділянка складається з двох земельних ділянок: №1(26/1) площею 1,70 га та №1а(27/1а) площею 1,72 га, що підтверджується планом зовнішніх меж земельної ділянки.

Рішенням №РВ-6500046502016 від 04.04.2016 року державним кадастровим реєстратором Міжрегіонального управління Держгеокадастру у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви при виконанні землевпорядних робіт кадастровий номер був присвоєний ділянці № 1 (1,7 га). Ділянці № 1а (1,72 га), що має накладання на іншу земельну ділянку, а саме №27/2а (2 га), що належить третій особі ОСОБА_4, кадастровий номер не присвоювався.

З пояснень ДП «Херсонгеоінформ», які є правонаступниками ДП «Херсонського науково дослідного та проектного інституту», від 27.03.2018 року вбачається, що у 2016 році ОСОБА_1 звернулася до ДП «Херсонського науково дослідного та проектного інституту» для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та внесення інформації про земельні ділянки до Державного реєстру. При внесенні даних до державного реєстру було виявлено накладення земельної ділянки ОСОБА_1 на сусідню земельну ділянку ОСОБА_4 Вищевказану технічну документацію розробив головний інженер проекту ДП «Херсонського науково дослідного та проектного інституту» ОСОБА_6, яка на даний час не працює та з’ясувати усі питання стосовно розробки технічної документації на вищевказані земельні ділянки не має можливості, оскільки відсутня необхідна документація.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що позивач не має можливості реалізувати своє право власності на вищевказану земельну ділянку.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 79-1 Земельного Кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно ч. 4 цієї статті земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр», ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, стаття 37 Закону України, «Про державний земельний кадастр» передбачає порядок виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,5 ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей.

Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Проте, ч. 12 ст. 79-1 Земельного кодексу України, встановлено, що межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі, якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності – право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки встановлено, що у зв’язку з неналежним виконанням робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою земельної ділянки 27/3б, що належить ОСОБА_3, була допущена помилка, що потягла за собою неможливість внесення відомостей до Державного земельного кадастру як по земельній ділянці №1а(27/1а), що належить позивачці, так і по земельній ділянці №27/2а, що належить третій особі ОСОБА_4

Тобто, внаслідок порушення процедури, передбаченої інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, по виготовленню технічної документації ділянки №27/3б, сталося істотне порушення прав власника іншої земельної ділянки, а саме ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.321, 391 ЦК України, ст.ст. 79-1, 152 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства ОСОБА_2 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, Херсонського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування відомостей у Державному земельному кадастрі – задовольнити.

Скасувати внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 27/3б, що належить ОСОБА_3.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 Державне підприємство геодезії, картографії та кадастру провести нові вимірювання земельної ділянки 27/3б, та внести відповідні виправлення до документації задля подальшого внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру в Херсонській області внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру відносно ділянок 27/3б, що належить ОСОБА_3, 27/2а, що належить ОСОБА_4, 27/1а, що належить ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.Е. Дорошинська