Справа № 1-122/2009
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2009 року Миронівський районний суд Київської області в складі головуючої судді Капшук Л.О.
при секретарі Скринській І.В.
за участю прокурора Вітанівської Т.С.
потерпілого ОСОБА_1
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
вулиця Першотравнева, 26, українця, громадянина України,
з професійно-технічною освітою, не одруженого,
не працюючого, раніше не судимого,
за ст. 122 ч. 1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
11 травня 2009 року близько 12-ї години на подвір»ї будинку під номером 24 по вулиці Першотравнева села Яхни Миронівського району Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, на грунті неприязних відносин підсудний затіяв сварку з потерпілим ОСОБА_1, під час якої штовхнув його. Від поштовху потерпілий впав на землю та вдарився головою. Підсудний взяв на подвір»ї дерев»яну палицю та наніс нею потерпілому удар в область лівої ключиці.
Згідно висновку експерта № 31 від 03.07.2009 р. ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритого перелому діафіза середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків. Дане ушкодження викликало розлад здоров»я потерпілого більше 21 дня і відноситься до ушкоджень середньої тяжкості.
В судовому засіданні підсудний надавав суперечливі показання щодо обставин справи, проте вину у вчиненні злочину визнав та остаточно показав, що ушкодження, що були спричинені потерпілому мали місце з його вини. Сварка з потерпілим відбулася через відмову в допомозі по догляду за його худобою. Він протягом багатьох років надавав допомогу сім»ї потерпілого і бажав такого ж відношення з його боку. Отримавши відмову в допомозі, він образився та зчинив сварку, під час якої наніс потерпілому тілесні ушкодження. Зобов»язується відшкодувати кошти, витрачені медичними установами на лікування потерпілого, та спричинену йому моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Крім визнання підсудним вини у вчиненні злочину, його винність підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 11 травня 2009 року близько 10-ї години підсудний в стані сп»яніння прийшов до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 та почав наказувати надавати йому допомогу по господарству. Будучи зайнятим, він відмовив підсудному, у відповідь на що той, погрожуючи фізичною розправою, пішов додому. Близько 12-ї години підсудний знову прийшов до будинку, в якому він мешкає, витягнув його з сіней будинку та почав наносити удари в різні частини тіла. Коли від поштовху він упав, підсудний наніс ще декілька ударів рукою і ногою та почав його душити руками за шию, після чого взяв у дворі дерев»яну палицю та наніс нею удар в область лівої ключиці. На його дії він ходив скаржитися до сільського голови та наступного дня звернувся до лікарні. З 13 по 25 травня перебував на лікуванні. Діями підсудного йому завдано моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болі та стражданнях через ушкодження здоров»я, душевних стражданнях у зв»язку з протиправною поведінкою щодо нього. Просив стягнути з підсудного вказану шкоду в розмірі 8000 грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5К показав, що підсудний 11 травня 2009 року дійсно приходив до них за місцем проживання декілька разів та наказував їм пасти його корову. Він перебував у стані алкогольного сп»яніння, а тому вів себе агресивно, на їх відмову пасти корову затіяв сварку, погрожував. Близько 12-ї години він, перебуваючи в будинку, почув з вулиці крик сина, який кликав на допомогу. Коли вийшов на вулицю, побачив, що син лежить на землі, а підсудний наносить йому удари дерев»яною палицею. Він спробував захистити сина, а коли, підсудний припинив його бити, вони разом втекли до сусідів.
Свідок ОСОБА_6 надала суду покази про те, що 11 травня 2009 року, перебуваючи на власній присадибній ділянці, чула крики у дворі потерпілого. На нього кричав та йому погрожував підсудний. Через деякий час сварка відновилася і вона підійшла до двору потерпілого, де побачила, як підсудний штовхав його головою по цеглі. На зауваження підсудний почав погрожувати і їй, а потерпілий та його батько просили зателефонувати їх родичам. Через деякий час, коли вона була вдома, знову почула крики в дворі потерпілого. Коли вийшла на вулицю, зустріла сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 В цей час до них підбіг батько потерпілого ОСОБА_5 та повідомив, що підсудний побив потерпілого. Через декілька хвилин прийшов потерпілий, який плакав та скаржився на біль в ключиці. Вона порекомендувала потерпілому поскаржитись на дії підсудного, після чого підсудний почав погрожувати і їй.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 показали суду, що 11 травня 2009 року дійсно чули сварку, яка мала місце в дворі потерпілого, біля двору ОСОБА_6 розмовляли з потерпілим та його батьком. Потерпілий скаржився на біль в лівому плечі та повідомив, що його побив підсудний.
Допитаний в якості свідка сільський голова ОСОБА_9 показав, що 11 травня 2009 року до нього зі скаргами на дії підсудного дійсно приходив потерпілий, який повідомив, що підсудний побив його. Отримавши таку інформацію, він порекомендував потерпілому звернутися до правоохоронних органів.
Винність підсудного також підтверджується письмовими матеріалами справи:
- рапортом чергового Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області про те, що 11 травня 2009 року в чергову частину надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про нанесення підсудним ОСОБА_10 тілесних ушкоджень (а.с. 5);
- заявою потерпілого про вчинений відносно нього злочин від 12 травня 2009 року (а.с. 6);
- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 12 травня 2009 року , яким є прибудинкова територія по вулиці Першотравневій, 24 села Яхни Миронівського району Київської області, де потерпілому були спричинені тілесні ушкодження. Відповідно до протоколу на подвір»ї виявлено дерев»яну палицю , що була знаряддям вчинення злочину (а.с., а.с. 7-10);
- протоколом огляду предмета речового доказу від 4 червня 2009 року ( а.с. 11);
- довідкою Миронівської центральної районної лікарні № 760 від 13 травня 2009 року, з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 12 травня 2009 року поступив до хірургічного відділення і йому встановлено діагноз: перелом середньої треті лівої ключиці з зміщенням, перелом 11 ребра ( а.с. 21);
- протоколом очної ставки між підсудним та потерпілим від 25 червня 2009 року, згідно якого потерпілий повністю підтвердив надані ним покази щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с. 42);
- протоколом очної ставки між підсудним та свідком ОСОБА_5 від 25 червня 2009 року, згідно якого свідок підтвердив свої показання щодо факту нанесення підсудним ушкоджень його сину ОСОБА_1 (а.с. 41);
- протоколом очної ставки між підсудним та свідком ОСОБА_11 від 25 червня 2009 року, згідно якого даний свідок підтвердила свої показання щодо факту нанесення підсудним ушкоджень потерпілому (а.с. 43);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею від 13 липня 2009 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 вказав на спосіб нанесення йому підсудним тілесних ушкоджень при подіях, що мали місце 11 травня 2009 року (а.с., а.с. 44, 45);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею від 13 липня 2009 року, в ході якого свідок ОСОБА_5 . вказав на спосіб нанесення потерпілому тілесних ушкоджень (а.с., а.с. 46-47);
- висновком судово-медичної експертизи № 31 від 10 червня 2009 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в ЛШМД міста Києва з 1 по 25 травня 2009 року з діагнозом « ЗЧМТ. Струс головного мозку. ЗТГК. Перелом Х1 ребра зліва. Закритий перелом діафіза середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків.» Ушкодження у виді перелому лівої ключиці викликали розлад здоров»я більше 21 дня і відносяться до ушкоджень середньої тяжкості (а.с., а.с. 50,51);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 42/31 від 6 липня 2009 року, відповідно до якого виникнення ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці могли утворитися в результаті нанесення потерпілому удару дерев»ною палицею в область ключиці (а.с.55);
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний 11 травня 2009 року, посягаючи на здоров»я ОСОБА_1, заподіяв йому ушкодження у виді перелому лівої ключиці, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, оскільки не було небезпечним для життя потерпілого, але спричинило тривалий розлад його здоров»я. З суб»єктивної сторони спричинення тілесного ушкодження було умисним, а тому дії підсудного органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який вину у вчиненні злочину визнав, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 94).
Обставиною, що пом»якшує відповідальність підсудного, суд вважає щире розкаяння у вчиненому.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.
Наведені обставини свідчать про те, що покарання підсудному необхідно призначити у виді позбавлення волі.
Характер вчинених підсудним діянь та тяжкість вчиненого злочину, обставина, що пом»якшує відповідальність, та інші обставини, зокрема, притягнення до кримінальної відповідальності вперше та готовність нести відповідальність за вчинене діяння, істотно знижують ступінь небезпечності особи підсудного для суспільства та в сукупності утворюють підстави для висновку про можливість його звільнення від відбування покарання та доцільність застосування щодо нього випробування відповідно до ст. 75 КК України.
Звільняючи підсудного від реального відбування покарання, суд вважає за необхідне покласти на нього обов»язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за його поведінкою в період іспитового строку.
Цивільний позов прокурора Миронівського району до підсудного про стягнення витрат на лікування потерпілого в Миронівській центральній районній лікарні та Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, пред»явлений в інтересах фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації та Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.
В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Миронівської ЦРЛ з 13.05.2009 року по 14.05.2009 року, вартість його лікування склала 45,53 гривень. В Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги він перебував на лікуванні з 14 по 25 травня 2009 року. Вартість лікування у вказаній медичній установі склала 1217,48 грн. Вказані обставини підтверджуються довідкою Миронівської ЦРЛ № 933 від 17.06.2009 року, довідкою Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 983 від 15.07.2009 року.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що шкоди здоров»ю потерпілого було завдано злочинними діями підсудного, то саме він зобов»язаний відшкодувати понесені витрати на лікування.
Частковому задоволенню підлягає цивільний позов, пред»явлений потерпілим в ході судового розгляду про стягнення з підсудного моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В судовому засіданні встановлено, що потерпілий від злочинних дій підсудного зазнав моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болі та стражданнях через ушкодження здоров»я, душевних страждань у зв»язку з протиправною поведінкою щодо нього, у потерпілого через перебування на стаціонарному лікуванні порушився звичний ритм життя. Враховуючи характер правопорушення, тривалість та глибину душевних страждань потерпілого, вимоги розумності та справедливості, суд визначає моральну шкоду, яка підлягає стягненню з підсудного, в розмірі 3000 грн.
Питання речових доказів суд вирішує, керуючись правилами, встановленими ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю у два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов»язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтись для реєстрації.
Цивільний позов прокурора Миронівського району задоволити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь фінансовго управління Миронівської районної державної адміністрації ( р/р 31417544700424 у ВДК в Миронівському районі Київської області, МФО 821018) понесені витрати на лікування в розмірі 45,53 грн.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації ( р/р 31419535700001 в ГУДКУ у місті Києві, МФО 820018, код ЗКПО 24262621) понесені витрати на лікування в розмірі 1217,48 грн.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3000 гривень моральної шкоди.
Речовий доказ – дерев»яну палицю - знищити.
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом п»ятнадцятиденного терміну з моменту проголошення.
Суддя Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом.
Суддя Л.О. Капшук
Судове рішення № 7541309, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 04.12.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-122. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: