Ухвала суду № 75412346, 19.07.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13280/18

УХВАЛА

19 липня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області:

Слідчий суддя – Ореховська К.Е.

з участю секретаря – Шкіндер І.М.

прокурора - Бабича А.

слідчого – Стрільчука В.М.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_3, яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радником юстиції ОСОБА_4, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3, звернувся в суд із клопотанням, яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радником юстиції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також з іншими на даний час невстановленими слідством особами, після чого, будучи об’єднані єдиним злочинним умислом, впродовж 2017-2018 років спільно вчиняли незаконне придбання на території ОСОБА_7 таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору псевдоефедрину, їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши спільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші на даний час невстановлені слідством особи діяли у наступний спосіб.

Так, ОСОБА_1, маючи великий попит з числа жителів різних областей України, у тому числі Рівненської, щодо придбання у нього псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», за невстановлених досудовим слідством обставин прийняв рішення про організацію їх придбання, а потім незаконного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_7 в Україну та подальшого збуту таким особам.

Попередньо, з метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, яка перебувала на території ОСОБА_7, направлену на збут визначеним ним особам на території вказаної країни на постійній основі псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar».

Надалі, ОСОБА_1, будучи обізнаний про заборону переміщення таких таблеток через митний кордон України, діючи з метою запобігання виявлення правоохоронними органами його злочинних намірів, прийняв рішення про залучення до такої протиправної діяльності жителів Волинської області ОСОБА_5 та ОСОБА_8, систематичний перетин кордону якими у вказаних цілях в ОСОБА_7 та в зворотньому напрямку не викликав б підозр у зв’язку з фактичним місцем проживання останніх неподалік від вказаної держави.

У свою чергу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, погодившись на пропозицію ОСОБА_1 та діючи до визначеної у групі ролі, після замовлення останнім визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», в особливо великих розмірах, взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення їх отримання в ОСОБА_7, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшу передачу замовнику через водіїв маршрутних перевізників у заздалегідь обумовлений ним населений пункт.

Так, у третій декаді березня 2018 року ОСОБА_1 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з ОСОБА_7 в Україну.

Після цього, з метою реалізації спільних з ОСОБА_1 вказаних протиправних намірів, за надані останнім грошові кошти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали 24 березня 2018 року на території ОСОБА_7 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», які розфасували у різні так звані упакування та надали їм маскувальний вигляд шляхом поміщення під внутрішню частину обшивки салону автомобіля НОМЕР_1 задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування на територію України.

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_1, та з метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, перемістили 24.03.2018 з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС України 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar» з приховуванням від митного контролю.

Проте, під час проведення впродовж 24-25 березня 2018 року на території митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС України співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2, у якому слідували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 серед інших речей і документів було виявлено та вилучено приховані зазначені 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», незаконне переміщення яких організував ОСОБА_1 і як наслідок протиправну діяльність зазначеної групи осіб в частині контрабанди прекурсорів було припинено.

Після відібрання вибірковим методом однієї з упаковок у якій містилося 140 із загальної кількості 16786 таких таблеток та проведення експертних досліджень встановлено, що, згідно з висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, у наданих на експертизу таблетках білого кольору у вказаній кількості міститься прекурсор, обіг якого обмежено, і стосовно якого встановлюються заходи контролю – псевдоефедрин загальною масою 13,020 грама.

Згідно з Таблицею № 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Поряд з цим, під час проведення 25 березня 2018 року за участі ОСОБА_1 огляду місця події на території автостанції «Київ», що знаходиться у м. Києві по вул. С. Петлюри, 32, виявлено та вилучено упакування, у якому містилися частина від загального обсягу замовлених ним таблеток «Cirrus» у кількості 13986 одиниць та таблеток «Acatar» у кількості 17760 одиниць, та які він отримав від ОСОБА_5 та ОСОБА_8 після повернення останніх з чергової поїздки з-за кордону за вищевказаним механізмом у зазначених цілях.

Зокрема, ОСОБА_1, маючи намір у незаконному збагаченні від збуту таких прекурсорів, передав вказане упакування, у якому містилися зазначені таблетки у такі кількості, водію мікроавтобуса марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_3 для подальшої передачі у м. Кривий Ріг невстановленій слідством особі.

Також, о 20 год. 30 хв. 25.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, а 26.03.2018 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України – переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Надалі, 28.03.2018 на підставі розгляду клопотання слідчого, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.), слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про його задоволення у повному обсязі. Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказаного підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення за останнього застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Поряд з цим, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 28.03.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та визначення саме такого розміру застави, Апеляційний суд Рівненської області залишив її без задоволення у повному обсязі, мотивувавши таке рішення необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та наявність вказаних слідчим ризиків, передбачених ст. 177 ПК України.

Окрім цього, 22.05.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) на строк 60 днів, який закінчується 20.07.2018.

Відповідно до вимог ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінальних правопорушень, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Неможливість отримання органом досудового розслідування висновків ряду експертиз, а також інших документів, на даній стадії слідства призвело до утруднення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об’єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваним у провадженні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, а ОСОБА_9, ОСОБА_10 - повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кримінальних правопорушень проти громадської безпеки. Зокрема, у даному провадженні досліджуються обставини причетності до вищевказаних злочинів інших громадян України та ОСОБА_7, які, будучи обізнані про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, можуть отримувати консультації щодо ходу розслідування даного провадження.

Передчасне вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а можливо і іншим особам, не в остаточній та неповній редакції призведе до недотримання вимог ст. 2 КПК України у частині не притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, на даній стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаних злочинів впродовж тривалого періоду часу у складі стійкої організованої групи з чітким розподілом ролей, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб як на території України так і ОСОБА_7, з дотриманням всіх притаманних такому злочинному об’єднанню правил та норм, у зв’язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

З огляду на викладене та інші зазначені у клопотанні обставини, у 4-х місячний строк неможливо завершити досудове розслідування до моменту завершення дії попередньої ухвали слідчого судді (20.07.2018) через особливу складність кримінального провадження і значну кількість слідчих та процесуальних дій, які у ньому необхідно провести для забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема у частині дотримання вимог ст. 2 КПК України, а саме:встановити всіх осіб, які спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, причетні до незаконного придбання, зберігання, перевезення, з метою збуту та збуту прекурсорів, їх контрабандного переміщення з країн Європейського Союзу в Україну, після чого провести за їх участі необхідні слідчі та процесуальні дії;за необхідності провести одночасні допити підозрюваних ОСОБА_1,ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у тому числі з іншими учасниками кримінального провадження, а також пред’явлення впізнання;отримати висновки великої кількості призначених експертиз, результати яких мають суттєве значення для досудового розслідування; після чого з урахуванням змісту висновків отриманих експертиз та наявності інших об’єктів дослідження, призначити додаткові експертизи;звернутися із запитом про міжнародне співробітництво з метою проведення на території країн Європейського Союзу ряду слідчих, процесуальних дій задля встановлення всіх фактичних обставин кримінального провадження, які досліджуються у ньому, та після його отримання визначитися із подальшим переліком необхідних для здійснення слідчих та процесуальних дій; провести тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні операторів телекомунікацій ТОВ «лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», після чого за результатами детального аналізу вказаних документів (інформації) провести відповідні процесуальні та слідчі дії; провести тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні ряду банківських установ, після чого за результатами детального аналізу вказаних документів (інформації) провести відповідні процесуальні та слідчі дії; з урахуванням отриманої у ході досудового розслідування та від оперативного підрозділу інформації визначитися з необхідністю у проведенні ряду слідчих дій за участі осіб, яким відомі фактичні обставини вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншими особами вищевказаних злочинів, а також їх причетності до вчинення інших кримінальних правопорушень, доцільність у здійсненні яких може виникнути під час досудового розслідування; після збору вказаних та інших доказів, їх оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв’язку, на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінальних проваджень, визначитися із остаточної та вірною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших осіб, після чого скласти та вручити йому, а у випадку наявності достатніх доказів, і іншим особам, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, повідомлення про підозру в кінцевій редакції; за наявності достатніх доказів, зібраних під час досудового розслідування, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт; виконати інші слідчі та процесуальні дії, проведення у яких може виникнути необхідність під час здійснення досудового розслідування;

Результат проведення зазначених та інших слідчих і процесуальних дій має істотне значення у даному кримінальному провадженні, є джерелом доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, та у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження можуть підтвердити або спростувати обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, що забезпечить повне та об’єктивне досудове розслідування, у зв’язку з чим існує обґрунтована необхідність у їх проведенні, при цьому вказані дії не можуть бути здійснені і завершені раніше з об’єктивних причин.

Враховуючи викладене та у зв’язку з необхідністю проведення додаткових слідчих та процесуальних дій для виконання у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 9, 92, 93, 94 КПК України, 22.05.2018 заступник прокурора Рівненської області виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 до 6-ти місяців, тобто до 25.09.2018.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, одружений, раніше не судимий, ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово не працюючий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 305 КК України, за останній з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин. оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Також, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, що вартість незаконно придбаних та контрабандно ввезених в Україну 24.03.2018 за організації ОСОБА_1 прекурсорів на так званому «чорному ринку» становить близько 1 200 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян.

Водночас, систематичне придбання ОСОБА_1 зазначених прекурсорів з метою подальшого збуту та їх збут на так званому «чорному ринку», а також організація їх контрабандного переміщення в Україну з ОСОБА_7 свідчить про наявність стійких транснаціональних зв’язків у кримінальному середовищі та перебування на волі останнього може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх придбання, контрабандне переміщення з-за кордону в України та подальший збут.

Крім того, систематичні епізоди протиправної діяльності ОСОБА_1 та інших осіб у вказаній сфері знаходить своє підтвердження на даній стадії досудового розслідування, у зв’язку з чим вирішується питання про внесення відомостей до ЄРДР по таких фактах.

Отже, враховуючи наявність всіх ознак вважати про систематичність вчинення таких злочинів, орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері і обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного. З урахуванням вказаних фактів можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів.

Поряд з цим, у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмети, які дають підстави вважати про можливу причетність останнього до вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконне поводження зі зброєю та вказані обставини потребують дослідження у ході даного провадження.

Зокрема під час такого обшуку було вилучено пістолет, який, відповідно до висновку балістичної експертизи України від 13.04.2018 № 1.2-121/18 Рівненського НДЕКЦ МВС України, є одноствольною, короткоствольною, нарізною, самозарядною вогнепальною зброєю – пістолетом моделі «Glock 21», калібру .45 Auto (11, 43х23 мм) з серійним номером CNR 693, виробництва Австрії та є придатним до стрільби, а також дванадцять предметів, з яких, відповідно до висновку балістичної експертизи України від 13.04.2018 № 1.2-120/18 Рівненського НДЕКЦ МВС України, 11 - є .45 АСР (11,43х23 мм) пістолетними патронами з кулями зі свинцевими сердечниками, виробництва компанії СВС, Бразилія, а 1 - є .45 АСР (11,43х23 мм) пістолетним патроном з кулею зі свинцевим сердечником, компанії Prvi Partizan, ОСОБА_7 Сербія.

Відповідно, такі факти також потребують дослідження у даному провадженні та вказують на суспільну небезпеку ОСОБА_1 та його оточення.

Окрім цього, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 також вилучено 360 таблеток у блістерах з написами «Acatar», що знову ж таки дає підстави вважати про неодноразовість здійснення ним таких злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів.

Разом з тим, дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_11 до моменту затримання свого чоловіка мала у приватній власності такі житлові приміщення:квартира, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 40 «ж», кв. 130, загальною площею 104,8 кв.м;квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,8 кв.м;житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів Хутір, буд. 77/1, загальною площею 240,8 кв.м,однак після вказаного факту таке майно було відчужено третім особам, що свідчить про стійкий намір щодо внесення коштів за визначений розмір застави та для запобігання можливого виконання заходів забезпечення стороною обвинувачення.

Окрім цього, батько ОСОБА_1 – ОСОБА_12 має у приватній власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 101,5 м.

Водночас, ОСОБА_1 має у користуванні дороговартісний транспортний засіб марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_4, 2013 року випуску.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що контрабандне переміщення вищевказаних псевдоефедриновмісних таблеток за організації ОСОБА_1 відбувалося із систематичністю один раз у тиждень, як мінімум з вересня 2017 року по березень 2018 року, та обсяг кожної партії складав у середньому близько 1000 блістерів, тобто близько 14000 таблеток «Cirrus», а ціна одного блістера складала близько 260 гривень. Отже, підсумовуючи обсяг придбаних та проданих за вказаний період таких таблеток дає можливість підрахувати орієнтовний оборот коштів для їх незаконного обігу за такою формулою 6місяцівх4тижніх1000блістерівх260=6 240 000 гривень.

У сукупності, зазначене вище свідчить про високий рівень його матеріального забезпечення та близьких осіб, а також про те. що останній тільки за вказаний період часу використовував для незаконного обігу грошові кошти у розмірі близько шість мільйонів двісті сорок тисяч гривень, відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном як з вказаної причини так і з наступних підстав. Зокрема, за період 2016-2017 років ОСОБА_1 систематично виїжджав на територію Російської Федерації та АР Крим, яка на даний час окупована та у якій фактично проживають його батьки: ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків з останніми.

Також, слід звернути увагу на систематичні поїздки ОСОБА_1 за межі України, що вказує на можливість виникнення в останнього на території інших держав міцних соціальних зв’язків.

Водночас, під час вчинення злочинів ОСОБА_1 В,М. використовував документи на інші установчі дані з метою запобігання виявлення його протиправної діяльності, що також дає підстави вважати про можливість подальшого ухилення від кримінальної відповідальності шляхом використання підроблених та/або документів на установчі дані інших осіб у разі перебування на волі.

Поряд з цим, з моменту проведення огляду місця події і під час участі у подальших слідчих діях підозрюваний ОСОБА_1 спочатку скористався своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, та від дачі показань і відповідей на запитання слідчого неодноразово відмовлявся, однак у подальшому дав показання щодо часткових обставин вчинення ним та іншими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, однак які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та потребують додаткової перевірки на предмет їх достовірності.

Аналіз поведінки підозрюваного ОСОБА_1 свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та вищевказаним чином перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Заразом, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваним так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 на 60 днів для забезпечення повного та об’єктивного здійснення досудового розслідування.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом даного заходу забезпечення клопоче про збереження визначеного раніше розміру застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.)

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав зазначених у клопотанні. Крім того, в судовому засіданні слідчий та прокурор обґрунтували обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування. Просили продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1

Захисник підозрюваного заперечив щодо продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Та просив змінити ОСОБА_1 захід у вигляді тримання під вартою на більш м»ягкий запобіжний захід. Крім того зазначив, що у разі задоволення клопотання просить зменшити розмір застави, оскільки вказана сума прокурором не підтверджена.

Підозрюваний підтвердив думку захисту.

Заслухавши слідчого, підозрюваного, захисника, думку прокурора, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.

о 20 год. 30 хв. 25.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України.

26.03.2018 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України – переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Ухвалою слідчого судді від 28.03.2018 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.). Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказаного підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 28.03.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та визначення саме такого розміру застави, Апеляційний суд Рівненської області залишив її без задоволення у повному обсязі, мотивувавши таке рішення необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та наявність вказаних слідчим ризиків, передбачених ст. 177 ПК України.

Ухвалою слідчого судді від 22.05.2018 року продовжено строк застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) на строк 60 днів, який закінчується 20.07.2018.

22.05.2018 заступник прокурора Рівненської області виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 до 6-ти місяців, тобто до 25.09.2018.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 є необхідно, так як підозрюваний взятий під варту з підстав запобігання можливості перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.

В судовому засіданні прокурором обґрунтовані строки продовження досудового розслідування та надані суду відповідні матеріали. Крім того прокурором підтверджені зазначені в клопотанні ризики.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний: 1) може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень, 2) може переховуватися від слідства та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує докази, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1, кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311КК України , санкція покарання якого передбачає позбавлення волі, а також характер вчиненого, минуле й особисті та соціальні обставини життя, а також зв'язки з суспільством.

Крім того, що ризики, передбачені ст. 177 КПК є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.

Крім того, судом встановлено, що строки досудового розслідування продовжено прокурором до 6-ти місяців, тобто до 25.09.2018, про що надані суду відповідні матеріали.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов"язків передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, наявність у підозрюваного та членів його сім"ї нерухомого майна, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, вважаю за необхідне залишити розмір застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків . Також слід залишити обов"язки визначені у відповідності до статті 194 КПК України зазначені в ухвалі від 28.03.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, з метою попередження можливості вчинення ОСОБА_1, нових злочинів, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, суд вважає, що наявні всі обґрунтовані підстави для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити запобіжний захід тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України - строком на 60 діб, тобто до 19 год. 17 вересня 2018 року.

Встановити строк дії ухвали до 19 год. 17 вересня 2018 року.

Залишити ОСОБА_1 розмір застави у межах 7000 прожиткових мінімумів, що становить 12 887 000 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200, який покладений ухвалою Рівненського міського суду від 28.03.2018 року про застосовування запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного до 19 год. 17 вересня 2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням підозрюваним обов’язків покласти на слідчого та прокурора у цьому ж кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Ореховська